Не вистачає страхового стажу для пенсії – Договір добровільної сплати ЄСВ: роз’яснення

Порядок обчислення середньої заробітної плати 2021: перелік змін
28.12.2020
Новий Законопроект 4589 про збільшення штрафу за умисну невиплату грошових зобов’язань із зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше як за один місяць
18.01.2021
Show all
Не вистачає страхового стажу для пенсії – Договір добровільної сплати ЄСВ: роз’яснення

Пошук / Search

Не вистачає страхового стажу для пенсії – Договір добровільної сплати ЄСВ: роз’яснення

Головне управління Пенсійного фонду України роз’яснює порядок дій у випадку нестачі пенсійного страхового стажу для пенсійних виплат

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією для кожного громадянина України.

З 1 січня 2004 року Україна перейшла до системи пенсійного страхування: Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» замість терміну “трудовий стаж” введено термін “страховий стаж”.

Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Єдиний соціальний внесок або Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — обов’язковий платіж до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Введений з 1 січня 2011 року, замінив собою чотири окремі відрахування:

  • до Пенсійного фонду;
  • до фондів страхування на випадок безробіття;
  • із тимчасової втрати працездатності;
  • від нещасних випадків на виробництві.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не входить до системи оподаткування.

Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об’єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

ДПСУ:

  1. здійснює адміністрування єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою його нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів;
  2. контролює своєчасність подання платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати єдиного внеску;
  3. здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо адміністрування єдиного внеску;
  4. здійснює облік платників єдиного внеску;
  5. здійснює застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску;
  6. здійснює стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників;
  7. ініціює застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;
  8. готує пропозиції щодо прогнозу доходів бюджетів і надходжень єдиного внеску з урахуванням прогнозу макроекономічних показників і тенденцій розвитку світової економіки;
  9. надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску;
  10. забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску;
  11. проводить аналіз надходження єдиного внеску, вивчає вплив макроекономічних показників і змін законодавства на його надходження, розробляє пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;
  12. складає звітність щодо сплати єдиного внеску;
  13. здійснює контроль та забезпечує надання допомоги у стягненні недоїмки з єдиного внеску в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав.

В особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України у розділі «Мій страховий стаж» (закладка «Страховий стаж») інформація відображається з 01.01.2004, що пов’язано з прийняттям Закону №1058, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.  

Періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначені статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» Це час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.

Мінімальний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) залежить від рівня мінімальної заробітної плати та складає 22%.

Оскільки мінімальна заробітна плата з 1 січня 2021 року підвищилась та склала 6000 грн.:

  1. Мінімальний розмір ЄСВ складе 1320 грн.: 6000 грн * 22% = 1320 грн.
  2. Максимальний страховий внесок 16500 грн: (6000 * 12) * 22% = 16 500 грн.

Нагадаємо, що за ч.5 ст. 8 Закону про ЄСВ на основному місці роботи за працівника необхідно сплачувати ЄСВ у повному обсязі, навіть якщо він отримав заробітну плату менше мінімальної. Тобто, за неповний робочий день (0,5 ставки) ЄСВ сплачується в повному обсязі 1320 грн.

Якщо ж працівник зовнішній сумісник, то вимога ч.5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується. В такому випадку за працівника роботодавець сплачує 22% від фактично нарахованої заробітної плати.

Що робити, якщо не вистачає мінімального страхового стажу для призначення пенсії?

 Купівля  страхового стажу можлива з 01.01.2004 року:

  •  випадок з сьогоднішнього дня  і на майбутнє (ст.10 ЗУ 2464 Про ЄСВ)- звернутися до ДПС – заключити договір можна, якщо ніде не працюєш і не отримуєш соціальні виплати (також мають право студенти). Договір заключається не менше ніж на рік і не більше ніж на 5 років.

За рік сплата – 15 840,00 грн. ( 6000*22%-1320,00*12 міс). Обов’язково подати звіт!

  •  випадок страховий стаж потрібний зараз (вихід на пенсію) внесок береться незалежно за який період ви купуєте, розрахунок відбувається  по мінімальній зарплаті з коефіцієнтом 2 (тобто за рік 31 680,00 грн.).

Зверніть увагу, що через підвищення мінімальної заробітної плати, розмір компенсації за кожен куплений рік страхового стажу буде збільшуватися.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Закон від 08.07.2010 №2464-VI“.

Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону №2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфінe від 20.04.2015 р. №449.

Частиною 1 ст. 10 Закону №2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та передбачено укладання Договорів з:

  • членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
  • особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, − на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання наступні документи:

  • заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску);
  • копію трудової книжки (за наявності);
  • виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5, яка формується та надається особі органами пенсійного фонду за місцем проживання);
  • копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.

Орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі:

  • якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
  • не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску;
  • надала неповні або недостовірні відомості;
  • раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови;
  • бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за затвердженою формою.

У разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року) також укладається Договір за затвнрдженою фоомою.

Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в Договорі, але не менше одного року, крім Договорів про одноразову сплату.

Терміни розгляду таких Заяв − не більше 30 календарних днів.

Додатково повідомляємо, що Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.

Договір може бути достроково розірваний:

застрахованою особою:

  • за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року; у разі систематичного порушення умов Договору територіальним органом доходів і зборів;

органом доходів і зборів у разі:

  • набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом №2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • систематичного порушення застрахованою особою умов Договору;
  • смерті застрахованої особи;
  • за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.

Кожний громадянин України має усвідомити, що заробітна плата – це не лише гарантія нинішнього безбідного існування, але й інвестиція в майбутнє, скажімо у власну пенсію. Працівник, який отримує неофіційну зарплату офіційно вважається непрацюючим.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застраховані особи мають право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків і вимагати такої сплати, в тому числі у судовому порядку, а також вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Не сплачуючи внески за найманих працівників, роботодавці порушують права і гарантії цих працівників на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, які надані громадянам Конституцією України.

Всі працівники мають усвідомлювати вимоги чинного законодавства та дбати про своє майбутнє, відстоювати свої конституційні права –  вимагати від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин та сплати внесків з усієї суми отриманого заробітку.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Проте, чимало роботодавців забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії і саме легальне працевлаштування дає право відстоювати власні інтереси перед роботодавцем, або у суді у випадку  заборгованості по заробітній платі  чи порушення умов трудового договору.

Працівник, який отримує неофіційну зарплатню, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Головна небезпека „тіньової” зайнятості, як і „тіньової” заробітної плати, полягає не стільки в тому, що бюджет недоотримає кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду, а й у тому, що громадяни ризикують в першому випадку втратити право на пенсію, а в другому – її частину, оскільки при її обчисленні враховується розмір зарплати.

Боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати була і залишається актуальною темою сьогодення.

В разі, якщо працівнику нарахована заробітна плата на рівні, або більше законодавчо встановленого розміру, з  якої сплачені страхові внески, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

В разі несплати роботодавцем страхових внесків за найманих працівників – такі періоди не зараховуються до страхового стажу, та не включаються в заробіток для розрахунку пенсії.

Тіньові заробітні плати є не вигідні в першу чергу самим працівникам, адже негативно впливають на рівень їх соціального забезпечення.

Про розміри штрафів за неофіційне працевлаштування працівників:
  1. Фінансова відповідальність – ст. 265 КЗпП
    • Оскільки штрафи за порушення трудового законодавства мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, їх розмір з 1 січня 2021 року збільшився (6 тис. грн.).
    • За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час при його повній зайнятості на підприємстві, виплату зарплат «в конверті» підприємство/ФОП на І-ІІІ групі оподаткування отримає лише попередження, а підприємство/підприємець на ІV групі або загальній системі оподаткування сплатить 10 мінімальних заробітних плат (з 01.01.2021 року – це 60 тис. грн). За повторне порушення протягом двох років доведеться сплатити 30 мінімальних заробітних плат (180 тис. грн відповідно).
    • За недопущення до проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» штраф – 16 мінімальних заробітних плат (96 тис. грн.).
  2. Адміністративна відповідальність – ст. 41 КУпАП
    • Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 тис. до 17 тис. грн).
    • У разі повторного вчинення порушення протягом року – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн).

14 січня 2021 року в Верховній раді України зареєстровано новий Проект Закону, який посилює відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат:

Новий Законопроект 4589 про збільшення штрафу за умисну невиплату грошових зобов’язань із зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше як за один місяць

Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *