Українці зменшили витрати в умовах Covid-19: збільшився “страх бідності”

Українці зменшили витрати в умовах Covid-19: збільшився “страх бідності”

Від коронавірусу захистять населення, роботодавців та безробітних: прийнято законопроект №3486

За даними Державної служби статистики України: збільшився “страх бідності“

• в порівнянні з ІІ кварталом 2019 року витрати населення України в ІІ кварталі 2020 року зменшились на 10%, що в грошовому виразі склало – 649,3 млрд. грн.

За статтями витрат:

1. Продукти харчування та безалкогольні напої – 278,684 млн. грн.
2. Оплату комунальних послуг – 90,617 млн. грн.
3. Транспортні послуги – 50,645 млн. грн.
4. Охорона здоров’я – 40,793 млн. грн.
5. Одяг та взуття – 27,639 млн. грн.
6. Предмети домашнього вжитку та побутова техніка – 26,014 млн. грн.
7. Відпочинок та культура – 17,862 млн. грн.
8. Зв’язок – 17,452 млн. грн.
9. Освіта – 6,371 млн. грн.

Громадяни України перестали боятися зараження коронавірусом, натомість почав зростати так званий “страх бідності”.

Якщо порівняти вересень місяць з квітнем, то настрої українців кардинально змінились. Так:

• страх зараження коронавірусом знизився на 19%;
• страх погіршення фінансового становища зріс на 14%.

За результатами опитування проведеного Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) спільно з Мюнхенським дослідницьким центром ifo Institute:

• 67,5% українців скаржаться на погіршення фінансового стану їхніх сімей через кризу;
• 41% задоволені тим, як влада бореться з пандемією;
• 15,9% опитаних українців втратили роботу;
• 22,4% – довелося піти у відпустку;
• 10,7% – відправили в тимчасову відпустку без збереження зарплати;
• 25% учасників опитування влаштувалися на іншу роботу;
• 26,6% довелося закрити сімейний бізнес;
• у роботі 13,7% респондентів нічого не змінилося

На настрої українців впливає величина безробіття України та ЄС:

В Україні на початок вересня офіційний статус безробітних мають понад 500 тис. українців,

Covid-19 продовжує ріст рівня безробіття в ЄС та Україні

не зважаючи на вихід економіки України з рецесії в ІІІ кварталі:

Економіка України почала відновлюватись

та підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсійних виплат.

Від коронавірусу захистять населення, роботодавців та безробітних:

прийнято законопроект №3486 2 грудня 2020 року у ІІ читанні, спрямований на забезпечення соцзахисту населення від наслідків поширення коронавірусної хвороби.

18 грудня 2020 року підписано Закон від 02.12.2020 р. №1030-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту населення в період карантину, пов’язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (законопроект №3486).

Ним внесено зміни до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», які спрямовані на забезпечення соціального захисту населення, що може постраждати від наслідків поширення коронавірусної хвороби (COVID-19):

• приведено у відповідність строки, в які роботодавці повідомляють відповідний територіальний центр зайнятості, про заплановане масове вивільнення працівників;
• врегульовано питання щодо надання ваучерів особам, звільненим з військової служби після участі у проведенні АТО/ООС без умови встановлення інвалідності;
• дозволено головам сімейних фермерських господарств сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та за членів сімейного фермерського господарства тощо.

Законом визначено, що кошти, які надійшли до державного бюджету від сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, можуть використовуватись Фондом соціального захисту інвалідів для надання роботодавцям компенсацій, визначених у Законі України «Про зайнятість населення», які забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних за направленням центрів зайнятості.

Прийняття закону матиме вплив на інтереси працівників, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва, а також роботодавців, щодозволить зберегти їм кадровий ресурс підприємства та попередить соціальну напругу на ринку праці.

Реалізація закону не впливатиме на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.