Старт проекту Дія.City — першої в світі віртуальної бізнес-країни

Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ
29.09.2020
Проект Дія.Бізнес: консультаційні центри працюватимуть у 50 містах України
29.09.2020
Show all
Старт проекту Дія.City — першої в світі віртуальної бізнес-країни

Пошук / Search

Старт проекту Дія.City — першої в світі віртуальної бізнес-країни

У Міністерстві цифрової трансформації презентували концепцію спеціального правового режиму для розвитку IT-галузі – Дія City.

Вона передбачає низку правових та податкових особливостей для IT-сектору, а також зміни у трудовому законодавстві України. 

Амбітна мета — перше півріччя 2021 року.

Законопроект про віртуальну економічну зону, який визначитиме її органи управління, правовий режим її існування та статус резидентів.

Спікерами виступили заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков, народні депутати Єгор Чернєв та Андрій Ніколаєнко. Презентував концепцію радник міністра цифрової трансформації, legal lead проєкту Дія.City Денис Алєйніков. 

Головною метою Дія.City є створення найбільшого в Європі глобального технологічного хабу. Спеціальний правовий режим поширюватиметься на всю територію України, а вносити законодавчі зміни у функціонування зони буде заборонено протягом 15 років. 



У рамках Дія.City пропонується замінити податок на прибуток податком на виведений капітал за ставкою 10%. Податки на працю передбачають 5% ПДФО, 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати та 1,5% військового збору.

«Залишимо податкові умови для IT-спеціалістів, які вони мають при оформленні як ФОП», — пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 

«В України неймовірно потужний потенціал розвитку IT-сектору – у нас створюються класні продуктові компанії, які постійно залучають інвестиції для розвитку своїх проектів. При цьому у нас також ростуть сервісні компанії, і ми розуміємо, як важливо зберегти комфортні умови для їх розвитку. Для цього і створюється Дія City. Концепція передбачає гнучку адаптивну модель в трудових відносинах, фіксацію податкових ставок, захист від необґрунтованих обшуків, спроб тиску на бізнес», – зазначив заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.

Резидентами Дія.City зможуть стати лише ті IT-компанії, діяльність яких відповідатиме спеціально розробленим КВЕДам Дія City.

Також плануються зміни до Кримінально-процесуального кодексу, завдяки яким буде мінімізований тиск з боку держави на резидентів Дія.City.

«Українські IT-спеціалісти працюють у топ-світових компаніях за кордоном. Хочемо створювати інноваційні стартапи вдома. З найкомфортнішими умовами для роботи», — зазначив міністр.

На початку червня Міністерство цифрової трансформації анонсувало старт проекту Дія.City — першої в світі віртуальної бізнес-країни.

Мета проекту — створити сприятливі умови для розвитку інноваційного і технологічного бізнесу.

Передбачається, що до 2025 року завдяки проекту в країні буде створено додатково понад 450 тис. робочих місць. Проект залучить в IT-галузь понад $11,8 млрд. Планується, що проект зацікавить українські та міжнародні IT-компанії, інвестиційні фонди, стартапи, освітні організації.

Проект охопить такі технологічні сфери, як AgroTech, Fintech та Blockchain, АІ та технології хмарних обчислень, медичні нейромережі та біотехнології, IoT, Publishing та торговельні майданчики, авіаційні та космічні технології, безпілотники, рекламу, маркетинг і просування, анімацію, графіку та аудіо, кіберспорт та аутсорсинг бізнес-процесів.

Про необхідність розвитку ІТ-індустрії вже говорили багато, але лише за підтримки Президента України проект Дія.City буде реалізовано в найкоротші строки. Дія.City створить в Україні одні з найкращих у світі умов для розвитку IT-індустрії. 

Серед основних критеріїв вступу до Дія. City:

  • компанії мають належати за видом економічної діяльності до айті- і креативної індустрії
  • структура компанії має складатися мінімум з дев’яти співробітників
  • середня заробітна плата становити – 1200 євро

Дія. City – це одні з найкращих умов для ведення IT-бізнесу та креативної індустрії у світі. Проєкт лібералізує трудові відносини та запровадить вигідні умови оподаткування. Також структура компаній та система сплати податків дозволить залучати більше інвестицій та виходити на міжнародні ринки.

Рік тому Мінцифри разом з представниками Уряду запустила Український фонд стартапів. Аналіз каже про майже 3 млн доларів США, які отримали стартапи за перший рік грантової діяльності Фонду.

Сприяти розвитку українського бізнесу — одна з ключових цілей Міністерства цифрової трансформації та держави.

У Міністерстві цифрової трансформації виділили головні принципи, що сприятимуть розвитку в Україні стартап-індустрії та бізнесу загалом:

  1. Держава повинна допомагати бізнесу розвиватися, максимум свободи для бізнесу.
  2. Команда Мінцифри працює над створенням однієї з найпривабливіших податкових систем у світі. Крім цього, важливою умовою є унеможливлення тиску на бізнес.
  3. Стимулювання відкриття нових ринків для появи нових стартапів.

Саме ці принципи Мінцифри об’єднала у проекті Дія City, над впровадженням якого активно працює зараз. Проект пропонує вигідні умови саме для розвитку стартапів: зручні інструменти для інвестицій convertible note та SAFE, а також ліквідаційні привілеї для інвесторів.

До того ж, він стане інструментом цифрової трансформації економіки України. Нещодавно профільні законопроекти про Дія.City зареєстрували у Верховній Раді. Оновлення законодавства — нові можливості для українців.

Ми віримо і працюємо для того, щоб українці не просто створювали, а й реєстрували та розвивали в Україні стартапи-єдинороги. А Український Фонд стартапів сприяє цьому”, — наголосив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Загалом створення цифрової держави відкриває нові ринки для розвитку стартап-екосистеми. Зокрема, стимулом до створення нових технологічних продуктів є переведення державних послуг в онлайн.



Звернемо особливу увагу на зареєстровані у Верховній раді законопроекти для розвитку ІТ-сфери.

Законопроект №3637 про «Про віртуальні активи» ми описувли тут:

Криптовалюта: динаміка зростання в Україні та світі

Про Законопроект 4365 «Про платіжні послуги» на заміну застарілому Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» читайте в посиланні.

Верховна Рада України зареєструвала законопроекти №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та №4305 «Про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки».

Зареєстровані законопроекти об’єднують необхідні ініціативи з розвитку IT-ринку:

  • правові та організаційні;
  • захист від силового тиску;
  • вигідні моделі оформлення трудових відносин.

Міністерство та Комітет цифрової трансформації України розповідає, що законопроекти Дія City – найважливіші для розвитку ІТ-галузі в нашій державі. Ухвалення цих документів створить основу для створення цифрової держави і становлення України як одного з лідерів світового ІТ-ринку.

Міністерство цифрової трансформації залучить мільярдні інвестиції завдяки зареєстрованим у Парламенті законопроєктам.

Законопроекти розроблені спільно з українськими та іноземними спеціалістами та  містять зміни до 27 нормативно-правових актів. Це дозволить ІТ-ринку залучити нові інвестиції та створить конкурентні умови ведення бізнесу. 

Віцепрем’єр-міністр України – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров відзначив, що «Дія City – це спеціальний правовий режим, який забезпечить IT-сектор сучасними та гнучкими умовами працевлаштування, європейською системою захисту інтелектуальних прав та елементами англійського права. Також пропонується підвищити санкційність на проведення слідчих дій та кримінального провадження. Дія City – це фантастичний поштовх для IT-сектору. Наше комплексне рішення стане основою побудови цифрової економіки України.

Важливою новацією є введення концепції GIG-працевлаштування. Концепція додає до звичної моделі фрілансу основні трудові права працівника: відпустку, лікарняні, мінімальну зарплату та інше. Працівники та компанії отримають сучасні трудові інструменти: договори про нерозголошення, уникнення конкуренції, не переманювання, комфортні для працівника механізми звільнення.



Законопроекти пропонують додаткові інструменти корпоративного управління, зокрема можливість управління компанією юридичною особою, а також конвертовану позику, опціонний договір, ліквідаційні привілеї та акціонерні угоди. Задля залучення та ефективного захисту традиційних та венчурних інвестицій, законопроєкт передбачає введення елементів англійського права.

Зміни до КПК передбачають новий підхід до відносин бізнесу і правоохоронних органів шляхом підвищення санкційності слідчих щодо резидентів Дія City на рівень керівника (прокурора) обласної прокуратури.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації та керівник проекту Дія City зазначив, що це є фактично підґрунтям для старту Дія City. Для ІТ-сфери це залучення нових інвестицій та комфортні умови роботи, а для держави – сталий розвиток економіки. У цьому процесі виграють всі, тож надія на підтримку парламентської більшості, адже завдяки Дія City ми побачимо історії успіху міжнародних компаній під українським прапором.

Однак, Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні розглянув проект Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4303 від 02.11.2020 року та визначив його таким, що містить цілу низку вкрай неоднозначних та загрозливих норм для реалізації основоположних прав людини, що порушують приписи Конституції України і міжнародних актів, ратифікованих Україною.

У разі ухвалення законопроекту Верховною Радою Украйни, відкинуть Україну у врегулюванні правовідносин цієї сфери на 20 років тому та навряд чи сприятимуть динамічному розвитку української економіки в цілому.

Автори законопроекту №4303 нехтуючи міжнародним досвідом США, Великобританії, Іспанії, Бельгії та Австралії і судовою практикою, вважають за необхідне в законопроекті легалізувати найгірші форми експлуатації працівників вже діючих в Україні транснаціональних гіг-платформ (Uber, Glovo, Bolt, інші), виокремивши у законодавстві окрему категорію «гіг-працівники», мотивуючи погіршення їх базових трудових гарантій із міркуваннь інвестиційної привабливості та розвитку технологій.

Негативні наслідки Законопроекту 4303:

  • передбачає регулювання трудових відносин лише гіг-контрактами між гіг-працівниками та резидентами вільної економічної зони «Дія City», в обхід трудового законодавства 11 статтями проекту Закону, які по суті захищають лише інтереси роботодавця;
  • позбавляє гіг-працівників гарантій на оплату праці, права на відпустку, безпечні умови праці, захист від незаконного звільнення, на об’єднання у профспілки і на страйк, на укладання колективних договорів і вирішення колективних трудових спорів.
  • не регулює для гіг-працівників фіксований робочий час та не визначає поняття «мінімальна зарплата»;
  • створює умови для надмірної експлуатації, соціальної незахищеності, процесу зменшення на ринку праці робочих місць з офіціальним працевлаштуванням і гідною працею та переходу на ілюзорну зайнятість.

Це порушує принципи та положення ст. 8, 22, 36, 43, 44, 46, 64 Конституцією України. Крім того, окремі норми законопроекту №4303 порушують вимоги основоположних міжнародних правових актів, зокрема Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, низку конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці, Європейську конвенцію з прав люди та інших міжнародних договорів.

Україна, уклавши Угоду про асоціацію з ЄС зобов’язалася не послаблювати чи знищувати рівень охорони навколишнього середовища та праці, передбачений в її законодавстві (стаття 296 Угоди).

Розуміючи необхідність цивілізованого законодавчого урегулювання правовідносин у сфері діяльності гіг-платформ в Україні та його суспільне вагоме значення, Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні пропонує Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та народним депутатам України – авторам законопроекту провести комітетські слухання із обговорення законопроекту №4303 і, за їх результатами, створити робочу групу із залученням експертів від сторін соціального діалогу для кардинального доопрацювання цього проекту.

Отож, 26 листопада 2020 року на базі Офісу простих рішень та результатів відбулась зустріч у форматі круглого столу стосовно резонансної концепції «Дія Сіті» між представниками Міністерства цифрової трансформації України та ІТ-спільноти, яка представлена найбільшими бізнес-асоціаціями, зокрема – ІТ Комітетом Європейської Бізнес Асоціації.

Бізнес запропонував доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти щодо «Дія Сіті», об’єднати їх у фінальний, депутатський закон №4303-д.

Бізнес уніфіковано наголосив на ключових відмінностях між законопроектом про «Дія Сіті» №4303 «Проект Закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та його альтернативою, що створено у тісній кооперації з ІТ-спільнотою – №4303-2 «Проект Закону про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні».

Індустрія та бізнес-асоціації, в свою чергу, неодноразово окреслювали ці істотні проблеми у офіційних листах, правками до драфту №4303 у доволі стислі терміни, а також – наголошували на них у медіа. Проте, на жаль, не всі зміни до тексту були враховані, і саме тому серед основних проблем, які турбують бізнес та вирішення яких передбачуються альтернативним проєктом, залишились наступні положення:

  • Питання надмірної регуляції у запропонованому, основному варіанті «Дія Сіті»;
  • Обмеження співпраці компаній з фізичним особами-підприємцями;
  • Питання критеріїв входу та не повністю декларативного принципу, а також порядок виключення.

Індустрія вже довгий час працює над зазначеною концепцією та сформувала чітку й консолідовану позицію: ІТ-спільнота однозначно підтримує концепцію «Дія Сіті» та сподівається на її врешті-решт успішний запуск, що дійсно допоможе як індустрії, так і державі. Проте, для цього важливо зробити «Дія Сіті» максимально демократичною та вільною, без додаткових регуляційних ризиків та враховуючи потреби усіх гравців ринку.

Квінтесенцією зустрічі стала запропонована індустрією ідея, котра дійсно виглядає як найефективніший та просте рішення: разом з усіма стейклордерами зі сторони держави, депутатів, бізнесу та асоціацій разом доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти, об’єднати їх у фінальний, депутатський закон – №4303-д. Такий формат роботи був позитивно сприйнятий усіма учасниками даного обговорення. 

ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації дякує Міністерству цифрової трансформації за виконану колосальну роботу, Офісу простих рішень та результатів за організацію такої конструктивної дискусії. Вже наступного тижня сторони домовились про зустріч на базі профільного комітету Верховної Ради України. Ми впевнені, що сумісними зусиллями нам все ж вдасться відшліфувати текстову та концептуальну складові концепції «Дія Сіті», що дійсно покращить умови для ІТ та виведе індустрію на нові висоти.

Нагадаємо, що 3 вересня 2020 року прездентом підписно Указ «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні». За дорученням Президента, Кабінет Міністрів впродовж трьох місяців повинен розробити та внести на розгляд Верховної Ради ряд законопроєктів щодо спрощення оподаткування, лібералізації трудових відносин та посилення захисту від неправомірного втручання у роботу компаній зі сфери інформаційних технологій.

Про це докладніше писали тут:

Указ президента від 3 вересня 2020 року ініціює розвиток IT-індустрії в Україні

Окремий новий актуальний класифікатор професій для IT-бізнесу: держава продовжує сприяти розвитку ІТ-галузі в Україні

Актуальне про бізнес читайте за посиланням:

Проект Дія.Бізнес: консультаційні центри працюватимуть у 50 містах України

В Миколаєві відкрили другий центр підтримки підприємців Дія.Бізнес

Про майбутнє робочих місць:

Про майбутнє робочих місць — The Future of Jobs and The Future of Work and the Workplace — аналітики The WEF, OECD, Genesis, CBRE Group

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *