Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ

Економічне виробництво сучасності
29.09.2020
Старт проекту Дія.City — першої в світі віртуальної бізнес-країни
29.09.2020
Show all
Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ

Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ

Небанківська фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та внесена до Державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України.

До небанківських фінансових установ належать:

  • кредитні спілки,
  • ломбарди,
  • лізингові компанії,
  • довірчі товариства,
  • страхові компанії,
  • установи накопичувального пенсійного забезпечення,
  • інвестиційні фонди і компанії,
  • інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

З початку 2020 року кількість учасників небанківського ринку зменшилася з 2084 до 2080 і складається з:

  • 1.196 ризикових (non-life).
  • 19 лайфових (страхування життя) страхувальників.
  • 304 ломбардів.
  • 327 кредитних спілок.
  • 145 (було 144) лізингових компаній.
  • 1025 (було 1031) фінансових компаній.
  • 64 (було 63) страхових брокерів.

Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проект Положення про встановлення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг, їхню суспільну важливість, на підставі яких визначається періодичність проведення планових інспекційних перевірок, та порядок їхнього застосування.

Відсутність нормативно-правових актів з цього питання стало поштовхом для реалізації розробки даного Положення.

Проект постави виставлений на громадське обговорення на сайті НБУ.

Зауваження та пропозиції до проєкту Положення приймаються до 28.10.2020 року на електронну адресу Національного банку України.

Основні завдання Положення:

  1. Фокусувати нагляд на учасниках ринку зі значним ступенем суспільної важливості та критичним ступенем ризику:
  • врахування ризик-орієнтованого підходу при оцінці суспільної важливості фінустанови;
  • інтенсивність нагляду (зокрема періодичності планових перевірок) здійснюватиметься  на основі принципу пропорційності.

2. Установити критерії оцінки ступеня ризику учасників ринку:

  • стан корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю;
  • показники діяльності;
  • дотримання обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, інших показників і вимог що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

3. Визначити порядок проведення оцінки ступеня ризику та суспільну важливість учасника ринку, а саме:

  • кожен показник та його вага в оцінці кожного з критеріїв визначається та розраховується залежно від типу учасника ринку: окремо для страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній, юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати послуги з фінансового лізингу (лізингодавців), ломбардів;
  • оцінка здійснюється з використанням якісних та кількісних показників;
  • за результатами оцінки ступеня ризику учаснику ринку присвоюється бал: 1 (низький), 2 (середній), 3 (високий) та 4 (критичний);
  • Національний банк під час визначення загального балу має право застосувати коригуючий бал (але не більше одного), який збільшує або зменшує загальний бал за критерієм;
  • застосування такого коригуючого балу здійснюється на основі комплексного аналізу інформації, отриманої Національним банком у результаті здійснення нагляду, від державних органів та з інших джерел.

4. Групи суспільної важливості учасника ринку

Національний банк відносить учасника ринку до однієї з 4 груп згідно з визначеними критеріями та з урахуванням видів діяльності, розміру, обсягів (частки) на ринку фінансових послуг, структури, а також інших показників.

5. Періодичність проведення оцінки учасника ринку

Національний банк проводитиме оцінку ступеня ризику та оцінку суспільної важливості учасника ринку один раз на рік, не пізніше 15 грудня року, в якому проводиться оцінка. Періодом оцінювання є період з 1 жовтня року попереднього року по 30 вересня поточного року.

6. Визначити періодичність проведення планових перевірок

Національний банк складає план проведення планових інспекційних перевірок фінустанов на наступний рік відповідно до результатів оцінки ступеня ризику та оцінки суспільної важливості, а також з урахуванням наявних наглядових ресурсів та пріоритетів. Відтак, планова перевірка кожного учасника ринку проводитиметься не частіше одного разу на рік. Планові перевірки учасників ринку-учасників фінансової групи відбуватимуться одночасно з плановою перевіркою відповідальної особи такої фінансової групи.

Визначення періодичності проведення планових перевірок здійснюватиметься за матрицею, де на основі розрахованого балу ступеня ризику та групи суспільної важливості зазначено періодичність планових перевірок – від 1 разу на рік до 1 разу на 5 років.

Водночас Національний банк має право визначити учасників ринку, яким не присвоюється група суспільної важливості. Такі установи не включаються до плану проведення планових перевірок. Національний банк має право проводити позапланові інспекційні перевірки та/або здійснювати безвиїзний нагляд цих учасників ринку.

Тобто, при оцінці суспільної важливості небанківської фінансової установи будуть застосовувати ризик-орієнтований підхід.

Читайте також:

ТОП-10 рейтинг життєздатності та надійності банків 2020: закриття та відкриття відділень…

Актуально про інновацію електронних коштів:

Mastercard створить інновацію для криптопростору

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *