НБУ впроваджує міжнародні стандарти регулювання діяльності банків на 2021-2024 роки

12 важливих законопроектів для бізнесу
07.10.2020
Діджиталізація ПриватБанку в “Дії”
08.10.2020
Show all
НБУ впроваджує міжнародні стандарти регулювання діяльності банків на 2021-2024 роки

НБУ впроваджує міжнародні стандарти регулювання діяльності банків на 2021-2024 роки

Постанова Правління Національного банку № 161 від 21 грудня 2020 року “Про подання до Національного банку України документів в період дії карантину”

Національний банк України оновлює план упровадження регуляцій для банків у 2021–2024 роках.

Цього вимагають сучасні міжнародні стандарти регулювання діяльності банків, визначених Базельським комітетом та директивами ЄС.
Їхня мета – підвищити фінансову стійкість як кожного окремого банку, так і  банківського сектору загалом, забезпечити їхню захищеність та здатність протистояти  кризовим явищам.

Перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що вимоги сфокусовані на забезпеченні достатнього рівня капіталу та ліквідності, адже це є запорукою платоспроможності та надійності банку.

Щоб гарантувати збереження коштів вкладників, держателів векселів та інших кредиторів, регулятор має упевнитися, що всі суттєві ризики, притаманні діяльності банку, покриті капіталом.

Саме капітал покликаний поглинати неочікувані збитки, на які наражається банк.

Візуалізація плану, представлена Національним банком України, має такий вигляд:

Детально по роках:

2021 рік

  1. З 1 січня 2021 року – запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR). Це один із двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом. На сьогодні в Україні вже запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), що замінив національні нормативи ліквідності Н4 та Н5. Новий норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на стабільніші та довші за строками джерела фондування, наприклад, довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування. З урахуванням результатів тестових розрахунків НБУ в листопаді визначиться з графіком поступового досягнення банками нормативу NSFR на рівні 100%. 
  2. У IV кварталі 2020 – I кварталі 2021 року – визначення строків активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Запровадження вимог щодо формування цих буферів капіталу було тимчасово зупинене в березні 2020 року через розгортання коронакризи. Це дало змогу  банкам спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування економіки. Як і більшість регуляторів у світі, НБУ на сьогодні ще не визначився з графіком активації цих буферів. Це питання буде предметом обговорення на засіданнях Комітету з фінансової стабільності.
  3. У другій половині 2021 року:
  • підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це стимулюватиме банки до проведення зваженої кредитної політики та забезпечення покриття капіталом ризиків, притаманних сегменту незабезпеченого споживчого кредитування. Також це захистить сектор від накопичення системних ризиків, що сприятиме збереженню фінансової стабільності;
  • початок імплементації вимог щодо запровадження процесів ICAAP/ILAAP (оцінка достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності) стане підсумковим кроком у введенні нових стандартів організації системи управління ризиками в банках. Банки визначатимуть потребу в капіталі та запасі ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків, притаманних їх діяльності на трирічному часовому горизонті. Впровадження ICAAP/ILAAP сприятиме створенню ефективних процесів планування та управління капіталом, що мають забезпечити достатність капіталу та ліквідність банків на рівні, необхідному для їх стійкості як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;
  • Національний банк оцінюватиме ефективність процесів ICAAP/ILAAP у межах наглядового процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).

2022 рік:

Запровадження мінімальних вимог щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.

На сьогодні в межах розрахунку мінімальних вимог до капіталу банки повинні тримати капітал лише на покриття кредитного ризику і частково – ринкового ризику (у частині відкритої валютної позиції). Від початку 2022 року банки повинні будуть розраховувати достатність капіталу також і з урахуванням операційного та ринкового ризиків.

Операційний ризик відображає ймовірність збитків або недоотримання банком доходів унаслідок:

  • недоліків або помилок у процесах;
  • навмисних або ненавмисних дій третіх осіб;
  • збоїв у роботі інформаційних систем;
  • впливу зовнішніх факторів на зразок карантинних обмежень.

Ринковий ризик – це ймовірність втрат через несприятливу зміну курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів тощо. Покриття капіталом операційного та ринкового ризиків вже понад 15 років є усталеною практикою в європейських країнах, а криза, що розгорнулася на тлі пандемії COVID-19, підтвердила необхідність запровадження таких вимог для українських банків.

Національний банк вже затвердив порядок визначення банками мінімального розміру операційного ризику та врахування його під час розрахунку нормативів достатності капіталу. Результати  проведених банками тестових розрахунків свідчать, що врахування операційного ризику призведе до зростання ризикозважених активів на 25%, що є співставним із даними інших країн. З огляду на незначний обсяг торгової книги банків, вимоги про покриття капіталом ринкового ризику несуттєво вплинуть на показники достатності капіталу.

2024 рік:

Приведення структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів. Будуть запроваджені: трирівнева структура капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня та капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу та порядку вирахувань із капіталу, додаткові “пруденційні фільтри”, спрямовані на очищення капіталу від складових, які по суті не здатні поглинати збитки та не забезпечують фінансову стійкість банку, запровадження коефіцієнту левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів ризикозваження). Він посилить вже наявні вимоги, стане завершальним етапом формування цілісної системи вимог до достатності капіталу банків  та забезпечить її уніфікацію з європейськими підходами.

Національний банк може підвищити індивідуальні нормативи достатності капіталу для кожного окремого банку, якщо виконання мінімальних загальних вимог до достатності капіталу не гарантуватиме його фінансової стійкості. Індивідуальні нормативи базуватимуться на результатах наглядового процесу SREP, який, серед іншого, включатиме  оцінку ефективності процесу ICAAP.

Перед запровадженням усіх перелічених вимог до капіталу Національний бак ретельно проаналізує післякризовий стан банківської системи, зокрема шляхом проведення оцінки якості активів, запланованої на першу половину 2021 року. За її результатами буде визначено готовність сектору до введення нових вимог до капіталу та встановлено відповідну тривалість перехідних періодів.

Про впровадження кожної вимоги Національний банк повідомлятиме банки окремо та завчасно.


22 грудня 2020 року на офіційному веб-порталі Національного банку України повідомлено, що учасники фінансового ринку можуть надсилати документи до НБУ електронною поштою з метою адаптації до змін, зумовлених поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Зміни обумовлені постановою Правління Національного банку № 161 від 21 грудня 2020 року “Про подання до Національного банку України документів в період дії карантину”, яка набирає чинності 23 грудня 2020 року.

Регулятор суттєво спростив вимоги до подання документів та дозволив небанківським фінансовим установам подавати їх в електронному вигляді.

Упродовж карантину небанківські фінустанови можуть не подавати до Національного банку документи на паперових носіях, якщо подають їх в електронному вигляді з накладеним кваліфікованим електронним підписом. 

Подати такі документи можна на електронну пошту НБУ або іншими засобами електронного зв’язку, які НБУ використовує для електронного документообігу.

Можливість подати документи в електронному вигляді мають діючі учасники небанківського ринку, а також особи, які планують вийти на ринок. А саме:

  • небанківські фінансові установи; 
  • юридичні особи, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
  • юридичні особи, які мають намір отримати ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг; 
  • юридичні та фізичні особи, які мають намір набути або збільшити істотну участь у фінансовій установі;
  • страхові та перестрахові брокери та особи, які мають намір бути включеними до держреєстру страхових та перестрахових брокерів; 
  • особи, які мають право займатися актуарними розрахунками, або мають намір здійснювати актуарні розрахунки та отримати відповідне свідоцтво.

Проте якщо потрібно подати до Національного банку оригінал документа, який існує лише в паперовій формі, то варто подавати саме паперовий оригінал. До прикладу, якщо вам потрібно подати оригінал свідоцтва про реєстрацію фінансової установи для його переоформлення.

Читайте також:

Усе про ліцензії на здійснення валютних операцій 2021: Постанови 25 та 26 НБУ

ТОП-10 глобальних світових банків: BrandFinance Global Banking |2021|2020|

Twinning — проект НБУ з національними банками Польщі та Литви за підтримки Європейського союзу на 1 млн. євро

Для всебічного розвитку небанківського фінансового сектору – новий Законопроект 5065 “Про фінансові послуги та фінансові компанії”

Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ

Міжнародні фінансові організації та співпраця з Україною

Банківські установи розкриватимуть банківську таємницю на вимогу ДПСУ: новий законопроект

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *