Податкова ефективність ПДВ почала зростати

Небанківські фінансові установи з 23 жовтня 2020 року здійснюють перекази коштів без відкриття рахунків
23.10.2020
Дотації аграріям: терміни подання документів 2020
24.10.2020
Show all
Податкова ефективність ПДВ почала зростати

Пошук / Search

Податкова ефективність ПДВ почала зростати: перевиконання річних індикаторів надходжень податків

Пільгова ставка податку на прибуток для окремих категорій підприємств

Змінено Положення про реєстрацію платників ПДВ

Штрафи за порушення Валютного законодавства

За порушення вимог валютного законодавства податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафи протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім штрафних (фінансових) санкцій застосованих до нього на підставі Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, то з 1 січня 2021 року, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого п. 124.1 ПКУ:
  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені п. 124.1 ПКУ вчиненні умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ).

При цьому, вина буде підтверджуватися тим, що платник мав можливість дотриматися норм чинного законодавства:

  • самостійно визначив та подав декларацію з ПДВ, в якій задекларував суму податкового зобов’язання з ПДВ. Вказана декларація складена і підписана відповідно до ст. 48 ПКУ, та подана у спосіб визначений діючим законодавством;
  • у попередніх періодах своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ПДВ;
  • в електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує про терміни декларування та сплати податків;
  • в попередньому акті камеральної перевірки роз’яснено терміни сплати з цього податку/збору, який вручено (отримано) платником належним чином;
  • платник податків був обізнаний з вимогами ПКУ в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни та інші обставини (у разі їх наявності).

Саме можливість платником дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак невжиття цим платником достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.

Звертаємо увагу, що при встановленні порушення термінів сплати податків вперше у 2021 році, після набрання чинності змін до ПКУ, штрафні санкції застосовуються у відповідності до п. 124.1 у вигляді 5% або 10%.


Зростання надходжень ПДВ до бюджету пов’язане, зокрема, з перекриттям податківцями можливостей для діяльності схемних компаній.

Зі слів Голови ДПС Олексій Любченко поняття «податкова зібрала», «митниця зібрала» – є цілком архаїчною риторикою. Платники сплачують податки, а податкова просто контролює повноту та своєчасність їх сплати.

Поняття податкової ефективності – це відношення між сплаченими податками та базою оподаткування.

Аналіз проводився не квартальний чи річний, а десятками років.

Починаючи з 2016 року (перший повний рік функціонування електронної системи адміністрування ПДВ), податкова ефективність почала потроху зростати. Ці коефіцієнти варіюються від 0,1% та вище.

Зростання надходжень податку на додану вартість пов’язане, зокрема, через перекриття податківцями можливостей для діяльності компаній, які регулярно складали конкуренцію на ринку дешевими ставками ПДВ – 8% або 10% в залежності від ситуації.

За результатами десяти місяців цього року ДПС практично виконає показники з ПДВ, які були закладені у початковому бюджеті.

Питома вага внутрішнього ПДВ до ВВП в 2020 році планувалася 1,9%, в 2021 – 2,9%.

Станом на 24.11.2020 вже виконано річні індикативні показники загального фонду державного бюджету. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко.

Так, до загального фонду державного бюджету в 2020 році надійшло 462,9 млрд гривень. Це перевищує індикативи Мінфіну з надходжень на 2020 рік на 4,6 млрд грн, або на 1,0 %.

«Такі досягнення є прямою демонстрацією ефекту детінізації. Тобто обсяг «тіньових» операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки», – наголосив Олексій Любченко.

Голова ДПС також зазначив, що до виконання додаткових 10% до запланованих показників, публічно озвучених Міністром фінансів України Сергієм Марченком, необхідні надходження ще 14,7 млрд гривень.

«Відповідно до визначених законодавством термінів сплати податків зазначені кошти надійдуть до бюджету вже найближчим часом», – повідомив Олексій Любченко.

Він також підкреслив, що відшкодування ПДВ платникам відбувається  без затримки, у визначені законодавством терміни. Так, у  листопаді очікується відшкодування ПДВ  у сумі 12,5 млрд гривень.


Податківці зупинилися на умовах застосування пільгової ставки податку на прибуток для окремих категорій підприємств

На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток підприємств (податок), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

  • утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
  • діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
  • які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ.

Норми встановлені п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених пп. 2 п. 44 підрозділ 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ.

Станом на 24 листопада 2020року Державною податковою службою вже виконані річні індикативні показники за доходами загального фонду державного бюджету.

При річному розписі 458,3 млрд грн по таких платежах, закріплених за ДПС, до загального фонду держбюджету на поточну дату вже надійшло 462,9 млрд грн. Тобто виконання становить 101,0%, або +4,5 млрд грн.

На сьогодні, при недосягненні рівня виконання річних показників по окремих джерелах, деякі вже перевиконані, серед яких: 

податок на додану вартість з урахуванням бюджетного відшкодування (+28,4 млрд), в тому числі за рахунок удосконалення роботи системи моніторингу ризиковості податкових накладних, ліквідації схем з податку на додану вартість;
• адміністративні штрафи та інші санкції (+2,2 млрд);
• акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів  (+0,7 млрд).

Станом на 10.12.2020 до загального фонду державного бюджету платниками податків було сплачено 477,9 млрд гривень.

Фактичні надходження травня – грудня (станом на 10.12.2020) становлять 340,4 млрд грн, що більше очікуваних показників на 31,2 млрд грн, або на 10,1%.

Тобто завдання Міністра фінансів України щодо +10% до індикативу травня – грудня виконано.

«Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу, підвищення рівня добровільної сплати податків та удосконалення процесів адміністрування», – підкреслив Голова ДПС Олексій Любченко.

Як зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко, така статистика свідчить про ефективну роботу в сфері детінізації, оскільки обсяг «тіньових» операцій значно скорочується, а на їх місце виходить легальний та чесний бізнес, який сумлінно сплачує податки. 

В той же час відшкодування ПДВ відбувається без затримки та у визначені законодавством строки. Зокрема, у листопаді цього року очікується відшкодування ПДВ у сумі 12,5 млрд гривень.


Мінфін України Наказом від 21.10.2020 року №629, зареєстрованим в Мін’юсті 11.12.2020 року за №1232/35515, вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Його привели у відповідність до норм ПКУ, які було змінено Законом №466 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Закон №466 стосовно змін у реєстрації платників ПДВ набрав чинності ще 23.05.2020 р.

Але зміни у підзаконний нормативний акт, тобто, у це Положення, внесли лише зараз (і вони ще не набрали чинності).

Найважливіша з цих змін – це право для суб’єкта господарювання стати платником ПДВ одразу при його створенні.

З 23 травня 2020 р. суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом №755 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.”

Заява подається до контролюючого органу в електронній формі як для обов’язкової, так і для добровільної реєстрації, іншого способу подачі заяви не передбачено.

Якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через Електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до Електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання Електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла реєстраційна заява.

Відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом №755. Якщо дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві або відомостях.

Друга важлива зміна, яка теж працює з 23 травня, це зміна строків подання заяви на реєстрацію (для вже існуючих суб’єктів господарювання). Тоді було встановлено новий строк для подачі заяви у разі добровільної реєстрації особи платником ПДВ, а також у разі переходу особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, або зміни платником єдиного податку третьої групи ставки єдиного податку у розмірі 5% на ставку у розмірі 3% – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів до початку податкового періоду).
Інші зміни:
  • Здійснюється автоматично анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення (ліквідацію) особи або на підставі даних реєстру платників єдиного податку про застосування особою спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ.
  • Уточнено, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові (за наявності)) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах Реєстру проводиться перереєстрація платника ПДВ.
  • У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному органі і взяття на облік в іншому здійснюються в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.
  • Для перереєстрації платник ПДВ подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
  • Перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові (за наявності)) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
  • Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до розділу V цього Положення.
  • Контролюючий орган здійснює перереєстрацію платника ПДВ з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ
Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування в “Офіційному віснику” від 28.12.2020 р. №101. Відповідно зміни в реєстрації платником ПДВ почали діяти саме з цієї дати. 

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *