Новий Закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» на заміну застарілому Закону «Про охорону праці»

«Звіт про заборгованість з оплати праці» з 2021 року за формою Держстату №3-борг (місячна)
29.01.2021
Е-валюта сучасності: операції з валютою Міжнародного валютного ринку
02.02.2021
Show all
Новий Закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» на заміну застарілому Закону «Про охорону праці»

Пошук / Search

Новий Закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» на заміну застарілому Закону «Про охорону праці»

На офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднено проект Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» на заміну застарілому Закону «Про охорону праці»

У разі прийняття Проекту Закону він набере чинності через рік з дня його опублікування.

Проект Закону передано на узгодження до СПО профспілок.

Законопроект було оприлюднено ще у 2019 році, однак даний Законопроект 2021 року різниться від попереднього.

Реалізація Законопроекту дасть змогу:

  • Для громадян – забезпечити збереження життя й здоров’я, як найвищу соціальну цінність, гарантувавши їм право на належні, безпечні та здорові умови праці.
  • Для держави – підвищенню ефективності діяльності інспекції праці; спрощення законодавства щодо безпеки та гігієни праці та зменшенню адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавця; посиленню чесної конкуренції, розширенню доступу українських підприємств до міжнародного ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності на такому ринку; покращенню інвестиційного клімату в Україні; поступовій імплементації норм Європейського Союзу в національне законодавство.
  • Суб’єктів господарювання – забезпечення сприятливого середовища для провадження господарської діяльності; створення умов для розвитку малого і середнього підприємництва.
Проект Закону містить 83 листки та передбачає внесення змін до КЗпП щодо перевірок за дотриманням законодавства про працю та запровадження нової національної системи запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.

У новій редакції проекту Закону прописано, що він визначатиме правові, організаційні, економічні та соціальні засади безпеки та здоров’я працівників на роботі в Україні і регулюватиме соціально-трудові відносини у цій сфері з метою забезпечення безпечних умов праці, збереження життя і здоров’я працівників.

Дія цього Закону поширюватиметься на всіх працівників та роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності, крім на осіб, які перебувають на військовій службі, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу державних, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до законодавств.

Змінам щодо відповідальності за порушення законодавства про працю буде присвячена ст. 268 КЗпП, а не ст. 265 КЗпП.
Основні зміни КЗпП:

1. Виключення з Кодексу:

  • Ст. 174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
  • Ст. 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років
  • Ст. 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років
  • Ст. 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні

2.  Викладення у новій редакції главу  XVIII КЗпП “Державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю

Змінюються розміри окремих трудових штрафів, а саме за:
  • фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати зарплати (винагороди) без нарахування ЄСВ, – штраф у 15-кратному (а для юросіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, – у 10-кратному) розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.  Наразі за ст. 265 КЗпП штраф становить 10 МЗП (з 01.01.2021 р. – 60 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, а до “єдинників” І-ІІІ груп застосовується попередження;
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 5-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2021 року – 30000 грн), за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі штраф становить 2 МЗП (у 2021 році – 12000 грн).

Так, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю здійснюватиме державна інспекція праці відповідно до КЗпП та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів у формі проведення інспекційних відвідувань та/або невиїзних інспектувань.  У визначених законодавством випадках державний нагляд (контролю) зможуть також здійснювати органи місцевого самоврядування. 

У ст. 261 КЗпП уточнюються основні права інспекторів праці за умови пред’явлення службового посвідчення:

  1. безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця об’єкта відвідування (за ст. 264 КЗпП це юрособи, включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами; особи, які ведуть/здійснюють/провадять господарську діяльність без держреєстрації та фізособи, які використовують найману працю), а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об’єктів відвідування, які використовують найману працю;
  2. доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
  3. ознайомлюватися з оригіналами та робити копії (в тому числі електронні) актів об’єктів відвідування, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;
  4. наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам профспілок запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно порушень законодавства про працю та вжиті заходи щодо їх усунення;
  5. вимагати припинення дій, які перешкоджають державному нагляду (контролю);
  6. відбирати зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються;
  7. за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;
  8. вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю;  
  9. вносити компетентним органам подання щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у порушеннях законодавства про працю посадових осіб або притягнення їх до відповідальності згідно з законом;
  10. залучати правоохоронні органи для припинення незаконних дій об’єкта відвідування та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки;
  11. складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
  12. отримувати безоплатно від об’єктів відвідування, органів, уповноважених управляти майном, державних органів статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання своїх повноважень;
  13. витребувати для огляду у фізосіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових,  адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;
  14. здійснювати фіксацію процесу інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.
Нова національна система запобігання виробничим ризикам, заснована на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу

Послідовна ієрархія цих принципів визначена Директивою Ради № 89/391/ЄЕС та передбачає:

  • запобігання ризикам;
  • оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
  • усунення джерел ризиків;
  • адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
  • адаптація до технічного прогресу;
  • заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
  • розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
  • надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
  • належне навчання та інструктаж працівників.

Тож на противагу існуючій системі, запропоновані проектом акту підходи передбачають організацію системи безпеки і здоров’я працівників за «проактивним» принципом запобіжних дій.

Зміна принципів побудови системи передбачає, в тому числі, і зміну об’єкту впливу державної політики: з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» – на європейський «безпека працівника». Ключовим завданням політики має стати не встановлення вимог до процесу організації безпеки, але до результативності цього процесу – досягнення повного усунення або мінімізації ризиків для життя і здоров’я працівника.

Нова національна система запобігання виробничим ризикам за Проект Закону передбачає:

  1. Запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників, та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення.
  2. Визначення на рівні закону ключових термінів та понять в цій сфері, які на сьогодні відсутні, зокрема поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації; представники працівників і багато інших.
  3. Підвищення ефективності процедур розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.
  4. Запровадження інформування компетентних органів про всі нещасні випадки, та ведення роботодавцем обліку всіх інцидентів, які потенційно могли привести до нещасного випадку.
  5. Можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
  6. Обов’язкове страхування відповідальності експертних організацій при укладанні договору про надання послуг в сфері безпеки та здоров’я працівників Таким чином передбачається підвищити якість таких послуг та ступінь безпеки працівників.
  7. Встановлення обов’язків роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників особливих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-тирічного віку; працівників з інвалідністю), і передбачається обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.
  8. Запровадження на рівні закону обов’язку щодо включення до стандартів освіти при здобутті повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти вимог до обов’язкових компетентностей здобувача світи в сфері безпеки та здоров’я працівників.
  9. Підтримку державою наукових досліджень в сфері безпеки та здоров’я працівників та визначення на державному рівні необхідності їх організації та фінансування.
  10. Деталізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики в сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекції праці), а також законодавчо врегульовано, що сфера безпеки та здоров’я працівників є складовою законодавства про працю. Запропоновані норми дозволять привести національні норми щодо функціонування інспекції праці у відповідність до положень Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129, що також є одним із зобов’язань в межах Угоди Україна-ЄС.

Цілі Законопроекту:

  •  підвищення рівня захисту життя та здоров’я працівників;
  • зниження рівня та зменшенню частоти виробничого травматизму, аварій та професійних захворювань;
  • формуванню культури безпеки та гігієни праці;
  • підвищенню ефективності діяльності інспекції праці;
  • спрощенню законодавства щодо безпеки та гігієни праці та зменшенню адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавця;
  • покращенню інвестиційного клімату в Україні;
  • поступовій імплементації норм Європейського Союзу в національне законодавство.

Читайте також про:

Реформа державного нагляду та контролю: законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)»

Енергоефективність та енергоємність національної економіки

«Звіт про заборгованість з оплати праці» з 2021 року за формою Держстату №3-борг (місячна)

Перенесення робочих днів відповідно до законодавства ЄС: законопроект 4597

Новий Законопроект 4589 про збільшення штрафу за умисну невиплату грошових зобов’язань із зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше як за один місяць

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *