Так званий «податок на Google» – Законопроект 4184 – введення податку з продажу електронних послуг та скасування податку з доходів від реклами

Процедура заповнення платіжний доручень єдиного рахунку на податки та ЄСВ з 1 січня 2021 року
02.11.2020
Новий сервіс ДПС «Е-повернення» помилково сплаченого боргу та боргової переплати в режимі 24/7 у 3 кліки
03.11.2020
Show all
Так званий «податок на Google» – Законопроект 4184 – введення податку з продажу електронних послуг та скасування податку з доходів від реклами

Пошук / Search

Так званий «податок на Google» – Законопроект 4184 – введення податку з продажу електронних послуг та скасування податку з доходів від реклами

28 червня 2021 року Президент Українги підписав Законопроект України за номером 4184 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам” від 02 жовтня 2020 року.

Закон України отримав номер 1525-ІХ.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти ще в жовтні 2020 року даний Законодавчий акт, яка прийняла даний Законопроект у ІІ читання 03 червня 2021 року.

«Це так званий «податок на Google»...


Проект Закону та Пояснювальна записка зі змінами та доповненнями від 23.04.2021 року, прийняті Верховною Радою україни 03.06.2021 року, доступні для завантаження:

Міжнародні компанії, такі як Facebook, Netflix, Tik Tok, Instagram, YouТube, Viber сплачуватимуть ПДВ за надання електронних послуг в Україні, як і вітчизняні компанії. Це встановлює справедливість та рівні умови для нашого бізнесу та закордонного.

Таким чином даний Законопроект 4184 покликаний збільшити надходження до бюджету.

Проект закону №4184 передбачає, що великі компанії – нерезиденти, які не мають постійного представництва на території України та постачають власні електронні послуги фізичним особам через мережу Інтернет, – мають зареєструватися платниками ПДВ, якщо сума наданих ними електронних послуг на території України перевищує суму, еквівалентну 1 млн грн.

Адміністрування податку пропонується спрощене, для нерезидентів буде розроблено  спеціальний вебпортал “ПДВ для осіб-нерезидентів”, керувати яким буде Державна податкова служба, нерезидент не буде складати податкові накладні на операції з постачання електронних послуг та буде подавати спрощену податкову декларацію.

Слід зазначити, що за останні роки оподаткування електронних послуг нерезидентів стало поширеною практикою в усьому світі – його впровадили вже близько 60 країн і ще кілька десятків країн планують запровадити найближчим часом. Загальний принцип податку у всіх країнах єдиний – оподатковувати електронні послуги, надані нерезидентами резидентам, аналогічно з тими, що надаються місцевими компаніями, аби вирівняти податкове навантаження на всіх гравців цього ринку.

Хронологія прийняття Законопроекту України 4184
17 лютого 2021 року Законопроект 4184 прийнято Верховною Радою України у І читанні.
Два істототні положення та важливість законопроекту:
  1. Скасування податку на репатріацію з доходів від реклами. Цей податок стримує розвиток рекламних послуг.
  2. Введення для осіб, які здійснюють послуги у сфері електронної комерції, спрощену процедуру реєстрації та сплати податку на додану вартість на послуги, що вони надають в Україні.

Голова Комітету Данило Гетманцев зазначив, що такі гіганти як Facebook, Viber та інші не сплачують ПДВ. За підрахунками бюджет недоотримує тільки від рекламних послуг 3 млрд грн. Представники великих корпорацій зауважили, що така процедура діє в 20 юрисдикціях і вони готові сплачувати в Україні, якщо їм буде надана така можливість. Законопроект підтримує Міністерство цифрової трансформації України.

Пропонується доповнити Податковий кодекс нормами щодо скасування оподаткування  доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та нормами щодо удосконалення порядку  оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам:
  • виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
  • визначено перелік електронних послуг;
  • звільнено від оподаткування податком на додану вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
  • включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість;
  • встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • встановлено форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
  • визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
  • передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.
Інфографіка Законопроекту 4184
Послуги, що підлюгатимуть опадаткуванню – ПДВ:
  • постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
  • постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в них;
  • надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
  • надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
  • постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення і електронного обладнання;
  • надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та в інших електронних ресурсах.

Оподатковуватись будуть міжнародні компанії, які постачають послуги в Україну. Водночас для українських користувачів цих послуг – жодних податків не буде. Тобто пошук у Google чи користування соцмережами буде, як і раніше, безкоштовним.

ПДВ на цифрові послуги існує в багатьох розвинених країнах світу.

Зареєструватися платники ПДВ з інших країн зможуть в електронній формі на спеціальному вебпорталі. Податкові накладні можна не реєструвати і платити в іноземній валюті.

Детально про законопроект за пояснювальною запискою:
1.Необхідність та важливість Законопроекту

Розвиток та поширення технологій і відповідно надання електронних послуг створило для компаній умови за яких масштабування власного продукту (послуги) реалізовується на всіх континентах у відносинах B2C та B2B не залежно від фізичної присутності компанії. Розуміння постійного представництва, як єдиного взаємозв’язку національної податкової системи та нерезидента не враховує специфіку компаній цифрової економіки, а відтак діяльність таких компаній на території України провадиться без належного оподаткування.

Відповідно до діючого національного законодавства частина електронних послуг, що надаються міжнародними корпораціями в мережі Інтернет оподатковується податком на додану вартість через механізм делегування обов’язку декларувати податкові зобов’язання їх покупцями у разі, якщо вони є платниками податку на додану вартість або є суб’єктами господарювання, навіть якщо вони не зареєстровані платниками податку на додану вартість. 

Надання компаніями нерезидентами електронних послуг для фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно реалізувати правила оподаткування ПДВ. Це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. Тим самим, порушуються базові принципирівності та нейтральності оподаткування платника податків.

У свою чергу встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, тощо.

Зокрема, вперше на проблему оподаткування ПДВ електронних послуг звернули увагу в Європейському Союзі, змінивши правила визначення місця постачання таких послуг. Так, до 2015 року місце постачання електронних послуг визначалося за місцем реєстрації постачальника, що дозволяло деяким постачальникам мінімізувати податок, реєструючись у країнах, де застосовувалася низька ставка ПДВ або послуги взагалі звільнялися від оподаткування. Саме тому, були розроблені правила, які б дозволи оподаткувати ПДВ електронні послуги саме за місцем їхнього споживання. Окрім того, для реалізації свого задуму в ЄС було запроваджену спеціальну систему MOSS (Mini One Stop Shop), яка дозволила суб’єктам господарювання декларувати та сплачувати ПДВ у країні споживання послуги без необхідності реєстрації платником ПДВ в загальному порядку. Запропонована Європейським Союзом модель оподаткування ПДВ електронних послуг стала основою для інших держав при розробці подібних податкових режимів, дозволивши збільшити розмір податкових надходжень до бюджету відповідної держави, шляхом оподаткування послуги безпосередньо у країні їх споживання.

Для України є актуальним створення передумов для адміністрування податку на додану вартість при оподаткуванні електронних послуг фізичним особам, що постачаються нерезидентами в мережі Інтернет шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України враховуючи особливості національного законодавства та з урахуванням іноземного досвіду.

2. Мета та завдання прийняття Законопроекту

Метою цього законопроекту є збільшення доходів Державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні  послуги,місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.

3. Загальна характеристика і основні положення Акту

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України нормами щодо скасування оподаткування  доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та нормами щодо удосконалення порядку  оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам:

  • виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • чітко визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
  • визначити перелік електронних послуг;
  • звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
  • включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість;
  • встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • встановити форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
  • визначити правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільнення від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
  • передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.
4.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Акту

Прийняття законопроекту забезпечить справедливі умови оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України. Введення правил сприятиме додатковим надходженням від сплаченого податку до бюджету.

Законопроект набере чинності з дня наступного за днем його опублікування, та застосовуватиметься до звітних (податкових) періодів з 1 січня 2022 року.

Водночас передбачено і перехідну норму, за якою особа нерезидент зі загальною сумою від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму в 1 млн грн до 31 березня 2022 року включно подає заяву про реєстрацію особи нерезидента як платника податку.


Так, до прикладу, зі змінами в законодавстві США, Google з червня 2021 року має намір почати утримувати прибутковий податок з блогерів на YouTube, згідно з якими компанія зобов’язана брати податки з доходів авторів каналів від американських глядачів

Якщо блогер не передасть Google AdSense інформацію до кінця травня 2021 року, усі його доходи від YouTube будуть обкладатися податком за ставкою до 24% .

На сайті Google повідомляється, що будуть оподатковуватись кошти, отримані каналами від перегляду відео в США.

Йдеться про прибуток в тому числі від переглядів реклами, сервісу YouTube Premium, cуперчату і спонсорства.

Розмір податкової ставки варіюється від 0 до 30% в залежності від того, чи є між країнами угода про уникнення подвійного оподаткування.

Податок буде утримуватися з усієї суми, а не тільки з доходу, який отриманий за рахунок перегляду контенту в США.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *