Законопроекти 4670, 4671, 5013 та 5045 про оптимізацію прожиткового мінімуму та приведення його до реальної величини

Законопроект 5262 про компенсацію роботодавцям за працевлаштування осіб, які були зареєстровані як безробітні
23.03.2021
Ваша нова фінансова грамотність та інвестиційна обізнаність з онлайн уроками успішного інвестування
29.03.2021
Show all
Законопроекти 4670, 4671, 5013 та 5045 про оптимізацію прожиткового мінімуму та приведення його до реальної величини

Пошук / Search

Законопроекти 4670, 4671, 5013 та 5045 про оптимізацію прожиткового мінімуму та приведення його до реальної величини

Реформа прожиткового мінімуму потрібна дуже давно: нинішній його розмір дуже низький та як базовий соціальний стандарт не виконує своєї функції

Державна підтримка дуже важлива для багатьох українців, особливо для соціально вразливих верств населення. Це стало дуже актуальним у нинішні часи коронавірусної кризи та непростої економічної ситуації у країні.


Ще 20 травня 2020 року за Законопроектом 3515 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення” пропонувалося прив’язати прожитковий мінімум до середньої зарплати та припинити практику використання кількох видів прожиткових мінімумів та встановити єдиний, але реальний.
Його розмір мав би бути прив’язаним на початку до 40% середньої зарплати по країні, а взагалі до 60%.зі зростанням протягом 10 років від 1% до 50%.
Тобто, пропонується змінити методологію розрахунків докорінно.
На разі дане питання знову набуло актуальності.

Передумовою для реформування слугувало те, що законодавчо визначених інструментів (розрахункових величин), крім прожиткового мінімуму, які публічно затверджуються і переглядаються та могли б використовуватися як розрахункові величини, відсутні. Це спонукало до широкого використання прожиткового мінімуму в законодавстві для розрахунку штрафів, оплати адміністративних послуг та інших платежів.

Окремі розміри адміністративних послуг, платежів складають в окремих випадках 500 прожиткових мінімумів, а один з найбільших – у 4 000 прожиткових мінімумів, передбачений законом про державну підтримку кінематографії для розрахунку платежів, пов’язаних з виробництвом фільмів, для надання субсидій для підтримки суб’єктів кінематографії.

Прив’язка до прожиткового мінімуму не відображає реального стану речей щодо вартості адміністративних послуг.

Соціальні виплати теж застосовувалися в розмірах кратних до 650 відсотків, 285 відсотків , 100 відсотків і т. д., окремі визначаються від мінімальної пенсії, деякі – в твердих розмірах без вимоги щодо їх перегляду. Мінімальний розмір пенсії за 35 років складає 100 прожиткових мінімумів, а сума окремих надбавок значно перевищує цей розмір.

Сьогодні маємо майже 180 норм у 13 кодексах і законах, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання. Кількість таких норм перевищує у два рази норми, які регулюють питання соціальних виплат (79), що передбачені 22 законами.

Тож з початку 2021 року уряд схвалив законопроекти на підтримку тих, хто цього найбільше потребує:
1. №4670 від 28 січня 2021 року – Законопроект “Про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин”

Метою розробки проекту акта є оптимізація механізму застосування розрахункових величин для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Прожитковий мінімум має значний вплив при плануванні видатків бюджетів усіх рівнів, оскільки на його основі визначається велика кількість виплат, допомог. Отже будь-яке збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до їх автоматичного перерахунку та необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів.

         Від розміру реально обрахованого прожиткового мінімуму мають залежати тільки соціальні виплати, які є основним джерелом існування. Це, в свою чергу, має створити можливості для ефективного бюджетного планування, а також забезпечить передумови для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму.

Зміст положення (норми) чинного акта законодавстваЗміст відповідного положення (норми) проекту акта 
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб … 5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. …
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб … 5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється у розмірі 50 відсотків базової величини для грошових платежів і стягнень,визначеної законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року.
 

2. №4671 від 28 січня 2021 року – Законопроект “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин”

Метою розроблення проекту акта є оптимізація механізму застосування розрахункових величин для визначення розмірів державних соціальних гарантій

Прожитковий мінімум суттєво впливає на планування видатків бюджетів усіх рівнів, оскільки на його основі визначаються розміри великої кількості виплат і видів допомоги. Будь-яке збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до їх автоматичного перерахунку та необхідності додаткових видатків бюджетів і вишукання джерел їх відшкодування.

 Від розміру реально обчисленого прожиткового мінімуму мають залежати тільки ті соціальні виплати, які є для осіб основним джерелом існування. Це, у свою чергу, має створити можливості для ефективного бюджетного планування, а також забезпечити передумови для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму.

Крім того, потребують уточнення положення щодо видатків, які проводяться з Державного бюджету України.

Для врегулювання цих питань розроблено проект акта.

Проектом акта передбачається, що при складанні Бюджетної декларації мають враховуватись, крім розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, рівня його забезпечення, такі показники, як базова величина для соціальних виплатна дітей, базова величина для соціальних виплат населенню,базова величина для грошових платежів і стягненьта базова величина для адміністративних зборів.

Реалізація акта позитивно впливатиме на підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, в тому числі депортованих осіб.

Зміст положення (норми) чинного акта законодавстваЗміст відповідного положення (норми) проекту актаПояснення змін
БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 33. Складання та схвалення Бюджетної декларації … 9. Бюджетна декларація містить положення щодо: … 5) розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення; …
БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 33. Складання та схвалення Бюджетної декларації … 9. Бюджетна декларація містить положення щодо: … 5) розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, рівня його забезпечення,базової величини для соціальних виплатна дітей, базової величини для соціальних виплат населенню, базової величини для грошових платежів і стягнень, базової величини для адміністративних зборів;
БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Запровадження механізму визначення базової величини для соціальних виплат та базової величини для грошових платежів і стягнень
Стаття 40. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України 1. Законом про Державний бюджет України визначаються: … Відсутня       …Стаття 40. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України 1. Законом про Державний бюджет України визначаються: … 91) розмір базової величини для соціальних виплат на дітей, базової величини для соціальних виплат населенню на відповідний бюджетний період; 92) розмір базової величини для грошових платежів і стягненьна відповідний бюджетний період; 93) розмір базової величини для адміністративних зборівна відповідний бюджетний період; 94) розміри плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору), які розраховуються із застосуванням базової величини для адміністративних зборів;
Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України 1. До видатків, що здійснюються з     Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на: 9) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;    Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України 1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на: 9) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відшкодування коштів, необхідних для зарахування депортованим особам, які знаходилися на спецпоселенні (період якого визначається з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень включно), періоду роботи на спецпоселенніу потрійному розмірі до страхового стажу для призначення пенсії відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.Забезпечення покриття коштів, необхідних для зарахування депортованим особам, які знаходилися на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, стажу роботи за період спецпоселення у потрійному розмірі до страхового стажу для призначення пенсії. Зазначене узгоджується із Законом України „Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” від 17.04.2014 № 1223-VII

3.№5013 від 03 лютого 2021 року – Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення”

Метою прийняття акта є перегляд підходів до визначення розмірів штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774 обмежено застосування із 2017 року показника мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, зокрема, для визначення плати (адміністративного збору) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав.

Це єдина розрахункова величина, яка щороку затверджується в законі про Державний бюджет України і періодично протягом року переглядається.

Базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантіїє прожитковий мінімум для відповідних демографічних груп населення.

За відсутності законодавчо визначених інших розрахункових величин, які б щороку визначалися в законі про державний бюджет і переглядалися, величина прожиткового мінімуму широко використовується для визначення розмірів штрафів, грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інших порушення.

Збільшення розміру прожиткового мінімуму автоматично передбачає необґрунтоване збільшення виплат.

Так, при збільшенні прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 168 грн субсидія для підтримки суб’єктів кінематографії збільшується на 648 000 гривень.

Відповідно застосування прожиткового мінімуму є стримуючим фактором для підвищення основних державних соціальних гарантій.


4. №5045 від 08 лютого 2021 року – Законопроект “Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)”

Метою прийняття акта є упорядкування розрахункової величини для визначення надбавок, підвищень та інших виплат, які залежать від прожиткового мінімуму, запровадження сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму, створення передумов для його підвищення до фактичного рівня, що відповідає Указу Президента України від 08.11.2019 № 837 „Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення державиˮ.

Базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії, є прожитковий мінімум. Сьогодні реальний прожитковий мінімум більше ніж удвічі перевищує законодавчо встановлений.

До величини прожиткового мінімуму прив’язано понад 150 різноманітних видів виплат, що має значний вплив при плануванні видатків бюджетів усіх рівнів. Частина з цих виплат не має ніякого відношення до прожиткового мінімуму як критерію бідності (наприклад, штрафи, грошові  стягнення за адміністративні, кримінальні та інші порушення).

Отже, будь-яке збільшення прожиткового мінімуму призводить до автоматичного перерахунку значної кількості виплат та необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів усіх рівнів.

Методологія розрахунку прожиткового мінімуму має численні недоліки та потребує приведення у відповідність до сучасних вимог, набори, що застосовуються при визначенні прожиткового мінімуму згідно із судовими рішеннями визнані протиправними та нечинними.

Законодавство не передбачає єдиного підходу до визначення розмірів соціальних виплат (окремі визначаються від мінімальної пенсії, деякі в твердих розмірах без вимоги щодо їх перегляду).

Тому потребує удосконалення законодавства щодо врегулювання питань плати за надання адміністративних послуг, штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення, які на сьогодні встановлюються від розміру прожиткового мінімуму.

Проект акта передбачає змінити з 1 січня 2022 року підходи до визначення прожиткового мінімуму та удосконалення сфери його застосування.

Зокрема пропонується з 1 січня 2022 року:

  1. Удосконалити методологію формування прожиткового мінімуму, зокрема перейти від нормативного методу розрахунку на нормативно-структурний, суть якого полягає у нормативному визначенні продовольчої складової відповідно до фізіологічної потреби організму людини.  Вартість непродовольчих товарів і послуг пропонується визначати структурним методом виходячи із встановленого співвідношення вартості наборів продуктів харчування та вартості непродовольчих товарів і послуг у структурі прожиткового мінімуму (у структурі прожиткового мінімуму питома вага вартості наборів продуктів харчування та непродовольчих товарів відповідно становить – 50/50 %). Це дає змогу обґрунтувати співвідношення продовольчої та  непродовольчої складових на основі як фактичної структури споживання, так і підходів до раціонального споживання, а також відповідає міжнародним зобов’язанням України щодо врахування потреб людей при встановленні прожиткового мінімуму.
  2. Змінити розрахункову величину прожиткового мінімуму до виплат, які є неосновними доходами громадян, таких як підвищення, доплати та надбавки, на базову величину для соціальних виплат на дітей та базову величину для соціальних виплат населенню, які передбачається переглядати двічі на рік.
  3. Визначити єдині підходи до розрахунку надбавок, підвищень та інших виплат із забезпеченням їх щорічного (не менше 2 рази на рік) підвищення.
  4. Для розрахунку штрафних санкцій та адміністративних стягнень використовувати базову величину для грошових платежів і стягнень, а для розрахунку розмірів плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) – базову величину для адміністративних зборів.
  5. Базові величини для соціальних виплат, для грошових платежів і стягнень та для адміністративних зборів починаючи з 2022 року затверджуватимуться законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
  6. Встановити компенсацію за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду за особами з числа дітей з інвалідністю підгрупи А та особами з інвалідністю з дитинства, віднесених до підгрупи А І групи.

Дані Законодавчі Акти України визначають:
  • нову методологію визначення та застосування прожиткового мінімуму виключно для основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги, яка є для людини основним джерелом доходів);
  • запровадження базових величин для розрахунку соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, щомісячних допомог), що встановлюються до пенсії або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;
  • стипендій, максимальних розмірів виплат, компенсаційних виплат, а також одноразових виплат (допомог);
  • запровадження базової величини для грошових платежів і стягнень та базової величини для адміністративних зборів.

При цьому жодна із соціальних виплат, які на сьогодні одержують громадяни, не буде зменшена.

Основна мета:
  • забезпечити цільовий пріоритетний підхід на спрямування державних коштів для підвищення прожиткового мінімуму до фактичного його розміру для соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів;
  • запобігти у подальшому необґрунтованому використанню прожиткового мінімуму для грошових платежів і стягнень, адміністративних зборів;
  • соціальні виплати, які є додатковими виплатами до пенсій, допомог, розраховувати із урахуванням базової величини для соціальних виплат;
  • інші платежі і збори розраховувати від базових величин для грошових платежів, базової величини для адміністративних зборів.
Передбачається забезпечити пришвидшене збільшення прожиткового мінімуму для розрахунку соціальних виплат, які є основним джерелом доходів:
  • у 2022 році – на 14 відсотків;
  • у 2023 році – на 15 відсотків;
  • у 2024 році – на 25 відсотків.
Міністр соціальної політики Марина ЛАЗЕБНА поділилась думками з цього приводу (дослівно):

Реформа прожиткового мінімуму потрібна дуже давно. Адже ніхто не заперечуватиме, що нинішній його розмір дуже низький. І як базовий соціальний стандарт він не виконує своєї функції. Мінсоцполітики щомісяця розраховує прожитковий мінімум нормативним методом, тобто обчислює, скільки коштує споживчий кошик, що містить мінімальні набори продуктів харчування, продовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров’я і забезпечення життєдіяльності людини. Це величезні обсяги даних. Асортимент там дуже застарілий і не відповідає потребам сучасної людини. Востаннє в Україні склад кошика переглядали 2016 року, але постанова Кабміну, якою його було затверджено, не чинна.

А той прожитковий мінімум, закладений у державному бюджеті, визначається ресурсним методом, тобто з огляду на наявні у країні ресурси. Залежно від нього визначається прожитковий мінімум для окремих категорій людей: працездатних і непрацездатних, дітей до 6 і до 18 років та ін. Тож фактично в державі два розміри прожиткового мінімуму.

Чому так, чому не можна в державному бюджеті одразу записати прожитковий мінімум розміром 4000 замість 2189 гривень? Тому що нині до прожиткового мінімуму прив’язані понад 180 різноманітних видів платежів, більша частина з яких не має жодного стосунку до соціальних стандартів. Це штрафи, стягнення, збори. Законодавцям так було зручно рахувати. Але це стримує підвищення прожиткового мінімуму. Бо будь-яке його збільшення автоматично призводить до перерахунку значної кількості цих виплат та необхідності вишукувати додаткові ресурси на видатки в бюджетах усіх рівнів. Це стримує зростання соціальних стандартів.

Тож у цій сфері давно слід було навести лад і відновити справедливість зокрема щодо людей пенсійного віку. У базовому пенсійному законі йдеться, що мінімальна пенсія за віком має відповідати прожитковому мінімуму, і це правильно. Це має бути базовий соціальний стандарт, який на мінімальному рівні забезпечує необхідне для життя людини. Але слід чесно сказати, яким саме має бути такий стандарт, і забезпечити, щоб держава могла виконати свої зобов’язання за ним.

Тому ми розуміли, що необхідно змінити методологію обрахунку прожиткового мінімуму, шукали нову та об’єктивну. Для цього вивчали досвід багатьох країн. На парламентських слуханнях, які відбулися в Україні торік у травні, фахівці визначили, що для нас найкращий нормативно-структурний метод. Він полягає в тому, що МОЗ визначає нормативи продовольчої частини (скільки і чого людині потрібно споживати, аби нормально функціонувати), а непродовольча частина визначається як 50% вартості споживчого кошика. Такий метод дає змогу уникнути постійних маніпуляцій з переліками необхідних товарів і послуг. Саме такий метод обрахунку прожиткового мінімуму ми запропонували в урядовому законопроєкті.

Далі слід було оптимізувати сферу застосування прожиткового мінімуму. Ми провели повний аудит вітчизняного законодавства, щоб знайти все, де є прив’язка до нього, і запропонувати, чим його замінити. Адже прожитковий мінімум має бути основою виключно для соціальних гарантій, які для людини – основне джерело існування. І це чітко прописано у ст. 46 Конституції України. Це мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям. Тому так важливо, щоб розмір прожиткового мінімуму був реальним, достатнім для задоволення базових потреб у реальному часі.

А що ж тоді робити зі зборами, стягненнями та іншим? Так виникла ідея ввести у законодавче поле нові базові величини.

Для визначення соціальних виплат, що встановлюються до пенсії, державної соціальної допомоги, яку виплачують замість пенсії, державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, стипендій та інших виплат застосовуватимуть базову величину для соціальних виплат населенню та базову величину для соціальних виплат на дітей. Для розрахунку розмірів грошових платежів і стягнень – базову величину для грошових платежів і стягнень. А для оплат за адміністративні послуги – базову величину для адміністративних зборів. Розмір цих базових величин щорічно затверджуватимуть законом про державний бюджет на відповідний рік.

Так ми повертаємо прожитковому мінімуму його суть та, оптимізуючи сферу застосування, прибираємо законодавчі перепони для його зростання. Сподіваємося, що парламентарії підтримають нашу ініціативу. Адже це про соціальну справедливість та забезпечення основних умов життєдіяльності людей.

Нагадаємо, якою є інфографіка прожиткового мінімуму в Держбюджеті 2021:

Додатково прописано прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

  • базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року — 2102 гривні;
  • посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року — 2102 гривні;
  • посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 — 1600 гривень (планувалося 1000 гривень).

Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *