Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Нова форма №10-ПОІ (річна) звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік
27.10.2020
Сімейне фермерське господарство: процедура створення та реєстрації
28.10.2020
Show all
Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Пошук / Search

Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Кабінет міністрів України готує комплексну реформу державного нагляду та контролю

22 жовтня 2020 року про це було повідомлено представникам Європейської Бізнес Асоціації на зустрічі з експертами Офісу ефективного регулювання (БРДО) та фахівцями Мінекономіки.

Так, першим кроком стане прийняття оновленого рамкового Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який стане основою для подальшої розробки профільних галузевих нормативно-правових актів.

Чинною редакцією законопроекту передбачені такі новації:
  • здійснення планових перевірок підприємств на основі рейтингу ризикованості;
  • введення аудиту діяльності підприємств як добровільної форми державного нагляду без застосування санкцій (виключно на добровільній основі);
  • проведення органами державного нагляду (контролю) навчальних заходів для підприємств щодо управління небезпеками (ризиками).
Бізнес-спільнота акцентує увагу на 5 суперечливих положень, які потребують уточнення:
  • Збільшення частотності перевірок підприємств, що віднесені до високого ступеня ризику. Потенційне збільшення заходів контролю може тягти за собою додаткове навантаження на бізнес та негативно вплине на інвестиційний клімат в Україні.
  • Використання у якості підстав для перевірки звернень фізичних або юридичних осіб про порушення, спричинена шкода від якого не доведена. Це може призвести до блокування роботи підприємства у зв’язку із заздалегідь неправдивими скаргами. Тому обгрунтованість та наявність фактичних доказів такої шкоди обов’язково має бути передбачена у законопроєкті.
  • Санкціонування за створення перешкод посадовим особам (відмова у допуску). На думку бізнесу, це звужує можливості для реалізації права підприємств не допускати інспекторів до перевірок. Відтак, пропонуємо уточнити, що мова йде саме про незаконну або безпідставну відмову у допуску.
  • Можливість органу контролю за результатами перевірки тимчасово повністю або частково припиняти діяльність підприємства до 7 днів без попереднього рішення суду. Така норма може призвести до значних економічних наслідків та загрожувати національній безпеці. Відтак, перш ніж застосовувати такі жорсткі міри, пропонуємо надати підприємствам можливість усунути виявлені порушення та повідомити про це уповноважений орган.
  • Залучення третіх осіб в ході здійснення перевірки. Таке положення може призвести до зловживань та недобросовісних дій. А отже, доцільно конкретизувати, кого мають право залучати представники держави та бізнесу, рівень експертності та межі повноважень запрошених учасників.

Деякі із зазначених пропозицій від Європейської Бізнес Асоціації було враховано під час зустрічі. Сподіваємось, що і решту зауважень буде врегульовано найближчим часом.

Спільнота дякує за конструктивний діалог Гринчук Тетяні, начальнику управління реформування системи державного контролю та захисту прав споживачів, Саболдашевій Інесі, начальнику відділу удосконалення державного нагляду (контролю) та Ковальчук Олені, головному спеціалісту відділу удосконалення державного нагляду (контролю) в Мінекономіки.


Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України пропонує звільнити від планових перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, на три роки після їх відповідної реєстрації
Так, 18 листопада 2020 року на офіційному веб-порталі Міністерства оприлюднено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Пропонується викласти у новій редакції Закон №4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»

Зміни заплановані з метою підтримки бізнесу через введення обмежувальних заходів у зв’язку з COVID-19 шляхом уникнення масових скупчень людей. 

Дія цього Закону поширюється на суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування) та суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування протягом трьох років з моменту державної реєстрації.

Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

Тобто, передбаченно звільнити від планових перевірок суб’єктів мікро- та малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на три роки після їх відповідної реєстрації, крім перевірок діяльності:

  • суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику,
  • суб`єктів господарювання у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, які також передбачені для суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

1. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), надання соціальних послуг;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

2. Щодо cуб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

3. Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо cуб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

4. Щодо суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, що не відносяться до суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену системи оподаткування, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) на три роки з моменту державної реєстрації, крім планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), надання соціальних послуг та заходів державного нагляду (контролю), що проводяться Пенсійним фондом.”


Пропонується викласти у новій редакції Закон 877 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”

Метою змін є переорієнтація системи державного нагляду (контролю) з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану, що дозволить збалансовано захистити інтереси громадян, бізнесу  та держави, тим самим забезпечить встановлення сприятливого середовища для провадження господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва, залученню інвестицій.

Перевагами для бізнесу стануть запровадження інституту добровільного аудиту стану господарської діяльності, за позитивного висновку якого частота перевірок зменшується, та інституту страхування цивільної відповідальності, за наявності якого підприємство також перевірятимуть рідше.

Змінами пропонується:
  1. Створити консультативно-дорадчі органи при кожному органі контролю для неупередженого розгляду скарг підприємців на дії інспекторів.
  2. Сформувати публічний рейтинг підприємств залежно від їх ступеня ризику. Сума балів, нарахована тому чи іншому підприємству, вказуватиме на гранично можливу періодичність та тривалість перевірки. За підприємством залишається право подати скаргу в разі незгоди з присвоєним рейтингом та ступенем ризику.
  3. Зміна граничного терміну планових перевірок. Інспектори зможуть ретельніше перевіряти високоризикові підприємства та не обтяжувати надмірними тривалими перевірками підприємства з незначним ступенем ризику.
  4. Ліквідація схеми уникнення від перевірок органів державного нагляду (контролю) недоброчесними підприємцями. Інспектор більше не буде обмежений винятково переліком адрес, зазначених у плані перевірок, тому у разі раптової зміни місця провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання – зможе його перевірити.
  5. Посилення відповідальності підприємств за зловживання правом на відмову від законної перевірки через відсутність керівника чи уповноваженої особи на підприємстві. Крім цього, невнесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) більше не буде підставою для скасування перевірки.
  6. Забезпечення безпеки споживачів. Для цього передбачено норму, згідно з якою ініціатором перевірки зможе бути не тільки особа, що безпосередньо постраждала від діяльності підприємства, але й особа, якій стало відомо про шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
  7. Оперативне тимчасове припинення інспектором шкідливої діяльності підприємства на термін до семи днів. Подовження такого терміну у разі, якщо підприємство не усуває загрозу для безпеки громадян, можливе винятково за рішенням суду.

Пропоновані зміни передбачають підвищення прозорості перевірок, спрощення взаємодії органів контролю та бізнесу шляхом цифровізації процедур, вдосконалення процесу оскарження незаконних дій інспекторів, а також підвищення рівня безпечності підприємств завдяки ліквідації недоброчесних схем уникнення законних перевірок.

Законопроект запроваджує можливість переходу всіх учасників, як бізнесу, так і інспекторів на єдину електронну систему взаємодії – Інтегровану автоматизовану систему державного нагляду, якою пропонується:
  • розширення переліку інформації, яку орган державного нагляду (контролю) має вносити до Системи (інформація про аудит, рейтинг суб’єктів господарювання, навчання, результати розгляду звернень підприємців);
  • законодавчо передбачити право пройти перевірку онлайн, якщо дозволяють технічні ресурси;
  • дозволити органам державного нагляду (контролю) повідомляти про планову перевірку онлайн, зокрема, через Систему, замість паперового листа;
  • офіційно листуватись бізнесу з органами контролю, подати скаргу та відмовитися від комплексного планового заходу через безкоштовний електронний кабінет;
  • дозволити підприємцю не надавати витяги та копії документів, які надавалися ним такому органу державного нагляду (контролю) раніше та/або перебувають у володінні органу державного нагляду (контролю), а також вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси.

Такий підхід дозволить пришвидшити та автоматизувати більшу кількість процесів, економлячи час та ресурси підприємців і державних органів.

Проект змін розроблено спільно з Державною регуляторною службою України та експертами Офісу ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту USAID “Конкурентоспроможна економіка України”.


Законодавчі новели покликані зменшити регуляторне навантаження на доброчесний бізнес та запровадити додаткові інструменти забезпечення прав громадян на безпечне середовище.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *