Так званий «податок на Google» — Законопроект 4184 — введення податку з продажу електронних послуг та скасування податку з доходів від реклами
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» № 4184 від 02 жовтня 2020 року.
«Це так званий «податок на Google»...
Два істототні положення та важливість законопроекту:
Голова Комітету Данило Гетманцев зазначив, що такі гіганти як Facebook, Viber та інші не сплачують ПДВ. За підрахунками бюджет недоотримує тільки від рекламних послуг 3 млрд грн. Представники великих корпорацій зауважили, що така процедура діє в 20 юрисдикціях і вони готові сплачувати в Україні, якщо їм буде надана така можливість. Законопроект підтримує Міністерство цифрової трансформації України.
Детально про законопроект за пояснювальною запискою:
1.Необхідність та важливість законопроекту
Розвиток та поширення технологій і відповідно надання електронних послуг створило для компаній умови за яких масштабування власного продукту (послуги) реалізовується на всіх континентах у відносинах B2C та B2B не залежно від фізичної присутності компанії. Розуміння постійного представництва, як єдиного взаємозв’язку національної податкової системи та нерезидента не враховує специфіку компаній цифрової економіки, а відтак діяльність таких компаній на території України провадиться без належного оподаткування.
Відповідно до діючого національного законодавства частина електронних послуг, що надаються міжнародними корпораціями в мережі Інтернет оподатковується податком на додану вартість через механізм делегування обов’язку декларувати податкові зобов’язання їх покупцями у разі, якщо вони є платниками податку на додану вартість або є суб’єктами господарювання, навіть якщо вони не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Надання компаніями нерезидентами електронних послуг для фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно реалізувати правила оподаткування ПДВ. Це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. Тим самим, порушуються базові принципирівності та нейтральності оподаткування платника податків.
У свою чергу встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, тощо.
Зокрема, вперше на проблему оподаткування ПДВ електронних послуг звернули увагу в Європейському Союзі, змінивши правила визначення місця постачання таких послуг. Так, до 2015 року місце постачання електронних послуг визначалося за місцем реєстрації постачальника, що дозволяло деяким постачальникам мінімізувати податок, реєструючись у країнах, де застосовувалася низька ставка ПДВ або послуги взагалі звільнялися від оподаткування. Саме тому, були розроблені правила, які б дозволи оподаткувати ПДВ електронні послуги саме за місцем їхнього споживання. Окрім того, для реалізації свого задуму в ЄС було запроваджену спеціальну систему MOSS (Mini One Stop Shop), яка дозволила суб’єктам господарювання декларувати та сплачувати ПДВ у країні споживання послуги без необхідності реєстрації платником ПДВ в загальному порядку. Запропонована Європейським Союзом модель оподаткування ПДВ електронних послуг стала основою для інших держав при розробці подібних податкових режимів, дозволивши збільшити розмір податкових надходжень до бюджету відповідної держави, шляхом оподаткування послуги безпосередньо у країні їх споживання.
Для України є актуальним створення передумов для адміністрування податку на додану вартість при оподаткуванні електронних послуг фізичним особам, що постачаються нерезидентами в мережі Інтернет шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України враховуючи особливості національного законодавства та з урахуванням іноземного досвіду.
2. Мета та завдання прийняття законопроекту
Метою цього законопроекту є збільшення доходів Державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги,місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.
3. Загальна характеристика і основні положення акту
Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України нормами щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам:
4.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту
Прийняття законопроекту забезпечить справедливі умови оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України. Введення правил сприятиме додатковим надходженням від сплаченого податку до бюджету.
Якщо ВРУ підтримає законопроект, то він набере чинності з дня наступного за днем його опублікування, та застосовуватиметься до звітних (податкових) періодів з 1 січня 2022 року.
Водночас передбачено і перехідну норму, за якою особа нерезидент зі загальною сумою від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму в 1 млн грн до 31 березня 2022 року включно подає заяву про реєстрацію особи нерезидента як платника податку.
Читайте також: