Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Кабінет міністрів України готує комплексну реформу державного нагляду та контролю.

22 жовтня 2020 року про це було повідомлено представникам Європейської Бізнес Асоціації на зустрічі з експертами Офісу ефективного регулювання (БРДО) та фахівцями Мінекономіки.

Так, першим кроком стане прийняття оновленого рамкового Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який стане основою для подальшої розробки профільних галузевих нормативно-правових актів.

Чинною редакцією законопроєкту передбачені такі новації:

• здійснення планових перевірок підприємств на основі рейтингу ризикованості;
• введення аудиту діяльності підприємств як добровільної форми державного нагляду без застосування санкцій (виключно на добровільній основі);
• проведення органами державного нагляду (контролю) навчальних заходів для підприємств щодо управління небезпеками (ризиками).

Бізнес-спільнота акцентує увагу на 5 суперечливих положень, які потребують уточнення:

• Збільшення частотності перевірок підприємств, що віднесені до високого ступеня ризику. Потенційне збільшення заходів контролю може тягти за собою додаткове навантаження на бізнес та негативно вплине на інвестиційний клімат в Україні.
• Використання у якості підстав для перевірки звернень фізичних або юридичних осіб про порушення, спричинена шкода від якого не доведена. Це може призвести до блокування роботи підприємства у зв’язку із заздалегідь неправдивими скаргами. Тому обгрунтованість та наявність фактичних доказів такої шкоди обов’язково має бути передбачена у законопроєкті.
• Санкціонування за створення перешкод посадовим особам (відмова у допуску). На думку бізнесу, це звужує можливості для реалізації права підприємств не допускати інспекторів до перевірок. Відтак, пропонуємо уточнити, що мова йде саме про незаконну або безпідставну відмову у допуску.
• Можливість органу контролю за результатами перевірки тимчасово повністю або частково припиняти діяльність підприємства до 7 днів без попереднього рішення суду. Така норма може призвести до значних економічних наслідків та загрожувати національній безпеці. Відтак, перш ніж застосовувати такі жорсткі міри, пропонуємо надати підприємствам можливість усунути виявлені порушення та повідомити про це уповноважений орган.
• Залучення третіх осіб в ході здійснення перевірки. Таке положення може призвести до зловживань та недобросовісних дій. А отже, доцільно конкретизувати, кого мають право залучати представники держави та бізнесу, рівень експертності та межі повноважень запрошених учасників.

Деякі із зазначених пропозицій від Європейської Бізнес Асоціації було враховано під час зустрічі. Сподіваємось, що і решту зауважень буде врегульовано найближчим часом.

Спільнота дякує за конструктивний діалог Гринчук Тетяні, начальнику управління реформування системи державного контролю та захисту прав споживачів, Саболдашевій Інесі, начальнику відділу удосконалення державного нагляду (контролю) та Ковальчук Олені, головному спеціалісту відділу удосконалення державного нагляду (контролю) в Мінекономіки.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України пропонує звільнити від планових перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, на три роки після їх відповідної реєстрації.

Так, 18 листопада 2020 року на офіційному веб-порталі Міністерства оприлюднено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пропонується викласти у новій редакції Закон №4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».

Зміни заплановані з метою підтримки бізнесу через введення обмежувальних заходів у зв’язку з COVID-19 шляхом уникнення масових скупчень людей. 

Дія цього Закону поширюється на суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування) та суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування протягом трьох років з моменту державної реєстрації.

Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

Тобто, передбаченно звільнити від планових перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на три роки після їх відповідної реєстрації, крім перевірок діяльності:

• суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику,
• суб`єктів господарювання у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, які також передбачені для суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

1. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), надання соціальних послуг;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

2. Щодо cуб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

3. Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо cуб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

4. Щодо суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, що не відносяться до суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену системи оподаткування, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) на три роки з моменту державної реєстрації, крім планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), надання соціальних послуг та заходів державного нагляду (контролю), що проводяться Пенсійним фондом.”

Читайте також:

• Що уряд має зробити для бізнесу в умовах Covid-19
• Бізнес-спільноти за оновлення законодавства: ключові загрози
• Бізнес проти чергових змін до ПКУ 2021: законопроект 4101 збільшує податковий тиск
• Допомога бізнесу по частковому безробіттю в умовах Covid-19: проект Міністерства економіки
• Законопроект №4065-1 щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків
• 12 важливих законопроектів для бізнесу