Законопроект 4365 “Про платіжні послуги” на заміну застарілому Закону “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”

Трудові відносини та трудові спори по-новому: нові законопроекти Мінекономіки
12.11.2020
Законопроекти про штрафи за мобінг (цькування)
17.11.2020
Show all
Законопроект 4365 “Про платіжні послуги” на заміну застарілому Закону “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”

Пошук / Search

Законопроект 4365 “Про платіжні послуги” на заміну застарілому Закону “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

Про легалізацію електронних грошей – е-гривні в Україні

Міжнародний стандарт ISO20022 автоматизує обмін інформацією для всіх учасників фінансового ринку

13 листопада 2020 року Національний банк України на офіційному веб-порталі повідомив про те, що у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 4364 про платіжні послуги, що здатний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів.

Чинний Закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще в 2001 році, морально застарів. Він не відповідає вимогам сьогодення і кращим міжнародним практикам.

За цей час ринок платіжних послуг як в Україні, так і в цілому світі, зазнав значних технічних інновацій, що супроводжувалося появою нових видів послуг на ринку. Значна частина таких інноваційних платіжних послуг повністю або здебільшого перебувають поза межами регулювання діючого закону.

Тому Національний банк, залучивши зовнішніх експертів, розпочав у 2019 році підготовку нового законодавчого регулювання ринку платежів. У січні цього року законопроєкт був оприлюднений Національним банком для обговорення з учасниками платіжного ринку, в жовтні – фіналізований документ передано до Верховної Ради України.

Законопроект 4365:

  • визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні (у тому числі платіжних операцій, які ініціюються або завершуються в Україні);
  • установлює виключний перелік платіжних послуг, порядок їх надання;
  • визначає умови авторизації та перелік категорій надавачів платіжних послуг;
  • визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;
  • визначає загальні засади випуску та використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку в Україні;
  • установлює права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України;
  • визначає загальний порядок здійснення нагляду за надавачами платіжних послуг;
  • порядок здійснення оверсайта за платіжною інфраструктурою та платіжними інструментами.

Законопроектом визнається таким, що втратив чинність, Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також пропонуються зміни до Господарського, Цивільного кодексів України, Кодексу України з процедур банкрутства і низки законів.

Цей документ базується на сучасних вимогах та враховуватиме норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2), Директиви з електронних грошей (EMD).

Про легалізацію електронних грошей – е-гривні в Україні читайте за посиланням:

Криптовалюта: динаміка зростання в Україні та світі

Законопроект передбачає впровадження клієнтоорієнтованості та підвищення якості платіжних послуг.

 Заступник Голови НБУ Олексій Шабан повідомив, що законопроект на фінансовому ринку називають законопроектом “про відкритий банкінг”. Хоча він  більше – про новий рівень платіжних послуг, про якість та орієнтацію на клієнта. Ми впевнені, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг. На ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції. Завдяки цьому клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну.

Ухвалення цього законопроекту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. Крім того, це сприятиме модернізації платіжного ринку України та створить підґрунтя для подальшого його розвитку.

Актуально до теми:

Законодача ініціатива ЄС про ринок криптоактивів відновить економіку після Covid-19

Норми цього документа спрямовані на зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення кола надавачів платіжних послуг та упорядкування їх діяльності на платіжному ринку, встановлення правил надання платіжних послуг в Україні та вимог до надавачів платіжних послуг, посилення захисту прав споживачів цих послуг, підвищення безпеки та ефективності надання платіжних послуг, сприяння інноваціям.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни на ринку платіжних послуг:

  • Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві – нефінансовими; також буде визначене коло їх надавачів.
  • Будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом на надання платіжних послуг.
  • Небанківські фінансові установи зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах.
  • Випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію.
  • Визначатимуться повноваження Національного банку для створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб.
  • З’явиться підґрунтя для запровадження “відкритого банкінгу” в платіжній інфраструктурі України.
  • Буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків.
  • Умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них.
  • Приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо.
  • Підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.

08 лютого 2021 року надано подання Комінету з питань фінансів, податкової та митної політики на розгляд.

За цим поданням, під час обговорення, у якому взяв участь Голова Національного банку Кирило Шевченко, дискусію викликало питання про необхідність включення до законопроекту норми про граничний розмір комісії за розрахунки з використанням платіжних систем. Дане питання буде вирішене під час підготовки до другого читання.

Комітет напрацював ще ряд позицій, які планується врахувати при подальшій роботі над законопроектом, і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити його до порядку денного і прийняти за основу.


Платіжна система України перейде на міжнародний стандарт ISO20022, що автоматизує обмін інформацією на ринках

Національний банк продовжує модернізувати Систему електронних платежів Національного банку (СЕП) та платіжну інфраструктуру України відповідно до світових тенденцій, а також вимог часу та бізнесу.

Так, у 2021 році НБУ планує активно працювати над переходом банків на міжнародний стандарт ISO20022. Мета цього проекту – осучаснення фінансової інфраструктури України, підвищення конкурентоспроможності нашої країни та її інтеграція зі світовими ринками.

У І кварталі 2021 року запланований запуск тестового стенду СЕП нового покоління, відповідно перші формати кредитового переказу на базі ISO20022 стануть доступними для початку практичного відпрацювання і реалізації.

У ІІ кварталі 2021 року мають бути опубліковані всі версії специфікацій повідомлень та технічної документації, що реалізовуватимуться у промисловому режимі модернізованої СЕП.

Упродовж 2021 року спільно з учасниками банківського ринку Національний банк відпрацьовуватиме всі аспекти роботи модернізованої СЕП та визначатиметься щодо термінів остаточного впровадження та міграції на нову інфраструктуру. Фінальна дата переходу платіжної інфраструктури на стандарт ISO20022 буде встановлена лише після аналізу результатів тестування з банками, з урахуванням необхідних доопрацювань та готовності банків до цієї події. Водночас відповідно до практики інших країн світу перехід на новий стандарт платежів буде одномоментним, що вимагатиме особливої відповідальності від усіх учасників процесу.

В межах проекту розроблено моделі стандарту ISO20022 для використання у платіжній інфраструктурі України у напрямах:

  • кредитовий переказ – переказ з ініціативи платника;
  • дебетовий переказ – переказ з ініціативи отримувача грошових коштів/стягувача;
  • управління рахунками, лімітами; 
  • особливі випадки та розслідування – уточнення реквізитів, неможливість виконання платіжної інструкції, розслідування щодо платежу тощо.

Частина документації вже доступна для банків та розробників банківських програмних комплексів на сайті НБУ. Вона описує ланцюги платежів від клієнта до клієнта, а також значно збагачена бізнесовою частиною, якщо порівняти з поточними платіжними документами.

Стандарт ISO20022 вважається «фінансовим есперанто». Він стосується не тільки банківської сфери, але й забезпечує роботу підприємств, корпорацій, торгівлі та дозволяє опрацювати наскрізні платежі для всіх учасників фінансового ринку.

Головні переваги використання міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України:

  • гармонізація українського платіжного простору зі світовим;
  • поява та забезпечення роботи нових гравців платіжного ринку та платіжних інструментів відповідно до другої платіжної директиви ЄС (PSD2);
  • запровадження нових та розширення функціонального наповнення існуючих платіжних інструментів на користь банків та їх клієнтів;
  • реалізація нових автоматизованих процесів, які покривають повний життєвий цикл платежів;
  • підвищення рівня обслуговування, ефективності та прозорості платежів;
  • розширення реквізитів платежів за рахунок необхідної додаткової інформації;
  • посилення захисту інформації.

ISO 20022 – міжнародний стандарт і методологія створення описів бізнес-процесів, що супроводжуються обміном електронними фінансовими повідомленнями, проєктування схем і форматів цих повідомлень.

Затверджений у 2004 році, і за декілька років на основі його методології були спроектовані 280 різних типів повідомлень. Стандарт постійно й активно розвивається, представлені моделі вдосконалюються, відображаючи зміну потреб учасників ринку.

На сьогодні на його основі побудовані формалізовані моделі для таких фінансових операцій:

  • Платежі та розрахунки;
  • Операції з цінними паперами;
  • Обслуговування торгових операцій;
  • Операції з використанням банківських карток;
  • Операції на валютному ринку.

Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *