Забезпечення то особливості оцінки конкурентоспроможності в будівництві

Оцінка потенціалу будівельних організацій
26.08.2020
Конкуренція. Суть, форми, методи
27.08.2020
Show all
Забезпечення то особливості оцінки конкурентоспроможності в будівництві

Забезпечення то особливості оцінки конкурентоспроможності в будівництві

На сучасному етапі розвитку суспільства досить велика увага приділяється економічному аспекту діяльності підприємств. Радикальні перетворення в економіці та формування ринкових відносин потребують докорінної перебудови господарського механізму та управління на всіх рівнях. Досить поширеними стають питання, пов’язані із конкурентоспроможністю. Вже в останні десятиліття ці питання вивчалися і вивчаються низкою вчених-економістів як вітчизняних, так і зарубіжних.

Управління конкурентоспроможністю підприємства стає все більш важливим в умовах ринкових відносин і на сьогодні є запорукою успішної підприємницької діяльності. Особливого значення набуває оцінка рівня конкурентоспроможності кожного окремого підприємства.

Конкурентоспроможність є важливим атрибутом розвитку як окремої галузі, так і країни в цілому, яка характеризується здатністю учасника конкурентної боротьби вирішувати свої завдання, використовувати свої переваги в досягненні поставленої мети.

Кожне підприємство, яке виходить на ринок, прагне бути конкурентоспроможним, тобто досягти переваги над іншими підприємствами. Наявність цієї, так би мовити, „обставини” відкриває перед підприємством нові можливості, дозволяє завойовувати та розширювати нові ринки, приваблювати все більшу кількість споживачів, і як результат – покращувати своє фінансове становище.

Конкурентоспроможність підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової економіки. До основних факторів, які визначають конкурентоспроможність організації, відносять: стратегія фірми, ступінь забезпеченості матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами, інноваційний потенціал, частка ринку, ефективність менеджменту і інші.

При цьому конкурентоспроможність підприємства, так само як і категорія „конкурентоспроможність” в цілому, — поняття відносні. Немає і не може бути абсолютно конкурентоспроможної чи неконкурентоспроможної організації. Ці поняття пов’язані з середовищем і часом, а також різними політичними, соціальними, культурними і іншими факторами, які впливають на ринкову ситуацію.

В сучасній конкурентній боротьбі, за всієї її гостроти та динамізму, виграє той, хто аналізує та змагається за свої конкурентні позиції. Щоб вижити у цій боротьбі, кожне підприємство має ставити перед собою завдання підвищення рівня своєї конкурентоспроможності.

На сьогодні, конкурентоспроможність країни залежить від конкурентоспроможності її галузей та регіонів. Будь-яка галузь економіки чи регіон є по-своєму важливою для розвитку і процвітання як країни в цілому, так і суспільства, зокрема.

Досить великої уваги заслуговує будівельний комплекс України, який на сьогоднішній день складає більше 10% усієї економіки країни. Сфера будівництва є досить важливою та актуальною, оскільки від її розвитку залежить досить багато чинників, серед яких:

  • забезпеченість населення житлом, закладами культури, освіти та науки;
  • забезпеченість об’єктами виробничого та торгівельного призначення;
  • надання послуг населенню;
  • експорт трудових ресурсів за межі України;
  • організація та проведення загально будівельних та спеціалізованих робіт по будівництву та реконструкції промислових підприємств та споруд, житлового будівництва, об’єктів культурно-побутового призначення та інше.

Економіка будівництва, як і весь економічний механізм країни, знаходяться у постійному стані серйозних змін. Радикалізація економічної реформи, що проводиться в країні, дала поштовх до переходу на нові економічні відносини, особливо на базі конкуренції, що створює передумови для розвитку будівництва.

Будівельний комплекс являє собою сукупність галузей, виробництв і організацій, що характеризуються тісними установленими економічними, організаційними, технічними та технологічними зв’язками в одержанні кінцевого результату – забезпеченні виробництва основних фондів народного господарства. Саме кінцевий результат організаційно поєднує будівельні організації та виробництва, а також організації інших галузей в єдине ціле.

Виходячи із логіки розвитку підприємництва в будівництві можна стверджувати, що будь-які дослідження в цій сфері мають чітко виражений галузевий та регіональний характер, про що свідчить і світовий досвід. Тому для процвітання галузей та регіонів регіональні органи влади, стосовно будівництва, ставлять завдання проведення активної містобудівної політики регіону та галузі, створення сприятливих умов для формування регіонального будівельного комплексу, його складу та структури – як технологічної, так і за формами власності на засоби виробництва. Перелічені заходи, їх розробка та використання стосовно будівництва мають першочергове значення для регіону.

В теперішній час разом із розвитком ринкових відносин і появою конкурентного середовища все більше уваги приділяють економічній ефективності виробництва. Впровадження нових методів будівництва (монтажні конструкції, підвищення технічного рівня, застосування поточного методу введення робіт, тощо) дозволять значно підвищити ефективність технологій будівельного виробництва.

Сьогодні будівельні організації самостійно формують свої цілі та завдання, розробляють стратегію і тактику свого розвитку, шукають необхідні їм фінансові ресурси, формують трудовий колектив, займаються придбанням засобів і предметів праці, вирішують безліч організаційних питань щодо створення організаційної структури управління та інше. Тобто, будівельні організації самостійно проводять свою діяльність, а державний вплив на їх економічну та функціональну поведінку може здійснюватись опосередковано з обов’язковим законодавчим забезпеченням.

Світовий досвід розвитку ринкової економіки свідчить про поширення вільної конкуренції в економіці. Розширенню вільної конкуренції сприяє розвиток малого підприємництва, який можна назвати своєрідним індикатором конкуренції в економіці. Сьогодні в будівництві 96% організацій є малими (до 100 чоловік), що свідчить не тільки про самостійність малого бізнесу у формуванні галузевої структури, а й про існування вільної конкуренції в галузі будівництва.

Будь-яке підприємство, установа, організація, в тому числі будівельна, повинна сформувати головну мету своє діяльності – місію підприємства. Місія будівельної підприємства містить три основних цілі:

  1. забезпечення необхідної ефективності (рентабельності, прибутковості, доходності);
  2. створення умов і реалізація функцій щодо виробництва конкурентоспроможної продукції;
  3. забезпечення фінансової стійкості.

Тобто, однією із трьох найважливіших цілей будівельної фірми є конкурентоспроможність. Це свідчить про те, що конкурентоспроможність будівельної організації – це її процвітання та розвиток. Тому кожне будівельне підприємство повинно постійно розробляти та впроваджувати в життя заходи щодо досягнення та підвищення рівня своєї конкурентоспроможності, що в кінцевому підсумку підвищить рівень конкурентоспроможність галузі, регіону і країни в цілому.

Оцінка рівня конкурентоспроможності організацій є важливим завданням будь-якого підприємства, що допоможе визначити місце підприємства порівняно із конкурентами. На сьогоднішній день відсутня загальна методика визначення та оцінки конкурентоспроможності підприємства. Тому кожне окреме підприємство оцінює конкурентоспроможність за методикою, яка найбільше його задовольняє. У світі існує декілька підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, основними з яких є:

  1. Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції.
  2. Метод анкетування.
  3. Рейтингова оцінка.
  4. Метод „еталону” (графічний метод).
  5. Метод різниць.
  6. Метод рангів.
  7. Метод балів.
  8. Матричний метод Бостонської консультативної групи.
  9. Матричний метод „Привабливість-конкурентоспроможність” („McKincey” – „General Electric”).
  10. Матриця Портера.
  11. SWOT – аналіз.

Наведений перелік методів не є повним та завершальним, однак є основним. Для оцінки рівня конкурентоспроможності будівельних організацій запропонований перелік методів оцінки може ефективно застосовуватись.

Основними заходами набуття та підвищення конкурентоспроможності будівельних організацій можуть бути наступні:

  • залучення до справ організації молодих спеціалістів, що здатні впроваджувати в життя новітні і сучасні ідеї;
  • розробка ефективного бізнес-плану;
  • впровадження ефективної рекламної компанії на підприємстві;
  • введення нової техніки та підвищення технічного рівня;
  • створення в межах підприємства будівельно-монтажного управління;
  • розширення сфери надання послуг та робіт;
  • баланс між якістю та ціною;
  • більш вигідне місце розташування підприємства порівняно із конкурентами;
  • привітний офіс та обслуговуючий персонал;
  • краще обслуговування клієнтів;
  • впровадження нових методів будівництва (будівельні конструкції, поточний метод ведення робіт, ін.), тощо.

Даний перелік заходів є умовним і тому кожне окреме підприємство повинно спиратися у своїй діяльності на ті заходи, які найбільше сприятимуть вирішенню поставленого завдання – досягнення та підвищення рівня своєї конкурентоспроможності. Всі запропоновані заходити та багато інших допоможуть приваблювати зростаючу кількість споживачів, і відповідно утвердитись на ринку.

Таким чином, сфера будівництва є однією із найважливіших в господарській діяльності і її розвиток забезпечить процвітання містечок, міст, областей, регіонів та країни в цілому. А конкуренція між будівельними організаціями ще більше сприятиме цьому.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *