Законопроект 4408 щодо накопичувальної професійної пенсійної системи

Новий онлайн-калькулятор обрахунку початкової ціни спеціального дозволу для економічної доцільності інвестування
19.11.2020
Президентські законопроекти 4429, 4430 та 4431 про підтримку бізнесу під час карантину: аналіз
27.11.2020
Show all
Законопроект 4408 щодо накопичувальної професійної пенсійної системи

Пошук / Search

Законопроект 4408 щодо накопичувальної професійної пенсійної системи

20 листопада 2020 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зареєстрував у Верховній раді України Проект Закону 4408 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи”, яким передбачається запровадити три професійні пенсійні програми.

Три професійні пенсійні програми:
  • програма №1 – дає право на отримання пенсійних виплат після досягнення віку 50 років (Список № 1);
  • програма №2 – дає право на отримання пенсійних виплат при досягненні 55 років (Список № 2; інші категорії осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах);
  • програма №3 – дає можливість добровільно набути право участі в накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, визначених у колективних договорах, угодах, та на отримання пенсійних виплат після досягнення 55 років.

На думку Уряду, запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи дасть змогу формувати заощадження (пенсійні активи), якими особа зможе скористатися при виході на пенсію (отримання періодичної пенсійної виплати)  до досягнення загального пенсійного віку, за дотриманням умови щодо необхідної тривалості зайнятості на певних роботах і загального страхового стажу.

Надійність збереження накопичених коштів учасника накопичувальної професійної пенсійної системи забезпечуватиметься посиленими вимогами до недержавних пенсійних фондів, які для надання послуг у системі повинні пройти авторизацію, а також посиленим наглядом і контролем за їхньою діяльністю, що здійснюватиметься відповідними державними органами.

У разі запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ІІ рівня) вимоги до недержавних пенсійних фондів поширюватимуться і на накопичувальну професійну пенсійну систему.

18 листопада 2020 року на черговому засіданні Уряду ухвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи»

Професійну накопичувальну систему пропонується запровадити для осіб молодше 35 років, які працюють в особливо важких та небезпечних умовах. Такі особи отримають власні пенсійні рахунки, якими вони зможуть скористатися, коли вийдуть на пенсію.

Раніше наводився розмір внесків та джерела їх сплати на підставі інформації від Мінсоцполітики.

Про це ми писали тут:

Про пенсійні накопичення від міністра соціальної політики

Уряд пропонує запровадити накопичувальну професійну пенсійну систему для окремих категорій осіб віком до 35 років (станом  на 01.07.2021 р.) із числа зайнятих на роботах за Списком № 1 і Списком № 2 та деяких інших категорій осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Особам, які не набудуть права участі в такій системі та які працюють (працювали) на роботах і посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, така пенсія призначатиметься на умовах, визначених законодавством. Крім того, для осіб до 35 років, які до дати запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної системи набули не менше ніж третину необхідного стажу на роботах, які дають право на призначення пільгової пенсії, передбачається право на перерахування накопичених коштів до солідарної системи та призначення пенсії на пільгових умовах, визначених законодавством.

Джерелом фінансування пенсійних виплат із солідарної системи (до повного переходу на виплати з накопичувальної професійної пенсійної системи) та формування пенсійних активів у накопичувальній професійній пенсійній системі будуть страхові внески, які сплачуватимуться роботодавцями за рахунок підвищеної ставки ЄСВ на заміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. 

Страхові внески за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи, які надійдуть до ПФУ, спрямовуватимуться ним до недержавних пенсійних фондів. Учасники самостійно вибиратимуть недержавний пенсійний фонд, до якого спрямовуватимуться такі внески (принцип „пенсійні кошти ходять за учасником”).

Зміна механізмів фінансування виплати пенсії за віком, що призначаються для людей, які працюють на шкідливих і важких роботах – один із напрямів упорядкування системи пенсійного забезпечення.

Про наслідки відкладеної з 2004 року реформи: „За 15 років дострокова пенсія оплачується за рахунок коштів держави, їхніми роботодавцями вже майже не відшкодовується. З 10 підприємств 8 не відшкодовують. Це 200 тисяч пенсіонерів.

Заборгованість по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат на виплату дострокової пенсії зросла з 1 млрд гривень в 2008 році до 15,3 млрд гривень станом на жовтень 2020 року.

І головне. Економічна ситуація, фінансовий стан підприємств не дають гарантій людині, яка була зайнята 8 – 10 років на шкідливих і важких роботах та можливості використати своє право на призначення заробленої дострокової пенсії. Людина не може відшукати ні підприємство, ні документів, які б підтверджували виконання працівником робіт, що дають право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно порушується право на призначення пільгової дострокової пенсії.

Законопроектом 4408 передбачає:

  1. Для працівників, які були або зараз працюють в шкідливих та важких умовах праці, не змінюються умови з призначення пільгової дострокової пенсії.

2. Замінюється механізм відшкодування пільгових пенсій на фінансування таких пенсій через сплату підвищеної ставки єдиного внеску (на 15% за працівників на роботах за Списком № 1 та на 7% – за Списком № 2 і деяких інших категорій осіб).

3. При цьому, за рахунок цих коштів покриватимуться, як видатки для виплати поточних пільгових пенсій, так і формуватиметься дострокова накопичувальна пенсія для майбутніх пенсіонерів, які зараз працюють в шкідливих умовах праці.

4. Передбачається надати право участі в накопичувальній професійній пенсійній системі іншим працівникам, на умовах, визначених за результатами соціального діалогу в колективних договорах, угодах.

5. Надається право підприємствам-боржникам розстрочити до 60 календарних місяців суми несплачених ПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

 Запропонований механізм по-перше, є компромісним та найбільш оптимальним рішенням щоб вийти із цієї ситуації, по-друге, запроваджує соціальну відповідальність підприємства щодо формування бонусних програм додаткового накопичувального пенсійного забезпечення.

Проте профспілки проти законопроекту про накопичувальну пенсійну систему

18 листопада 2020 року на засіданні  Уряду позиція профспілок стосовно цього документу була висловлена Головою ФПУ Григорієм Осовим в онлайн-форматі: запропоновані законопроектом розміри підвищеного розміру єдиного внеску на 15% і 7% забезпечують розміри пенсійних виплат у професійній системі лише на рівні 15-18% заробітку працівника, в той час коли у солідарній пенсійній системі розміри пільгових пенсій визначаються на рівні 35-50% заробітку.

Як вважають профспілки, при запровадженні професійної пенсійної системи розміри внесків до цієї системи повинні встановлюватися виходячи з того, що вони мають забезпечити розміри пенсійних виплат на рівні не нижчому від розміру пенсій, які призначаються у солідарній системі згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законопроект не передбачає створення ефективного механізму гарантування надійності збереження накопичених у недержавних пенсійних фондах коштів учасників накопичувальної професійної пенсійної системи. Зважаючи на те, що страхові внески до накопичувальної професійної пенсійної програми є обов’язковими, у законі мають бути передбачені належні гарантії збереження цих коштів.

Передбачені у законопроекті «посилені вимоги до недержавних пенсійних фондів», які повинні пройти авторизацію, а також «посилений нагляд і контроль за їхньою діяльністю», що здійснюватиметься відповідними державними органами, в умовах неефективної державної антикорупційної системи не можуть розглядатися як такі, що спроможні забезпечити надійний захист пенсійних накопичень працівників.

Також позиція профспілок полягає у тому, що у сучасних умовах запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи в Україні є передчасним. Цей процес має розпочинатися лише після стабілізації процесу зростання економіки в країні, створення стійкої і надійної банківської системи, розвиненого і надійного ринку цінних паперів, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи.

Очікується, що після прийняття цей Закон набере чинності з дня його опублікування (крім деяких пунктів, які наберуть чинності з 1 липня 2021 року).

Повний текст законопроекту доступний для завантаження:
Інфографіка системи обов’язкового пенсійного накопичення від Мінсоцполітики:

За словами міністра соцполітики, накопичувальні пенсії мають стати доповненням до хронічно збиткового солідарного рівня: влада не може обійтися без накопичувальної пенсійної системи

Українська пенсійна реформа триває вже 17 років. Саме стільки часу країна намагається впровадити всеохоплюючу систему накопичень громадян – так званий другий рівень пенсійної системи.

Накопичувальні пенсії мають стати доповненням  до хронічно збиткового солідарного рівня, який зараз є фактично єдиним джерелом виплати пенсій для абсолютної більшості українських пенсіонерів. 

Голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила, що необхідно надати дозвіл банкам брати участь у пенсійній реформі.

Фінансовий ринок не тільки дозволить запустити пенсійну систему другого рівня, але також дасть поштовх для розвитку пенсійної системи третього рівня.

Це підніме рівень фінансової грамотності населення і, крім обов’язкових відрахувань на другу пенсію, українці добровільно почнуть збирати собі на «третю пенсію», відкриваючи депозити в приватних фінансових установах вже без примусу з боку держави.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна відповіла на важливі питання.

«Ринок надасть найкращі умови»

– Чи є зараз компроміс щодо другого рівня пенсійної системи?

– Дискусії йдуть важко. Одна з точок – чи треба робити державну, монополізовану систему. У відповідь на такі пропозиції ми задаємо питання: а чому не зробити її децентралізованою, залишивши за державою контрольні функції!? Коли ринок запрацює сам, і буде добре контрольований, він надасть кращі умови.

– Ви доволі засмучено сказали, що дискусія триває. Чи правильно ми розуміємо, що процес може затягнутися надовго?

– Від себе ми зробили все, що могли. Ми дискутуємо вже 16 років. Але з іншого боку, може й добре, що ми так довго опрацьовуємо модель. Є тільки один шанс побудувати цю систему, другого може і не бути. Важливо зробити це грамотно, бо інакше ми втратимо довіру населення. 

– Чи готові на компроміси у парламенті? Наскільки жорстка позиція у авторки «пенсійного» законопроекту Галини Третьякової?

– Ми – за законопроект. Але його потрібно доопрацювати до другого читання. З нашого боку це вже друга спроба знайти компромісне рішення щодо законопроекту. 

Перший раз ми ще весною в рамках робочої групи при Комітеті соцполітики надали пропозиції до тексту для того, щоб система була працездатною, не корумпованою, захищала людину і її накопичення, більше відповідала ринковій реальності.

– Чи згодні депутати діяти за схемою «приймаємо закон у першому читанні та суттєво його доопрацьовуємо»?

– Вони не відмовилися від цього, не кажуть «ні».

– У цьому році є шанс на голосування у першому читанні?

– У цьому році – ні. У 2021 році ми також не введемо другий рівень. Можливо, запровадження буде з 1 січня 2022 року, але за умови, що Законопроект №2683 “Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення” приймуть в першому кварталі 2021 року і всі, від кого залежить впровадження, засукають рукава і дуже добре попрацюють.

– Якщо Україна знову не зможе прийняти законодавство про другий рівень, чи є суттєві загрози для пенсійної системи у середньостроковій перспективі?

– В перспективі приблизно п’яти років нічого не зміниться. 

– Наскільки вірогідно, що без другого рівня нам знову доведеться підвищувати рівень Єдиного соціального внеску?

– Так, доведеться це зробити. Або підвищувати інші податки, щоб фінансувати пенсії, на які не вистачить ЄСВ, тобто з державного бюджету.

– Хто має посилювати вимоги до НПФ, за вашою моделлю?

– Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона з цього року є регулятором ринку пенсійних накопичень. Ми не можемо допустити усі 60 фондів. Будуть чіткі вимоги, яким відповідатимуть 10-15 фондів. Людина буде з ними працювати, обере собі той, де їй більше подобається, може змінювати фонд, якщо побачить, що в іншому місці краще, буде управляти своїми накопиченнями.

– Такі вимоги вже виписані?

– Є ряд вимог, відповідно до європейських директив, яким має відповідати НПФ. Комісія закріпить їх у своїх нормативних документах, які регулюватимуть участь в системі. Все це прописано в законопроекті. Всі фонди будуть проходити процедуру авторизації.

«Люди можуть втратити право на дострокову пенсію»

– Професійна накопичувальна система – другий важливий «пенсійний» законопроєкт. Розкажіть, як вона буде працювати.

– Законопроект №4408, який був розроблений Мінсоцполітики, підтриманий урядом, вже є у Верховній Раді. 

Він каже роботодавцю: не відшкодовуй пенсії колишнім працівникам, які працювали у тяжких умовах. Замість цього – просто плати більше ЄСВ. За 16 років накопичилося великі борги підприємств перед Пенсійним фондом: з десяти підприємств тільки два відшкодовували пільгові пенсії, вісім – не відшкодовували.

За новою моделлю, кожного місяця роботодавець подає списки і сплачений ЄСВ за своїх працівників. За адміністративний персонал підприємство сплачує 22%, а за персонал, який працює в шкідливих умовах, буде сплачувати 37% (22%+15%) або 29% (22%+7%). Якщо працюють молоді люди до 35 років, кошти підуть  на їх власні накопичувальні рахунки в недержавних пенсійних фондах.

Довідка. За чинним законодавством, право на пільгові пенсії мають громадяни, що упродовж тривалого часу працювали на тяжких або шкідливих роботах. Перелік таких посад міститься у окремій постанові Кабміну , він розділений на два списки. Поточна модель пенсійного забезпечення таких громадян передбачає, що безпосередньо пільгові пенсії виплачує Пенсійний фонд, однак роботодавці компенсують йому відповідні видатки.

– Чому саме зараз?

– В нас є указ президента, де нам була поставлена вимога – підготувати такий законопроект. Я не знаю, чи буде він підтриманий парламентом. Але якщо ніхто нічого не зробить, через деякий час у людини, яка відпрацювала у важких та шкідливих умовах, право виходити на дострокову пенсію можуть просто забрати.

– Професійна модель передбачає накопичувальну частину. Внески якого розміру потрібно робити працівникові?

– За працівників віком до 35 років 15% або 7% йдуть у НПФ на власний рахунок людини. 22% залишається в Пенсійному фонді, як звичайний внесок в солідарну пенсійну систему.

– Яка кількість підприємств буде сплачувати підвищений ЄСВ?

– Підприємств, на яких працюють за списками №1 і №2 близько 10 000.

– А скільки людей?

– Загалом за списками №1 і №2 працюють трохи менше 450 000 осіб. Близько 120 000 потраплять вже до накопичувальної системи.

– Хто з підприємств проти законопроекту?

– Проти ті роботодавці, які не відшкодовують зараз Пенсійному Фонду сплачені пільгові пенсії: за новим механізмом вони не можуть не сплачувати ЄСВ та працювати. Ті, хто в стадії банкрутства та реструктуризації отримують певні додаткові можливості, тому що ми даємо розстрочку на 5 років, щоби сплатити всі борги з відшкодування. 

Проти також підприємства, які вчасно відшкодовують зараз за своїх робітників, розширюють виробництво. Їх мало, але їм не подобається думка, що потрібно додатково сплачувати 15% ЄСВ, однак це не так: фактичне навантаження на них не зміниться. Ми показали результати розрахунків до 2045 року. Там видно, що в перші 5 років підприємствам буде важче, але на довгострокову перспективу їх витрати на пільгові пенсії зменшуються. Проблема, що далеко не всі підприємства цікавить перспектива більше 5 років. Тому ми і говоримо, що ця система для людей, їм вона потрібна в першу чергу. Якщо підприємству важко сплачувати 37%, можливо, краще модернізувати робочі місця, виводити людей із роботи в шкідливих умовах.

Є ще одна категорія роботодавців з важким виробництвом, які проти. Вони розуміють, що на підприємстві накопичується багато пенсіонерів, яким потрібно відшкодовувати пенсії, і створюють нову компанію, а попереднє підприємство банкротять. Зобов’язання по виплаті пільгових пенсій покладаються на державний бюджет, на новоствореному підприємстві цих зобов’язань немає. Звичайно, їх новий механізм не влаштовує. 

– Що буде з непокритим боргом підприємств перед Пенсійним фондом?

– Ми його морозимо і робимо розстрочку з погашення для підприємств на 5 років. З прийняттям закону для держави не знімається тягар, до повного переходу на накопичення. Ми розраховуємо на 2045 рік. Це той рік, коли ми вже в принципі не будемо фінансувати пільгові пенсії, це буде виключно обов’язок роботодавця.

– А чому такий великий лаг?

– Якщо беремо вік 35 років, людина поки відпрацює, вийде на пенсію і завершаться ці виплати, то людині якраз виповниться 60 років.

«Вигідніше платити в конверті і не думати про соціальну відповідальність»

– Ви не розглядаєте певне розширення списків професій для пільгових пенсій? Це виглядає можливістю провести перший пробний крок до загальнообов’язкової накопичувальної системи.

– У такій логіці проводилася реформа 2003 року. Коли створювався третій рівень, передбачалось надати підприємствам пільгові преференції, щоб вони були зацікавлені у своїх корпоративних, професійних фондах, запровадити бонусні програми додаткового накопичення пенсій для своїх працівників. Результат – загалом, зараз в нас є 60 фондів, серед них лише 7 професійних,  7 корпоративних. 

– Які були преференції?

– Податкові пільги. Внески до недержавного пенсійного фонду не включаються до фонду оплати праці, відповідно з них не утримується ПДФО та військовий збір, на них не нараховується ЄСВ. Фактично роботодавцю на 50% дешевше зробити внесок у НПФ, аніж виплатити це додатковим бонусом до зарплати.

– Чим пояснити фактичний провал цього задуму?

– Тіньовою економікою. Вигідніше платити в конверті і взагалі не думати про соціальну відповідальність.

– Законопроектом про професійні накопичувальні пенсії передбачені три програми. Дві – для «пільговиків», третя – добровільна. Розкажіть про третю.

– Добровільна програма заснована на умовах колективних договорів. Ця система дуже подобається профспілкам. Участь можуть брати також галузеві колективні договори. Якщо профспілка домовитися з роботодавцями внести додаткове пенсійне забезпечення в колективний договір, то за третьою пенсійною програмою вони можуть включити туди працівників інших професій, не за списками 1 і 2. У такому випадку роботодавець сплачуватиме за них підвищений відсоток не менше 3%.


Пенсійні накопичення на особистих рахунках громадян в недержавних пенсійних фондах можна буде зняти достроково до виходу на пенсію

Доходи громадян в накопичувальних пенсійних фондах в рамках пенсійної системи другого рівня в Україні, не будуть обкладатися податками.

Держава намагається завчасно забезпечити старість майбутніх пенсіонерів, у тому числі за допомогою податкових стимулів щодо тих доходів, з яких потім буде виплачуватися друга пенсія. Це не потрапить в оподатковувану суму, і з цього також не будуть в майбутньому стягуватися податки. 

У прес-службі зазначили, що ті кошти, які будуть накопичені на особистих рахунках громадян у недержавних пенсійних фондах, на відміну від державної пенсії першого рівня, є власністю громадян, і вони в особливих випадках, наприклад, проблем зі здоров’ям або інших ексцесів, можуть розпоряджатися ними й до виходу на пенсію.

Читайте також:

Мінімальна пенсія з 1 січня 2021 року – 2400 грн!

Не вистачає страхового стажу для пенсії – Договір добровільної сплати ЄСВ: роз’яснення

Новий Законопроект 4589 про збільшення штрафу за умисну невиплату грошових зобов’язань із зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше як за один місяць

Законопроект 4688: ЄСВ 9,573% для роботодавців, які працевлаштовують пенсіонерів за віком

Фонд соціального страхування України та пенсійний об’єднають: новий законопроект

Індексація пенсії в 2021 році: визначена дата

Середній рівень заробітної плати та середній рівень пенсії в Україні

Пенсійні виплати: нові завдання Уряду від 06 жовтня 2020 року

Про майбутнє робочих місць — The Future of Jobs and The Future of Work and the Workplace — аналітики The WEF, OECD, Genesis, CBRE Group

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *