Запровадження “кешбеку” за безготівкові розрахунки для бізнесу та громадян: аналіз Законопроектів 5734, 5734-1, 5734-2

6 липня стартувала оновлена модель автоматизованого арешту банківських рахунків
06.07.2021
Готель “Едем”у самому серці Львова для незабутньої подорожі до міста Лева
13.08.2021
Show all
Запровадження “кешбеку” за безготівкові розрахунки для бізнесу та громадян: аналіз Законопроектів 5734, 5734-1, 5734-2

Запровадження “кешбеку” за безготівкові розрахунки для бізнесу та громадян: аналіз Законопроектів 5734, 5734-1, 5734-2

Задля збереження частки безготівкових розрахунків в загальній кількості платіжних операцій критично важливим є одночасне передбачення компенсаторного механізму для неминучого зменшення пропозицій програм лояльності для бізнесу та громадян.

З цією метою на початку липня 2021 року в Верховній Раді України зареєстровано 3 альтернативні Законодавчі акти:
  1. №5734 “Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди за інтерчейндж відповідно до положень Регламенту 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року” (зареєстрований в ВРУ 06 липня 2021 року)
  2. №5734-1 “Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди інтерчейндж” (зареєстрований в ВРУ 09 липня 2021 року)
  3. №5734-2 “Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки” (зареєстрований в ВРУ 09 липня 2021 року)
Проаналізуємо детально кожен із них.

Законопроект України 5734Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди за інтерчейндж відповідно до положень Регламенту 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року

Розроблено експертами ГО «Офіс простих рішень та результатів» на виконання рішення Національної ради реформ при Президентові України від 19 березня 2021 року, яким було підтримано ініціативу щодо законодавчого обмеження комісії за інтерчейндж з метою зниження фінансового навантаження на бізнес, що приймає оплату за товари (роботи, послуги) шляхом безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток.

Підхід щодо законодавчого обмеження комісійної винагороди інтерчейндж був підтриманий більш ніж десятьма асоціаціями, які представляють інтереси 300 000 роботодавців, серед яких, зокрема, Українська рада бізнесу,Спілка українських підприємців, Асоціація рітейлерів України, Громадська спілка «Українська ресторанна асоціація», Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України», Асоціація підприємств інформаційних технологій України, Українська Бізнес Асоціація, Асоціація «Парфумерія та косметика України», «Всеукраїнське братство бджолярів України», Ліга українських промисловців – виробників взуття, шкіргалантереї, хутрових виробів і шкіряних товарів «УКРШКІРВЗУТТЯПРОМ», Федерація Роботодавців України, Союз кінотеатрів України, ГС «Українська асоціація індустрії іграшок», БІЗНЕС 100, ГО «CEO Клуб».

Протягом останніх 5 років в Україні значно зріс рівень «проникнення» безготівкових розрахунків, як за показниками зростання мережі POS-терміналів, так і за кількістю й обсягами безготівкових операцій серед населення України, відчутно скоротивши відставання України у цій сфері від країн Європи.

Так, незважаючи на карантинні обмеження, за минулий рік платіжна інфраструктура суттєво розширилася. Кількість суб’єктів господарювання, які приймають платіжні картки, за рік зросла більше ніж на третину (на 36,1%) – до 326,9 тисяч. Мережа торговельних pos-терміналів в Україні за рік зросла на понад 12% – до 375 тис. Загалом, за останні п’ять років кількість торговельних платіжних терміналів збільшилася майже вдвічі – зі 199,8 до 375,0 тисяч. Кількість платіжних терміналів (контактних та безконтактних) у розрахунку на 1 млн постійного населення України станом на 01 січня 2021 року становила 9,4 тис. шт. (станом на 1 січня 2020 – 8,4 тис. шт. на 1 млн населення).

Спираючись на досвід Європейського Союзу, впровадження законодавчого обмеження банківських комісій при безготівкових операціях, проведених за допомогою платіжних карт, є єдиним правильним рішенням у цьому питанні. Запропонованим проектом закону пропонується наблизити правове регулювання комісії інтерчейндж відповідно до норм, що діють у Європейському Союзі, а також встановити законодавче регулювання в Україні, яке усуває правові прогалини у цій сфері для захисту учасників ринку.

Проект Закону України розроблений з метою гармонізації законодавства про інтерчейндж до законодавства Європейського Союзу шляхом поступового переходу до граничного розміру комісійної винагороди за інтерчейндж на рівні, встановленому положеннями Регламенту 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року.

Запропоновані законопроектом зміни дозволять поступово зменшити фінансове навантаження на суб’єктів господарювання під час здійснення операцій за допомогою платіжних карток, зумовлене викривленням конкуренції на ринку торгівельного еквайрингу, шляхом встановлення на законодавчому рівні максимального граничного розміру комісійної винагороди за інтерчейндж.

Прийняття законопроекту створить сприятливі умови для ведення та розвитку бізнесу, стимулюватиме подальше зростання обсягу безготівкових платежів з використанням платіжних карток, покращить інвестиційний клімат в Україні та підвищить позиції України в у міжнародному рейтингу Doing Business.

Проектом Закону України пропонується внести зміни до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про  «Про банки і банківську діяльність», а також до Закону України «Про платіжні послуги», який було прийнято Верховною Радою України 30 червня цього року, і через рік після набрання ним чинності буде введено в дію замість Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Змінами доЗакону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та, відповідно, до Закону України «Про платіжні послуги» пропонується:
  • закріпити визначення поняття «комісійна винагорода за інтерчейндж»;
  • встановити, що комісійна винагорода за інтерчейндж включає будь-яку узгоджену винагороду (компенсацію, еквівалентну комісійній винагороді за інтерчейндж за предметом або дією), яку отримує емітент, еквайр або будь-який інший посередник у зв’язку з платіжними операціями або пов’язаною діяльністю;
  • закріпити поступовий перехід до встановленого законодавством ЄС розміру комісійної винагороди за інтерчейндж, за яким встановити, що розмір комісійної винагороди за інтерчейндж, не може перевищувати:
з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року – 1%;
з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року – 0,7%;
з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року – 0,5%;
  • закріпити, що розмір комісійної винагороди за інтерчейндж з
    1 січня 2025 року не може перевищувати відносно суми операції, здійсненої з використанням дебетової платіжної картки – 0,2%, з використанням кредитної платіжної картки – 0,3%;
  • запровадити відповідальність за перевищення встановлених граничних розмірів комісійної винагороди за інтерчейндж;
  • встановити, що порядок контролю додержання граничного розміру комісійної винагороди за інтерчейндж при здійсненні безготівкових розрахунків, встановлення фактів порушень і застосування штрафних санкцій, визначених частиною третьою цієї статті, встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України.

Змінами до Закону України «Про банки і банківську діяльність» пропонується встановити, що банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, крім встановлених законом розмірів комісійних винагород за інтерчейндж.

Пропонується передбачити, що Закон набирає чинності та вводиться в дію з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 Розділу І цього Закону (зміни до Закону України «Про платіжні послуги), що набирає чинності одночасно з введенням в дію Закону України «Про платіжні послуги».

Прийняття проекту Закону України дозволить зменшити фінансове навантаження на суб’єктів господарювання та кінцевих споживачів їх товарів (робіт, послуг), сприятиме розвитку та відновленню економічного зростання в Україні.
Більш детально про Законодавчий акт 5734:

Законопроект України 5734-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди інтерчейндж”

Вважає законодавчі ініціативи Законопроекту 5734 неприпустимими, а також спрямованими суто на лобіювання інтересів торговців, особливо великих торгівельних мереж, проте, усвідомлюючи необхідність збільшення мотиваційних елементів для користувачів платіжних засобів  з метою стимулювання проведення безготівкових розрахунків, даний законопроект 5734-1 вноситься як альтернативний до законопроєкту № 5734 від 06.07.2021 року.

Крім того, найкрупніші платіжні системи вже заявили про поступове зменшення комісій інтерчейндж та еквайринг, оскільки розвиток відповідного  ринку, збільшення безготівкових розрахунків в кінцевому випадку призводить до такого зменшення, але ринковим шляхом.

17 травня 2021 року Національний банк України спільно із міжнародними платіжними системами Visa та Mastercard  підписали Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні, в якому закріпили узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру комісії інтерчейндж.

Саме тому, з метою мотивації споживачів до проведення розрахунків за придбані товари та послуги за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), пропонується законодавчо зобов’язати торговців реалізовувати пропоновані ними товари та послуги  із зниженням ціни не менші, ніж на 1%, якщо розрахунок за такі товари та послуги проводиться у безготівковій формі.

Крім того, не порушуючи ринкових механізмів, з метою впливу на ринкову поведінку учасників відповідного ринку пропонується внести зміни у Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема наділити НБУ правом отримувати інформацію щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринга, а також інтерчейнджу., а також правом отримувати на безоплатній основі інформацію від органів державної влади, банків, філій іноземних банків, фінансових установ, інших юридичних осіб з метою забезпечення виконання функції оверсайта.

Зазначена норма міститься в Законі України «Про платіжні послуги», проте, є доцільність запровадити її раніше, до введення в дію зазначеного Закону  (Закон України «Про платіжні послуги» набуває чинності з дня його опублікування, а вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання чинності).

Однією із цілей законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні поняття «комісійна винагорода  інтерчейндж». З метою сприяння створенню належного конкурентного середовища, в тому числі, шляхом забезпечення Національного банку України  механізмами для реагування та нагляду, законопроєктом пропонується надати право Національному банку України отримувати на безоплатній основі від об’єктів оверсайта, у тому числі нерезидентів, інформацію щодо їхньої діяльності, зокрема щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейндж, до введення в дію Закону України «Про платіжні послуги», який,наразі, містить аналогічні норми.

Крім того, однією з головних цілей законопроєкту є стимулювання проведення безготівкових розрахунків за придбані товари та послуги  шляхом реалізації торговцями таких товарів або послуг із знижкою не менше ніж 1 %, порівняно із вартістю цих товарів чи послуг, якщо оплата за них здійснюється у готівковій формі.

Прийняття законопроєкту стимулюватиме розвиток конкурентноспроможності на ринку платіжних послуг, що без втручання держави призведе до зниження вартості послуг еквайрингу та комісії інтерчейндж, а також сприятиме проведенню споживачами розрахунків за придбані товари та послуги  у безготівковій формі.
Більш детально про Законодавчий акт 5734-1:

Законопроект України 5734-2 “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки”

Копіювання у Проекті Закону України 5734 розмірів ставок, встановлених у інших країнах, які перебувають на якісно іншому етапі розвитку платіжного ринку, призведе до того, що внаслідок десятикратного зменшення надходжень міжбанківської комісії інтерчейндж відбудеться згортання банками pos-термінальноїмережі у сегменті малих та мікро суб’єктів господарювання, збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитніліміти, пільговий кредитний період на платіжній карті).
Разом з тим, зменшення вартості товарів, робіт та послуг для населення за рахунок зменшення рівня міжбанківської комісії є кроком, який сприятливо вплине на покращення фінансового стану українських користувачів платіжних послуг у кризовий період пандемії.
З огляду на це, пропонується інший підхід–зниження граничного розміру інтерчейнджу ізтранспонуванням співвідношення середньої вартості транзакції до ставки комісії, яке діяло в Європейському Союзі на момент запровадження граничного розміру міжбанківської комісії.
Задля збереження частки безготівкових розрахунків в загальній кількості платіжних операцій критично важливим є одночасне передбачення компенсаторного механізму для неминучого зменшення пропозицій програм лояльності для громадян.Роль такого  механізму може ефективно виконати безумовне зменшення вартості товарів робіт та послуг за умови безготівкової сплати за них. 

Завданням проекту закону є створення передумов для збереження та потенційного збільшення обсягу безготівкових платежів з використанням платіжних карток.

Проектом пропонується внести зміни до Закону України “Пробанкиібанківськудіяльність”, “Проплатіжні системи та переказ коштів в Україні”, а також до Закону України “Пр оплатіжні послуги”.

Зазначені зміни передбачають запровадження відповідного термінологічного апарату, встановлення граничного розміру ставки міжбанківської комісії інтерчейндж, впровадження механізму безумовного зменшення суми списання коштів, які підлягають сплаті за товари, роботи, послуги при безготівкових розрахунках, встановлення відповідальності за недотримання передбаченого законом граничного розміру ставки.

Прийняття даного законопроекту дозволить наблизити рівень комісійної винагороди в Україні до відповідного рівня міжбанківської комісії у Європейському союзі із одночасним стимулюванням українських громадян до збільшення частки безготівкових розрахунків
Більш детально про Законодавчий акт 5734-2:
Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *