Європейський Союз (ЄС) – це економічний (монетарна та грошова-кредитна політика) та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, що розташовані в Європі.
Список країн-членів Європейського Союзу
Території за межами Європи, що входять до ЄС:
Країни-кандидати на вступ до ЄС:
Потенційні країни-кандидати на вступ до ЄС:
Інформація про членство та майбутнє членство станом на 01.02.2020 року.
Першою правовою основою відносин між Україною та ЄС, яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань стала Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.). Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалогу між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у визначених секторах української економіки.
У рамках УПС було визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС:
Європейська інтеграція – ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі.
Інтеграція до внутрішнього ринку ЄС, підвищення стандартів життя через впровадження європейських стандартів та реалізація положень Зеленого курсу ЄС — пріоритети Уряду в напрямку інтеграції України до Європейського Союзу.
В січні 2021 року виповнюється 5 років з початку функціонування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
За цей час Угода про асоціацію стала чітким дороговказом наших пріоритетів — дорожньою картою внутрішніх реформ, що охоплює усі сфери функціонування держави, а також, що дуже важливо, консолідувала громадян навколо європейського вибору.
Європейський Союз став найбільшим та найважливішим торговельним партнером. На сьогодні частка ЄС у зовнішній торгівлі України складає в 40,8%.
Про амбіції України щодо політичної асоціації та економічної інтеграції до ЄС, адже Євросоюз є найбільшим торговельним партнером та політичним союзником
24 листопада 2020 року відбулося обговорення представниками Європейської Комісії, Представництва Європейського Союзу в Україні, програми OECD/SIGMA, проекту EU4PAR, міністерств, Секретаріату Кабінету Міністрів України, НАДС та Офісу реформ КМУ прогрес виконання Стратегії реформування державного управління під час Стратегічного діалогу Україна – ЄС.
2020 рік є останнім для бюджетної підтримки України Європейським Союзом у межах програми «Підтримка комплексного реформування державного управління в Україні». За попередньою оцінкою, виконання індикаторів програми становитиме близько 70 %
Голова НАДС Наталія Алюшина акцентувала увагу на стратегічних завданнях, над якими Агентство працює в рамках створення професійної та доброчесної державної служби, а саме: повернення до конкурсного відбору на посади державної служби, реформування системи оплати праці держслужбовців, впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами.
Одне з питань присвячено поверненню конкурсної процедури та відміни доборів. Питання є досить критичним, адже якщо ще в серпні мова йшла про 4500 кількість доборів, то сьогодні ця цифра сягає вже понад 15000.
Європейські колеги також стурбовані ситуацією, що склалася, тому сторонами обговорено можливість подовження проведення конкурсного відбору на всі посади, призначення на які відбулися за процедурою добору, до 12 місяців.
Незважаючи на негативні наслідки, пов’язані з пандемією COVID 19, Уряд працює над вирішенням наступних пріоритетних завдань – відновлення конкурсів у безпечному режимі на посади державної служби, внесення змін до Закону «Про державну службу» в частині класифікації посад і оплати праці, скасування статті 87-1 щодо політичних звільнень, ухвалення Закону «Про адміністративну процедуру» в Парламенті
2. ЄС надасть Україні 25 млн євро фінансової підтримки на розвиток цифрової трансформації, якою займається Міністерство цифрової трансформації України.
9,6 млн євро — перший фінансовий внесок, який отримає Україна у рамках проекту EU4DigitalUA. Він спрямований зробити урядову цифрову інфраструктуру функціональною і надасть підтримку в побудові надійної системи електронних послуг.
Естонська Академія електронного урядування (e-Governance Academy) керуватиме процесом імплементації та досягнення цілей.
Міністерство цифрової трансформації України з європейськими партнерами окреслили майбутні плани:
Представники ЄС наголосили: Україна досягла вражаючих успіхів у цифровій трансформації — посіла 69-е місце у рейтингу ООН серед 193 країн щодо готовності до електронного Уряду за індексом EDGI. Україна піднялася на 16 позицій у порівнянні з 2018 роком.
Мінцифра вже має успішний цифровий досвід співпраці з європейськими партнерами. Естонська Академія електронного управління ще з 2012 року здійснює реалізацію проектів з електронного врядування в Україні. Завершується проект egov4Ukraine, результатом якого є успішне запровадження системи «Трембіта» та «Вулику». Трембіта вже стала основою реєстрів країни. Лише за цей рік ми маємо понад 5 млн транзакцій — обмінів через систему.
Проект EU4DigitalUA — це частина широкої підтримки Європейським Союзом розвитку електронного врядування в Україні. Реалізацію втілюватимуть Іспанська фундація FIIAPP Spain та естонська Академія електронного управління. Європейський Союз продовжує підтримувати цифрову трансформацію України та її гармонізацію з Єдиним цифровим ринком.
3. Україна та ЄС домовилися поглибити співпрацю у сфері критичної сировини
12 листопада відбулася онлайн-зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Віце-президента Європейської Комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Мароша Шефчовіча.
Сторони обговорили шляхи активізації співпраці України та Єврокомісії у сфері критичної сировини та побудови стратегічного партнерства між ЄС та Україною у цій сфері.
Денис Шмигаль наголосив, що основною метою України у сфері економічного співробітництва з Європейським Союзом є подальша інтеграція України у внутрішній ринок ЄС, як це закріплено в положеннях Угоди про асоціацію. Та зазначив, що Україна підтримує наміри Євросоюзу розвивати стратегічне партнерство з іншими країнами.
Розглядаються можливості для спільної розробки з ЄС підходів щодо використання українського потенціалу у видобувній галузі, щоб допомогти ЄС і разом будувати глобальні конкурентоспроможні виробничі ланцюжки доданої вартості в Європі.
Для України важливо ініціювати спільний проект із геологічного вивчення рудовиявлення корисних копалин і протягом 2021 року підготувати до аукціону кілька родовищ тих мінералів, які віднесені до стратегічного переліку Євросоюзу.
Прем’єр-міністр України також привітав запуск Європейського Альянсу Критичної Сировини: «Упевнений, українські стейкхолдери приєднаються до діяльності Альянсу і налагодять взаємовигідну співпрацю з європейськими партнерами».
Денис Шмигаль запропонував застосувати інноваційний кластерний підхід у розвитку співробітництва в сировинній сфері: «Ми могли б розглянути можливість будівництва на території України заводу з виробництва акумуляторів для електрокарів або виробництва електроавтобусів, які могли б поставлятися в країни Європи та на інші світові ринки».
Україна, за словами Прем’єр-міністра, також готова розглянути можливість запуску спільного проекту підтримки України з верифікації наявної інформації про розвідані й потенційні запаси критичної сировини.
4. Надважливі нормативно-правові акти щодо співпраці з ЄС
5. Створення нових регіональних офісів з євроінтеграції
21 жовтня 2020 року Уряд схвалив розпорядження, яким дає старт створенню нових регіональних офісів з євроінтеграції у Дніпропетровській, Полтавській та Хмельницькій областях. Координатором проекту призначено Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину.
«Уряд робить фокус на децентралізації євроінтеграції, щоб кожен міг скористатися перевагами зближення України з ЄС та отримувати більше інформації про євроінтеграцію України у своєму регіоні. Місцеві офіси працюватимуть як інформаційно-координаційні хаби, де буде налагоджена більш тісна співпраця між місцевими органами влади, громадянами та бізнесом. Ми вже запустили перший такий проект у Херсонській області, і сьогоднішнє рішення Уряду дозволяє масштабувати цей процес на інші регіони», – зазначила Ольга Стефанішина.
Серед іншого регіональні офіси з євроінтеграції працюватимуть над культурними та освітніми проектами; поширенням знань про європейський курс України серед школярів та студентів; допомагатимуть місцевому бізнесу для виходу на європейські ринки; налагоджуватимуть комунікацію з іноземними інвесторами для залучення інвестицій у регіони.
6. 6 жовтня 2020 року Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, підписала три угоди з Європейською Комісією на загальну суму у 60 млн євро.
«Разом з Європейським Союзом ми долаємо багато спільних викликів. Це – боротьба з COVID-19, гібридними загрозами, перехід до ресурсоефективної економіки, яка не шкодить довкіллю. Це – спільні завдання, адже подолання цих викликів позитивно вплине на роботу бізнесу та якість життя громадян», – зазначила Ольга Стефанішина.
Перша і найбільша угода «Програми ЄС «Міцні регіони» на суму 30 млн євро передбачає фінансування місцевим органам влади для реагування на наслідки пандемії COVID-19, підвищення безпеки людей в регіонах, постраждалих від конфлікту на Сході України і незаконної анексії Криму, а також на підтримку незалежних ЗМІ, журналістів, просування нових медіа ініціатив.
Друга угода між Урядом України та Європейською Комісією стосується фінансування заходу “Механізм розвитку громадянського суспільства України” на суму 20 млн євро. Кошти спрямують на розвиток громадських організацій, аби вони могли брати участь у розробці національних політик, допомагати у впровадженні реформ, залучати громадян України до участі у соціальних і громадських ініціативах, у тому числі для боротьби з домашнім та гендерним насильством.
Третя угода стосується фінансування заходу «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні» на суму 10 млн євро, що сприятиме роботі у напрямку долучення України до Європейського зеленого курсу.
Ця угода дозволить нам профінансувати проекти з переходу до чистої, ресурсоефективної, кліматично нейтральної і кругової економіки. А ще це додаткові можливості для залучення інвестицій в економіку українських регіонів та якісну розробку Урядом необхідних політик та програм.
Зокрема, в рамках угоди планується надати гранти для енергоаудитів та підвищення енергоефективності малих та середніх підприємств, розвивати проекти з відновлюваної енергії, надавати консультації муніципалітетам з економічно ефективного постачання тепла і гарячої води та розробляти плани сталої міської мобільності, підтримувати місцеві громади в секторах відновлюваної енергетики і створення повного життєвого циклу продукції від виробництва і до споживання на ринку вторинної сировини. Також угодою передбачається створення спільного ресурсного центру з питань кліматичних інновацій між Україною та ЄС і впровадження надійного обліку викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар.
7. Ухвалення Закону України про реорганізацію громад та районів, що фактично завершило реформу децентралізації.
За результатом онлайн-зустріч із Виконавчим Віце-Президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 19 листопада 2020 року повідомлено про те, що Верховна Рада України ухвалила Закон України про реорганізацію громад та районів, що фактично завершило реформу децентралізації.
«Ми вже передали органам місцевого самоврядування сільськогосподарську землю та незалежний бюджет — понад 500 млрд грн. Цього тижня ще відбудеться другий тур місцевих виборів, а отже разом із землею та грошима на місця перейде й влада», — зазначив очільник Уряду.
Прем’єр-міністр додав, що з ухваленням закону про реорганізацію районів відбудеться реформування всіх районних державних адміністрацій, тобто субрегіонального рівня і вже з 1 січня реформа децентралізації в нас повноцінно запрацює.
Глава Уряду висловив вдячність Європейському Союзу, який доклав значних зусиль, «щоб ця реформа була успішною та завершилася, попри всі складнощі».
8. Міністерство інфраструктури України продовжує роботу над імплементацією європейського законодавства у сфері транспорту.
На виконання зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС відомством було розроблено 11 базових законів та підзаконних актів у сфері транспорту, які потребують першочергового прийняття.
«В євроінтеграційному напрямі є 11 законів та підзаконних актів, які необхідно прийняти найближчим часом. Серед фундаментальних, по яким очікуються зрушення – законопроект «Про внутрішній водний транспорт», який зараз готується до другого читання, законопроект «Про залізничний транспорт» і законопроект «Про мультимодальні перевезення».
Мінінфраструктури також продовжує роботу над приведенням до відповідності європейському законодавству законодавчих актів України у сфері перевезення небезпечних вантажів і врегулювання ринку послуг автотранспорту.
Крім цього, підкреслено важливість ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві: це важливий документ для судноплавства і моряків.
9. Спільні скоординовані дії України та ЄС у галузі енергетики є запорукою успішного реформування енергетичного сектору держави та інтеграції до енергетичних ринків ЄС.
Україна усвідомлює важливість поглиблення стратегічного партнерства з ЄС в сфері енергетики, про що, зокрема, свідчить проведена активна робота з оновлення енергетичного Додатка XХVII до Угоди про асоціацію з ЄС..
Також з метою імплементації процедури проведення консультування із Європейською Комісією щодо сумісності проектів актів законодавства із положеннями актів законодавства ЄС, Міненерго розроблено та внесено на розгляд Уряду проект постанови щодо внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів.
Прийняття запропонованих дозволить імплементувати в регламентні процедури Уряду зобов’язання України щодо проведення консультацій із Єврокомісією, що, в свою чергу, сприятиме повному та всебічному врахуванню в актах Кабінету Міністрів положень права Європейського Союзу у сферах, що мають бути наближені до законодавчих актів ЄС.
Одним із пріоритетів Міненерго є співпраця з Європейською Комісією в рамках «Європейської зеленої угоди».
Міненерго здійснює заходи для реалізації цілей «Європейської зеленої угоди», зокрема напрацьовуються пропозиції щодо оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та ведеться підготовка Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року:
– здійснено розробку Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних цілей з енергоефективності. Документ розроблено відповідно до Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність, та спрямовано на досягнення національної мети з енергоефективності;
– завершується розроблення Концепції реформування вугільної галузі, яка стане однією із складових Концепції трансформації вугільних регіонів та може бути включеною до дорожньої карти заходів із реалізації актуальних для України цілей Європейського зеленого курсу.
Проведено низку випробувань генеруючого обладнання електричних станцій для моделювання та валідації систем збудження та систем регулювання частоти та потужності з метою приєднання ОЕС України до ENTSO-E.
Режим роботи газового ринку синхронізовано з Європою шляхом переходу на добове балансування. Майже півтора року працює ринок добового балансування, який впроваджує європейські норми.
З серпня 2020 року скасовано дію Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
«Держава більше не регулює ціни на природний газ для населення та відкриває ринок природного газу», – відзначила в.о. Міністра послідовність у реформуванні енергетичного сектору.
10. Уряд готує амбітне засідання Ради асоціації Україна-ЄС у 8 грудня 2020 року
Україна готова вийти на Раду асоціації в грудні цього року з чітким розумінням щодо модернізації Угоди про асоціацію з ЄС. Від січня 2021 року є можливість розпочати процес оновлення умов торгівлі, додатків до Угоди про асоціацію, а також провести оцінку можливостей подальшого поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з Євросоюзом.
За 5 з 10 років, на які розрахована Угода про асоціацію, Україна фактично виконала 47% зобов’язань. Майже по всіх сферах, які охоплює Угода, системні зміни. Лише за останній рік Парламент схвалив більше двох десятків системних змін до законодавства. Тепер Уряд може концентрувати зусилля на впровадженні цих законів, досягати домовленостей з Європейським Союзом щодо взаємного доступу на ринок, починати офіційні переговори про укладання Угоди про «промисловий безвіз», наполягати на отриманні режиму внутрішнього ринку для цифрових та інших послуг».
Віце-прем’єр-міністр повідомила, що Уряд і Парламент домовилися про законодавчі пріоритети у сфері євроінтеграції. Йдеться про понад 30 євроінтеграційних законопроектів, які прискорюють виконання Угоди про асоціацію. Серед них проекти у сфері енергетики, транспорту, торгівлі, «зеленого курсу» тощо.
Кабінет Міністрів планує внести відповідні законопроекти на розгляд Парламенту до кінця року. Учасники зустрічі також домовились про започаткування у Парламенті Днів ЄС, коли у Верховній Раді розглядатимуться суто євроінтеграційні законопроекти.
«Нам важливо добре підготуватися до засідання Ради асоціації між Україною та ЄС 8 грудня 2020 року, і виконати свої зобов’язання», — наголосив Прем’єр-міністр.
Довідково
Комісія з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України для координації дій органів виконавчої влади щодо виконання Угоди про асоціацію, створений постановою Кабінету Міністрів України 2 вересня 2020 року.
До складу Комісії входять 28 посадовців з Уряду, Парламенту, Офісу Президента та Представник України при Європейському Союзі.
Серед завдань Комісії – аналіз стану виконання Угоди про асоціацію з ЄС, підготовка пропозицій із залученням ключових учасників, вдосконалення законодавства в сфері євроінтеграції, координація дій органів виконавчої влади для діалогу зі стороною ЄС, а також на рівні двосторонніх органів асоціації між Україною та ЄС.
У 2021 році вгалузі інфраструктури України планується:
Читайте також про: