Спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність: Законопроект 5371

Мікрофінансове кредитування України з онлайн-сервісом підбору кредитів “Turbozaym” на карту
15.04.2021
Нова вимога НБУ про розкриття структур власності небанківських фінансових установ набула чинності
20.04.2021
Show all
Спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність: Законопроект 5371

Пошук / Search

Спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність: Законопроект 5371

13 квітня 2021 року Верховною Радою України зареєстровано Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність”.

Розробленню Законодавчого акту передували численні громадські обговорення та консультації з представниками суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Концепцію проекту Закону було презентовано на засіданні і підтримано учасниками Національної Ради Реформ, яка відбулась під головуванням Президента України 19 березня 2021 року. Проект Закону на базі схваленої Національною Радою Реформ при Президентові України концепції було розроблено громадською організацією «Офіс простих рішень та результатів» спільно з народними депутатами, бізнес-асоціаціями «Українська Рада Бізнесу» та «Спілка Українських Підприємців» та за технічної підтримки експертів Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Законопроект відображає кращі світові практики та відповідає міжнародним зобов’язанням України.

При підготовці Законопроекту було враховано міжнародний досвід і практики державного регулювання трудових відносин у США, Японії, Франції, Іспанії, Швейцарії та інших країнах.

Основні завдання Законопроекту 5371:
  1. Зменшення бюрократичного навантаження на роботодавців, спрощення регулювання праці і скорочення зайвих бюрократичних процедур усфері трудових відносин.
  2. Створення передумов для зниження рівня «тіньової» зайнятості за рахунок збільшення економічної привабливості і розширення офіційної зайнятості.
  3. Формування сприятливих умов для діяльності і розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва.

Законопроект передбачає такі основні положення:

  • запровадження договірного режиму регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та для суб’єктів малого і середнього підприємництва;
  • реалізація принципу свободи праці та свободи трудового договору;
  • зменшення бюрократичного навантаження на трудові відносини і суб’єктів господарювання – роботодавців;
  • збереження основних загальновизнаних трудових права і гарантій найманих працівників.

В Україні, яка уже давноє країною з ринковою економікою, трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у 1971 році та розробленимв умовахрадянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцями були держава, зокрема державні підприємства.

В умовах сучасних економічних реалійвкрай жорстка зарегульованість трудових відносинсуперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту, не відповідає актуальнимпотребам ринку праціта створюєчисленні необґрунтовані бюрократичні перепонияк для самореалізаціїнайманих працівників, так і для підвищення конкурентоздатності роботодавців.

Внаслідок цього роботодавці, що створюють нові робочі місця і забезпечують зайнятість, фактично не можуть уникнути порушень застарілих і частопросто неадекватних норм законодавства про працю, перебувають під постійним тиском контролюючих органів та ризикують бути притягнутими до відповідальності у вигляді значних за розміром штрафів, а відтак змушені вдаватися до «тіньової» зайнятості або скорочувати робочі місця.

Оскільки одним з ключових ресурсів функціонування будь-якого бізнесу є людська праця, приватний сектор в Україні і, насамперед, малий та середній бізнес, досі залишаються позбавленими сприятливих правових умов длярозвитку та підвищення власноїконкурентоспроможності. Серед іншого, результатом цього є низькі темпи кількісного і якісного розвитку підприємництва, поглиблення кризових явищ в економіці, зокрема скорочення зайнятості населення, повільнезростання надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Отже, негативні наслідки існування застарілих, економічно неадекватних методів державного регулювання трудових відносин в Україні тією чи іншою мірою відчувають не лише приватний сектор, а й державний і громадський сектори, а також усі соціальні категорії і групи інтересів.

У сфері пропонованого проекту Закону існують такі проблеми, які потребують негайного вирішення і врегулювання:
  • невідповідність застарілих методів всеохоплюючого державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової економіки, основою якої є приватні домовленості на основідоговорів, та здатність ринкової системи до саморегулювання значної частини суспільних відносин, зокрема трудових, на рівні «спроможностей ринку». При цьому частина третя ст. 94 Кодексу законів про працю України ще в редакції 90-х років передбачає на рівні з державним регулюванням, також і договірне регулювання трудових відносин,зокрема в частині оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту, але цей ринковий метод регулювання праці тільки згадується і надалі практично не відображений у положеннях застарілого законодавства про працю;
  • критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і працівників, що негативно позначається на динаміці процесів господарювання, пригнічує економічні стимули та відволікає значну частину ресурсів на виконання величезноїкількості вимог і процедур, передбачених застарілим законодавством про працю;
  • застаріла та надто складна система нормування і оплати праці, нормування і обліку робочого часу, наданнявідпусток, а також загалом організації праці, яка не враховує сучасних особливостей діяльності суб’єктів господарювання та роботи працівників у ринкових умовах ведення бізнесу і виконання функціональних завдань, націлених на загальний економічний результат господарської діяльності;
  • надмірна складність діючих процедур обліку кадрів та величезний масив кадрової документації, на ведення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів;
  • невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених застарілим законодавством про працю.

Сучасний рівень ринкових відносин та існуючі проблеми застарілості законодавства про працю вимагають запровадження максимально гнучкого та вільного режиму регулювання трудових відносин.

Пропонований законопроект, розроблений на виконання рішення Національної Ради Реформ при Президентові України від 19 березня 2021 року громадською організацією «Офіс простих рішень та результатів» спільно з народними депутатами, бізнес-асоціаціями «Українська Рада Бізнесу» та «Спілка Українських Підприємців» та за технічної підтримки експертів Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», для врегулювання визначених вище проблем.

Законодавчим актом передбачається внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів:
  1. Кодексу законів про працю України:
    1. Запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який буде застосовуватися до трудових відносин, що виникають між:
      • працівниками та роботодавцями – суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
      • роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць (ст. 3, нова Глава ІІІ-Б);
    2. Передбачається добровільність застосування договірного режиму регулювання трудових відносин роботодавцями, які відповідно до встановлених критеріїв мають право його застосовувати (нова ст. 495);
      • визначається механізм і особливості застосування договірного режиму регулювання трудових відносин (ст.ст. 9, 21, 24 та нова ст.495);
      • передбачається, що встановлення вимоги щодо ведення і надання суб’єктами господарювання документів з питань, які врегульовані трудовим договором, не допускається (нова ст. 495);
      • визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин (нова ст. 495);
      • встановлюється, що договірний режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права (нова ст. 495);
      • визначаються основні регулюючі функції, істотні умови(в т.ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника) та порядок укладення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин(нова ст. 496);
      • встановлюються строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин – визначається, що заробітна плата виплачується не рідше одного разу на місяць (нова ст. 497,, ст. 115);
      • визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, в т.ч. припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику (нова ст. 498).
  2. Закону України «Про охорону праці»:
    • уточнюється порядок реалізації права на охорону праці під час укладання трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, передбаченого Кодексом законів про працю України (ст. 5).
  3. Закону України «Про відпустки»:
    • визначається, що в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин відпустки надаються у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Главою ІІІ-Б Кодексу законів про працю України (ст. 10).
  4. Закону України ««Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»:
    • уточнюється порядок здійснення окремих повноважень виборним органом первинної профспілкової організації в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин(ст. 38).
Порівняльна таблиця доступна для завантаження:
Завдяки прийняттю і реалізації норм проекту Закону буде досягнуто таких позитивних результатів:
  • здійснено комплексну дерегуляцію трудових відносин у сфері діяльності малого та середнього підприємництва;
  • модернізовано діючі застарілі методи державного регулювання трудових відносин та приведено їх у відповідність до сучасних ринкових умов і особливостей праці в умовах ринкової економіки;
  • суттєво підвищено динаміку та гнучкість ринку праці, сформовано передумови для створення нових робочих місць для висококваліфікованої та високооплачуваної робочої сили;
  • значною мірою зменшено бюрократичне навантаження на роботодавцівзавдякиспрощенню регулювання праці та скороченню зайвих бюрократичних процедур у сфері регулювання трудових відносин;
  • створено економічні стимули для детінізації зайнятості завдяки збільшенню економічної привабливості і розширенню офіційної зайнятості працівників;
  • суттєво скорочено адміністративні витрати роботодавців на здійснення трудових відносин у сфері малого та середнього підприємництва;
  • підвищено рівень соціальної захищеності працівників завдяки забезпеченню їх офіційної зайнятості;
  • забезпечено збільшення обсягів надходжень до бюджету завдякилегалізованій праці тастворено передумови для стійкого економічне зростання;
  • налагоджено більш цивілізовані відносини між бізнесом і контролюючими органами, усунуто більшість підстав для контрольного тиску на бізнес і пов’язані з ними ризики корупції та порушень прав суб’єктів господарювання;
  • створено сприятливі умови для діяльності і розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва, підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу.
Проект Закону України 5371 доступний для завантаження:

Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Положення цього Заону застосовуються до трудових відносин, що виникають з дня наступногно за днем набрання чинності цим Законом.

Читайте актуальне за темою:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *