Оцінка потенціалу будівельних організацій

Державний Аграрний Реєстр (ДАР)
26.08.2020
Забезпечення то особливості оцінки конкурентоспроможності в будівництві
26.08.2020
Show all
Оцінка потенціалу будівельних організацій

Оцінка потенціалу будівельних організацій

Досвід зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів засвідчує важливість питань, пов’язаних із потенціалом підприємства та специфікою його оцінки в рамках окремого підприємства.

Особливої уваги заслуговує будівельний комплекс України, на якому ми і акцентуємо увагу. А чи достатній потенціал будівельного комплексу України та які особливості його оцінки, ми спробуємо проаналізувати.

В сучасних умовах ринкового господарювання, особливо за формування ринкових відносин та докорінної перебудови господарського механізму на усіх рівнях та ланках, достатньо великої уваги заслуговують економічні аспекти діяльності кожного окремого підприємства.

Особливо велика увага приділяється потенційним можливостям підприємств до розвитку, процвітання, вдосконалення, і як результат – до здатності випереджати конкурентів та підвищувати рівень своєї конкурентоспроможності.

Саме поняття потенціалу підприємства почали досліджувати та обґрунтовувати зовсім недавно, десь у 90-х роках ХХ століття. І вже від тоді потенціал широко досліджується та викладається як навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах нашої країни.

Підвищення конкурентоспроможності підприємства, подолання негативних ситуацій в економічному розвитку, розробка успішної ринкової стратегії, оцінка перспектив та напрямків розвитку не можливо без оцінки його реальних можливостей, тобто без його потенціалу.

Потенціал підприємства – це сукупність ресурсів та виробничих можливостей фірми, які можуть бути використані для досягнення її цілей. Основними такими ресурсами є наступні:

  • технічні (будови, споруди, виробниче устаткування, інвентар, матеріали, та ін.);
  • технологічні (технології, ноу-хау, конкурентоспроможності технологічної ідеї, та ін.);
  • організаційної структури (характер і гнучкість управлінської системи, функціональна збалансованість, швидкість проходження управлінських рішень і т.п.);
  • маркетингові (виконання маркетингових функцій, планування, просування і збут);
  • кадрові (кваліфікація, середній вік, освітній рівень, здатність адаптуватись в умовах зміни стратегії);
  • фінансові (стан активів, ліквідність, борги, наявність кредитних ліній і т.д.);
  • НДДКР і інформаційні (здатність до наукових досліджень і розробки нових ідей, наявність достовірних прогнозів розвитку ринку, тощо);
  • організаційної культури (імідж і репутація, підприємницькі здібності, рівень припустимого ризику, ставлення до інновацій, ін.);
  • показники загального простору (місце розташування, територія, виробничі і допоміжні приміщення комунікації, тощо).

Кожен із перелічених видів ресурсів являє собою сукупність можливостей, але саме унаслідок взаємодії всіх складових системи ресурсів досягається ефект сінергії і підприємство отримує нові властивості та можливості.

Однак, потенціал – це не тільки можливості та ресурси, а й виробнича потужність, конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, інноваційні можливості, інвестиційна привабливість, фінансова стійкість, репутація, здатність до адаптації та самоорганізації та ряд інших характеристик зовнішнього та внутрішнього середовищ.

На цій основі виділяють основні складові потенціалу підприємства:

Внутрішній (Економічний):Зовнішній (Ринковий)
— Кадровий
— Інтелектуальний
— Фінансовий
— Виробничий
— Підприємницький

На сьогоднішній день потенціал підприємства залежить в першу чергу від потенціалу країни та галузі, в якій підприємство здійснює свою діяльність.

Досить великої уваги заслуговує будівельний комплекс України.

Сфера будівництва є досить важливою та актуальною, оскільки від її розвитку залежить досить багато чинників, серед яких:

Сфера будівництва є досить важливою та актуальною, оскільки від її розвитку залежить досить багато чинників, серед яких:

  • забезпеченість населення житлом, закладами культури, освіти та науки;
  • об’єктами виробничого та торгівельного призначення;
  • надання різного роду послуг населенню (шліфувальні, оздоблювальні роботи);
  • організація та проведення загально будівельних та спеціалізованих робіт по будівництву та реконструкції промислових підприємств та споруд, житлового будівництва, об’єктів культурно-побутового призначення;
  • своєчасне введення в дію перелічених структур та об’єктів, тощо.

Економіка будівництва, як і весь економічний механізм країни, знаходяться у постійному стані серйозних змін. Радикалізація економічної реформи, що проводиться в країні, дала поштовх до переходу на нові економічні відносини, особливо на базі конкуренції, що створює передумови для розвитку будівництва.

Виходячи із логіки розвитку підприємництва в будівництві можна стверджувати, що будь-які дослідження в цій сфері мають чітко виражений галузевий та регіональний характер, про що свідчить і світовий досвід. Тому для процвітання галузей та регіонів регіональні органи влади, стосовно будівництва, ставлять завдання проведення активної містобудівної політики регіону та галузі, створення сприятливих умов для формування регіонального будівельного комплексу, його складу та структури – як технологічної, так і за формами власності на засоби виробництва. Перелічені заходи, їх розробка та використання стосовно будівництва мають першочергове значення для регіону.

В теперішній час разом із розвитком ринкових відносин і появою конкурентного середовища все більше уваги приділяють економічній ефективності виробництва. Впровадження нових методів будівництва (монтажні конструкції, підвищення технічного рівня, застосування поточного методу введення робіт, тощо) дозволять значно підвищити ефективність технологій будівельного виробництва.

Сьогодні будівельні організації самостійно формують свої цілі та завдання, розробляють стратегію і тактику свого розвитку, шукають необхідні їм фінансові ресурси, формують трудовий колектив, займаються придбанням засобів і предметів праці, вирішують безліч організаційних питань щодо створення організаційної структури управління та інше. Тобто, будівельні організації самостійно проводять свою діяльність, а державний вплив на їх економічну та функціональну поведінку може здійснюватись опосередковано з обов’язковим законодавчим забезпеченням.

Все це ще раз підтверджує, що суттєва та найперша роль в достатності потенціалу підприємств належить потенціалу країни та галузей економіки.

Найважливішими завданнями української державної політики у сфері підвищення потенціалу підприємств можна визначити наступні, які на практиці сприятимуть розвитку вітчизняних підприємств та економіки в цілому:

  1. усунення бар’єрів у підприємницькій діяльності, зменшення податкового тиску;
  2. удосконалення законодавства в галузі підприємницької діяльності, розробка антимонопольного законодавства;
  3. стабілізація національної валюти, зміцнення фінансово-банківської системи та припинення відтоку капіталу за кордон;
  4. забезпечення платоспроможного попиту населення;
  5. державна підтримка новостворених підприємств: створення служб інформації про новітні технології, зміни у законодавстві, перспективні ринки збуту;
  6. фінансове стимулювання інноваційної діяльності підприємств щодо створення нових товарів та послуг;
  7. створення конкурентоспроможних транснаціональних корпорацій, озброєння стратегіями глобального маркетингу, технологіями великих міжнародних коопераційних проектів;
  8. диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізація критичної залежності від окремих держав (ринків), зміцнення економічної безпеки України;
  9. міжнародне співробітництво України з різноманітними міжнародними організаціями, у тому числі з Європейською організацією якості, розвиток двосторонніх відносин в галузі якості із зарубіжними партнерами.

В умовах ринку, який характеризується нестабільністю попиту та пропозиції, мінливістю цін на товари і ресурси, змінами в конкурентному середовищі і низкою інших макро- і мікроекономічних факторів, достовірне визначення можливостей підприємства, та ще і на досить тривалу перспективу – надзвичайно складне завдання. Проте без оцінки потенціалу підприємства не можна ні висунути перспективні цілі, ні виробити раціональну стратегію їх досягнення.

Оцінка потенціалу підприємства – це власне, і є визначення рівня його конкурентоспроможності. Тому виміряти потенціал підприємства можна методами оцінки конкурентоспроможності, які також доцільно застосовувати в сфері будівництва. До найбільш поширених методів оцінки конкурентоспроможності відносять:

  1. Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції.
  2. Метод анкетування.
  3. Рейтингова оцінка.
  4. Метод „еталону” (графічний метод).
  5. Метод різниць.
  6. Метод рангів.
  7. Метод балів.
  8. Матричний метод Бостонської консультативної групи.
  9. Матричний метод „Привабливість-конкурентоспроможність” („McKincey” – „General Electric”).
  10. Матриця Портера.
  11. SWOT – аналіз.

Але краще оцінювати потенціал підприємства методами оцінки саме потенціалу, кожен з яких дає можливість оцінити різні складові потенціалу.

Такими методами є шість основних:

  1. Експертний метод. Застосовується для оцінки соціального потенціалу. (витрати на медичне обслуговування, культурні заходи, організація відпочинку, матеріальна допомога, тощо).
  2. Бальний метод. Застосовується для оцінки трудового, кадрового потенціалу (вартість персоналу, витрати на підвищення його загальноосвітнього, наукового та кваліфікаційного рівня).
  3. Рейтинговий порівняльний аналіз. Найбільш ефективний при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності підприємства
  4. Факторний аналіз. Доцільний при вимірюванні виробничого потенціалу. (основні фонди, матеріальні запаси, паливно-енергетичне забезпечення).
  5. Економіко-математичне моделювання. Доцільно застосовувати для оцінки науково-технічного потенціалу. (випуск новітньої продукції, інновації, прогресивні технології, досягнення науки та техніки).
  6. Машинне імітаційне моделювання. Оцінка проводиться за допомогою спеціальних програм комп’ютерних систем.

Причин, що спонукають проводити оцінку потенціалу, достатньо. Найбільш поширеними з них є такі:

  • пошук найбільш перспективних підприємств і галузей країни для забезпечення їх ресурсами в умовах дефіциту;
  • формування цілі, розробка стратегії її досягнення і програми;
  • оцінка доцільності інвестування бізнесу;
  • забезпечення стабільного та ефективного функціонування підприємства в умовах конкурентного впливу негативних обставин зовнішнього середовища;
  • пошук раціонального та економічно безпечного напрямку розвитку

Виділяють два основних напрямки росту економічного потенціалу підприємства:

  1. Зовнішній, досягнення якого є можливим на основі залучення ресурсів зі сторони.
  2. Внутрішній, який передбачає більш ефективне використання наявних ресурсів.

Основними заходами набуття та підвищення потенціалу саме будівельних організацій можуть бути наступні:

  • залучення до справ організації молодих спеціалістів, що здатні впроваджувати в життя новітні і сучасні ідеї;
  • розробка ефективного бізнес-плану;
  • впровадження ефективної рекламної компанії на підприємстві;
  • введення нової техніки та підвищення технічного рівня;
  • створення в межах підприємства будівельно-монтажного управління;
  • розширення сфери надання послуг та робіт;
  • запровадження ефективної системи якості та контроль за її дотриманням;
  • більш вигідне місце розташування підприємства порівняно із конкурентами;
  • естетичний офіс та обслуговуючий персонал;
  • краще обслуговування клієнтів;
  • впровадження нових методів будівництва (будівельні конструкції, поточний метод ведення робіт, ін.);
  • запровадження ефективної системи управління витратами, тощо.

Даний перелік заходів є умовним і тому кожне окреме будівельне підприємство повинно спиратися у своїй діяльності на ті заходи, які найбільше сприятимуть вирішенню поставленого завдання – досягнення належного потенціалу підприємства.

Таким чином, сфера будівництва вимагає постійного виміру її потенціалу, оскільки її розвиток забезпечить процвітання містечок, міст, областей, регіонів та країни в цілому.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *