Криптовалюта: динаміка зростання в Україні та світі

Інвестиція Microsoft – Microsoft Azure Expansion Program в Україні – гіпер масштабовані хмарні сервіси
04.10.2020
Що уряд має зробити для бізнесу в умовах Covid-19
04.10.2020
Show all
Криптовалюта: динаміка зростання в Україні та світі

Пошук / Search

Криптовалюта: динаміка зростання в Україні та світі

Легалізація криптовалюти в Україні: Законопроект №3637 про «Про віртуальні активи».

НБУ про право на випуск е-гривні: Законопроект 4365 «Про платіжні послуги»

Меморандум України з фінансовою організацією SDF

Україна, як і раніше, залишається світовим лідером №1 по використанню криптовалют.

У Міністерстві цифрової трансформації України відзначають, що Україна має такі високі показники на ринку віртуальних активів через низку причин:

  • українська спільнота блокчейн-розробників — одна з найбільших в світі (топ-3), і в Україні значне криптоком’юніті;
  • Україна демонструє високий рівень цифрової обізнаності населення (входить до топ-5 за безготівковими платежами в світі);
  • має якісний освітній інтелектуальний базис;
  • значна кількість дрібних підприємців займаються посередництвом на міжнародних маркетплейсах, де для розрахунків використовуються віртуальні активи;
  • віртуальні активи стали зручними для використання українцями, оскільки Україна має ряд обмежень в традиційніших сферах: відсутній фондовий ринок, обмежений доступ до світового ринку капіталів, а вхід у ринок нерухомості високий.

За статистикою Coin.Dance в 128 країнах криптовалюта має статус легальної на рівні держави або не заборонена до використання.

У деяких країнах криптовалюта має статус забороненої на законодавчому рівні. До таких країн належать: Афганістан, Алжир, Бангладеш, Болівія, Пакистан, Республіка Македонія, Саудівська Аравія і В’єтнам.

Центральним органом виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику в сфері обігу віртуальних активів, є Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри). На Мінцифри покладені завдання, зокрема, здійснення державного регулювання та контролю за обігом віртуальних активів на території  України, забезпечення та здійснення контролю за виконанням, в межах компетенції, виконання учасниками ринку віртуальних активів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

В Україні криптовалюта досі перебуває в тіні та за оцінками деяких аудиторських компаній ринок криптовалюта в Україні становить 2,5 мільярда доларів.

Все, що стосується діяльності бірж і обмінних пунктів, майнових, інтелектуальних та інших прав на віртуальні активи, в Україні не захищене на законодавчому рівні. Внаслідок вище сказаного, українські компанії, що працюють в сфері віртуальних активів, йдуть в пошуках кращих умов в країни, де їх діяльність буде захищена законом. І все ж Україна починає робити перші кроки, для того, щоб компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалюта, виходили з тіні.

У червні 2020 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект «Про віртуальні активи». Основним завданням буде віднесення криптовалюти до регульованих активів.

Згідно з цим законом криптографічні компанії і компанії пов’язані з обміном віртуальних активів (біржі) повинні бути в обов’язковому порядку зареєстровані в Міністерстві Цифровий Трансформації України. Компанії повинні мати статутним капіталом в розмірі від нуля до двадцати тисяч євро, а також мати юрисдикцію в Україні.

Поточний розвиток технологій та ринків в Україні та світі мав своїм наслідком створення нових об’єктів цивільних прав, що існують виключно у цифровій (нематеріальній) формі, фактично перебувають у цивільному обігу та істотним чином впливають на суспільно-економічні відносини, формуючи особливий та новий ринок.

Необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави стає розвинений ринок віртуальних активів. В Україні він фактично вже є сформованим та існує протягом приблизно п’яти років, але знаходиться повністю поза межами правового поля держави.

Учасники ринку віртуальних активів повинні отримати можливість користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів і отримувати юридичний захист в судах при порушенні їх прав.

Також дуже важливим завданням є забезпечення захисту українських інвесторів при здійсненні інвестицій на ринку віртуальних активів.

Відтак ринок віртуальних активів потребує належного законодавчого врегулювання, яке покликане не лише надати можливість учасникам суспільних правовідносин розпоряджатись такими об’єктами, але й забезпечити баланс інтересів учасників ринку та сприяти надходженню інвестицій в Україну.

Також існує необхідність визначення державного органу, що здійснюватиме державне регулювання, нагляд та моніторинг за діяльністю постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами; реєстрацію таких суб’єктів; встановлення механізмів превентивних заходів, санкцій та інших правозастосовних методів.

Разом з тим, розбудова повноцінно функціонуючого ринку віртуальних активів  є вкрай важливим та відповідальним завданням на сучасному етапі розвитку української економіки, зважаючи на важливість її інтегрування у європейську та світову економічну спільноту.

Проте, на даний час в Україні повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку ринку віртуальних активів заважає цілий ряд невирішених проблем, серед яких:

  • відсутність правового регулювання відносин, що виникають у сфері обігу віртуальних активів;
  • відсутність механізмів оподаткування доходів, отриманих від операцій з віртуальними активами;
  • відсутність правових гарантій захисту права власності учасників ринку віртуальних активів;
  • регулювання діяльності професійних учасників ринку віртуальних активів;
  • відсутність механізмів контролю за обігом віртуальних активів, які можуть використовуватись з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
  • відсутність дієвих механізмів залучати іноземні інвестиції в високотехнологічні галузі економіки України.

Станом на сьогодні, у більшості юрисдикцій законодавці та органи державної влади врегульовують вказані вище питання відповідно до власних цілей та з урахуванням особливостей національного законодавства. Наприклад, відповідне законодавче врегулювання у тій чи іншій формі впроваджено у Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Мальті, Гібралтарі, Швейцарії, Ліхтенштейні, Естонії, Японії тощо.

З метою вирішення вищезазначених проблем було розроблено проект Закону України “Про віртуальні активи” за номером 3637, яким передбачається комплексне регулювання відносин створення, випуску в обіг та обігу віртуальних активів, зокрема, укладення й виконання правочинів з ними.

Метою законопроекту також є забезпечення комплексного законодавчого врегулювання принципів функціонування ринку віртуальних активів, зокрема, забезпечення уніфікованого підходу до організації торгівлі віртуальними активами.

Реалізація запропонованих положень законопроекту сприятиме забезпеченню відкритості та прозорості умов угод, які укладаються на ринку віртуальних активів, та запобіганню зловживанням на цьому ринку з боку недобросовісних учасників. Крім того, закон сприятиме розбудові інфраструктури ринку віртуальних активів, забезпеченню його відкритості та ефективності.

Після доопрацювання та внесення змін 16 вересня законопроект був повторно зареєстрований в ВР. Після того як положення закону набудуть чинності віртуальні активи отримають юридичний статус в Україні. Що це змінить?

  • Компанії, що працюють з криптовалютою отримають правове поле для своєї діяльності і юридичну підтримку, будуть офіційно зареєстровані в єдиному державному реєстрі.
  • Припиниться відтік з України IT-фахівців високого рівня, будуть створюватися нові робочі місця, з’являться нові податкові надходження в бюджет, компанії отримають можливість інвестувати в економіку України.
  • У банків з’явиться можливість відкривати рахунки для віртуальних активів і проводити операції з ними.

Цілями прийняття проекту Закону є комплексне врегулювання наступних питань:

  • впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів, його учасників;
  • правовий статус віртуальних активів як об’єктів цивільних прав;
  • впорядкування цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами які виникають в процесі використання віртуальних активів;
  • визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів;
  • встановлення основних засад та принципів державної політики у сфері віртуальних активів;
  • державне регулювання та контроль на ринку віртуальних активів.

28 жовтня 2020 року на засіданні Комітету з питань цифрової трансформації було прийнято рішення рекомендувати внести до порядку денного та прийняти за основу законопроект “Про віртуальні активи”.

Профільний законопроект, який легалізовуватиме віртуальні активи в Україні, розроблений Мінцифрою спільно з депутатським об’єднанням Blockchain4Ukraine, Комітетом цифрової трансформації та ключовими стейкхолдерами.

Профільний законопроект “Про віртуальні активи”:

  • формує правове поле ринку віртуальних активів: правовий статус, класифікація, права власності та інші ключові юридичні дефініції;
  • адаптує рекомендації FATF щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів;
  • визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та їх реєстрацію;
  • визначає регулятора ринку — Мінцифру (в окремих випадках НБУ та НКЦПФР).

Закон застосовується до правовідносин, що виникають у зв’язку із обігом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів.

Законопроектом передбачено, що його дія застосовується до правовідносин, які виникають:

1) при постачанні послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, коли постачальник таких послуг має зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України;

2) у зв’язку зі здійсненням правочину відносно віртуальних активів, якщо особа, що здійснює цей правочин визначає, що до такого правочину застосовується право України, якщо це не суперечить положенням чинних міжнародних договорів України.

Легалізація ринку віртуальних активів дозволить українським компаніям офіційно працювати з банківською системою та вивести  свій бізнес у правовий простір. Профільний законопроект дозволить компаніям реєструвати бізнес в Україні, а блокчейн-спеціалістам — реалізовувати власні проекти в українській юрисдикції. Крім того, Закон “Про віртуальні активи” сприятиме усуненню ризиків для роботи міжнародних блокчейн-компаній й залученню іноземних інвестицій.

Законопроект визначає правовий статус та вимоги до постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами, через проходження процедур державної реєстрації одного або декількох видів діяльності:

  • зберігання або адміністрування віртуальних активів та ключів віртуальних активів;
  • обмін віртуальних активів;
  • переказ віртуальних активів;
  • участь і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.

Окреме регулювання передбачене для віртуальних активів, забезпечених фінансовими інструментами – державним органом, що регулює введення в обіг та обіг такого віртуального активу виступає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

А вже 2 грудня 2020 року ВРУ прийняла за основу Законопроект №3637 «Про віртуальні активи».

Прийняття проекту Закону України «Про віртуальні активи»:

  • сприятиме ефективному розвитку ринку віртуальних активів;
  • надасть можливість громадянам та підприємствам на території України, які фактично володіють віртуальними активами, розпоряджатись ними згідно чинного законодавства;
  • сприятиме розбудові ринкової інфраструктури віртуальних активів на основі вже наявного  світового досвіду, побудові в Україні принципово нових регуляторних механізмів, концепцій та підходів;
  • забезпечить можливість надання учасникам ринку віртуальних активів безпечних та якісних послуг;
  • створить необхідні передумови для використання органами виконавчої влади України передових технологій, зокрема технологій розподіленого реєстру та його впровадження в роботу державних реєстрів в Україні;
  • сприятиме збільшенню інвестицій в економіку України, зокрема, через підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів внаслідок запровадження цивілізованих та уніфікованих правил обігу віртуальних активів;
  • зменшить частку тіньової економіки, що пов’язана із інвестиціями у віртуальні активи громадян та підприємств в Україні;
  • створить необхідні та, в той же час, цілком достатні передумови для прийняття Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами, та, відповідно, перспективу отримання додаткових надходжень до Державного бюджету України.

Мінцифра створює легальне і сприятливе середовище в Україні для роботи з віртуальними активами та працює над тим, щоб до кінця року законопроект був ухвалений загалом.

Законопроект «Про віртуальні активи» є надзвичайно важливий для крипто-галузі, адже формує правове поле ринку віртуальних активів (правовий статус, класифікація, права власності та інші ключові юридичні дефініції) та адаптує рекомендації FATF щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів. Також документ визначає регулятора ринку – Мінцифри (в окремих випадках НБУ та НКЦПФР) та перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та їх реєстрацію.

“Важливою частиною майбутньої цифрової економіки світу є блокчейн технології та ринок віртуальних активів. Про це постійно говорять міжнародні організації та зазначають у своїх прогнозах. А ми вже зараз створюємо в Україні легальне та сприятливе середовище для розвитку ринку віртуальних активів. Адже це одна із нових для світу індустрій, в якій Україна може стати світовим лідером. І я сподіваюсь, що вже у наступному році крипто-компанії вперше зможуть легально працювати в Україні”, – сказав Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Прийняття профільного законопроекту – історичний момент, адже вперше в історії України блокчейн-бізнес матиме юридичне поле для своєї діяльності та зможе зареєструвати свою компанію в українській юрисдикції.

“Сьогодні ми бачимо результат майже року спільної роботи Мінцифри та міжфракційного депутатського об’єднання Blockchain for Ukraine. Також ми вдячні за допомогу та сприяння найкращим юристам та експертам галузі, які долучились до написання законопроекту та брали участь у всіх робочих зустрічах та обговореннях”, – додав заступник Міністра з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Правове регулювання визначить статус віртуальних активів

Зареєстровані постачальники послуг, пов’язаних з обігом криптовалют (криптообмінники, біржі), ідентифікуватимуть та ізолюватимуть чисту криптовалюту від тієї, що була задіяна у грошових потоках з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими злочинами. Практика відстежування походження криптоактивів витіснить недобросовісних гравців з регульованого ринку віртуальних активів. Обіг криптовалюти, що перебуває поза легальним середовищем підпадає під відкрите порушення закону. 

Потрібно розуміти, що невизначеність походження нерегульованих криптоактивів безпосередньо впливає на їхню ринкову вартість. Криптовалюта, помічена у сумнівних фінансових операціях, не може повноцінно функціонувати.

І навпаки, регуляторні вимоги, що визначають статус криптокапіталу, допоможуть компаніям та фізичним особам юридично доводити походження власних активів, збільшуючи їхню цінність як довгострокових інвестицій. Відтак — регулювання важливе не тільки для держави, але й для учасників місцевої криптоіндустрії.

Законопроект захистить володіння віртуальними активами 

Правовий статус віртуальних активів надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку.

Через попередню негативну правоохоронну практику, коли місцеві учасники криптоіндустрії зазнавали переслідувань з боку правоохоронних органів, й відсутність відповідного законодавства в сфері криптовалют, наша держава дійсно до певного часу залишалась на периферії високотехнологічних галузей. 

Ухвалення законопроекту “Про віртуальні активи” дозволить прибрати ризики для українського криптобізнесу, а власникам криптовалют — не тільки декларувати власні доходи у віртуальних активах, але й захистити особистий капітал та вкладення від можливих зловживань чи шахрайства.

Нормативно-правові зміни дозволять не тільки блокувати підозрілі транзакції, але й скасовувати зловмисні транзакції криптовалюти постфактум. Наприклад, якщо правоохоронними органами буде встановлено, що віртуальний актив було викрадено, або актив був помічений у фінансових потоках, пов’язаних з торгівлею людьми, відмивання грошей чи фінансування тероризму. 

Державне регулювання захистить майнерів від вилучень обладнання силовими структурами і надасть доступ до банківських послуг.

Що несе собою Законопроект “Про віртуальні активи”:

  1. Визначені правила гри стимулюватимуть інвестиції та інновації

Законопроект “Про віртуальні активи” потрібен, щоб створити безпечні та привабливі умови для ведення бізнесу в Україні. 

Для міжнародних компаній та фінансових інвесторів важливе розуміння регуляторного середовища, в якому функціонуватиме новий клас активів і пов’язані з ним фактори ризику, перш ніж зацікавлені сторони зайдуть в українську юрисдикцію. Чим більше правової прозорості та визначеності, тим менше фінансового ризику для всіх гравців криптоіндустрії.

Фінансові установи та компанії не можуть працювати і створювати нові інструменти на ринку, який не дозволяє підтверджувати походження власних активів.

Для кращого розуміння уявімо, що банк продав клієнту криптовалюту, яка попередньо була пов’язана зі зломом криптобіржі. Відтак — банк підпадає під кримінальне розслідування або колективний позов. Відкриття кримінального провадження призведе до репутаційних збитків та цілковито паралізує роботу фінансової установи.  

2. Держава змусить криптокомпанії платити великі податки

Законопроект “Про віртуальні активи” дозволить легалізувати ринок ВА, який зараз працює повністю в сірій зоні.

Від створення одного з найсприятливіших середовищ для бізнесу у сфері віртуальних активів Україні виграють усі — користувачі та учасники ринку матимуть юридичний захист, компанії залучатимуть іноземні інвестиції, а держава отримає додаткові надходження до бюджету за рахунок податків.

Також Мінцифри розробляє проект змін до Податкового кодексу, що передбачає лояльніше оподаткування учасників ринку ВА (відсутність ПДВ, зменшення ставки податку з прибутку, отриманого від діяльності на ринку ВА). 

Визначивши правила оподаткування операцій з криптовалютою, базовий законопроєкт №3637 дозволить легалізувати криптокапітали та запустити один із найінноваційніших у світі напрямів економіки.

3. Україна ризикує стати державою, що легалізувала тіньові активи з усього світу, попри міжнародні обмеження та вимоги. Внаслідок цього імідж держави на геополітичній арені значно погіршиться. Країна втратить можливість у майбутньому отримувати фінансову допомогу від Європейського Союзу.

Якщо прийняти закон, то це негативно відобразиться на протидії “сірим” грошам, фінансуванню тероризму тощо.

Насправді існують вимоги 15-ї Рекомендації FATF для ринку віртуальних активів, які були враховані при розробці нового Закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення». Щоб норми, закладені в Закон № 361-IX, працювали, необхідно, щоб постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів діяли в правовому полі, був створений реєстр і було можливе застосування до них AML норм. Відтак необхідне прийняття Закону України “Про віртуальні активи”. Без такого Закону ринок продовжить працювати в сіру, результатом чого буде внесення України до чорного списку країн FATF.

Наразі вимоги Закону № 361-IX щодо віртуальних активів не виконуються, тому що в правовому полі України немає базового закону, що визначає статус віртуальних активів і статус постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. Таким чином діяльність постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, станом на сьогодні не регулюється. 

Законопроект ніяк не послабляє поточний порядок моніторингу. Навпаки, прийнятий Закон України “Про віртуальні активи” створить правове поле для застосування норм Закону № 361-IX. Без прийнятого закону “Про віртуальні активи” норми Закону № 361-IX, що стосуються віртуальних активів, не зможуть бути застосовані, оскільки без базового закону в правовому полі віртуальні активи не будуть існувати.

4. Закон легалізує ICO, не передбачаючи при цьому положення про захист прав інвесторів.

Законопроект «Про віртуальні активи» передбачає так звані фінансові віртуальні активи (активи, які надають права власників фінансових інструментів, або забезпечені грошима). Операції з фінансовими віртуальними активами підпадають під регулювання законодавства України про фінансові послуги, що прямо зазначено в законопроєкті. Таким чином постачальники послуг, пов’язаних з обігом фінансових віртуальних активів, будуть підпадати під регулювання НКЦПФР (в разі, якщо віртуальні активи надають права власників фінансових інструментів) і Нацбанку (якщо такі активи забезпечені грошима).

Відтак обіг фінансових віртуальних активів регулюється також регуляторами на ринку фінансових послуг. Таким чином на них поширюються положення законодавства про захист інвесторів такі самі, як і на ринку фінансових послуг.

Що стосується забезпечених віртуальних активів, які не є фінансовими, то слід зазначити таке.

Технологія в основі віртуальних активів побудована таким чином, що будь-хто може випустити певну кількість токенів. Технологічно обмежити це неможливо. Відповідно законодавчі обмеження тим більше не будуть ефективними.

Українці вже користуються послугами іноземних криптобірж. Законопроєкт “Про віртуальні активи” дотримується балансу між регулюванням і привабливістю ведення бізнесу в Україні для того, щоб постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, реєструвалися в нашій юрисдикції та українці користувалися послугами українських постачальників послуг. Якщо українці, зважаючи на складність проведення операцій з віртуальними активами в Україні, продовжать працювати через іноземні криптобіржі, то ринок віртуальних активів не вийде з тіні і Україна втратить не тільки податки, а й гроші, які будуть виводитися в інші юрисдикції.

Після прийняття закону України “Про віртуальні активи” професійні учасники ринку віртуальних активів будуть зобов’язані зареєструватися в Мінцифрі. Таким чином на них буде поширено дію Закону № 361-IX як на суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Вони зобов’язані будуть відслідковувати спірні і підозрілі операції і припиняти надання послуг відповідним користувачам.

Мінцифра як суб’єкт державного фінансового моніторингу зі свого боку володіє достатньою експертизою та командою для якісної реалізації функцій моніторингу й контролю на ринку віртуальних активів.

Наразі немає наявних положень законодавства України для того, щоб інвестор міг захистити свої права.

Проілюструємо можливість інвестора захистити свої права на прикладі.

Інвестор купує токени на суму еквівалентом 100 тисяч доларів. При цьому інвестор або приймає відповідну публічну оферту, або підписує договір купівлі-продажу токена з емітентом. І проводить розрахунки. Отже, в інвестора є документальне підтвердження купівлі таких токенів у конкретного емітента.

Інвестор дізнається, що його права порушені. При цьому він розуміє, що  може подати до господарського позов на відшкодування збитку розміром 100 тисяч доларів, використовуючи прийняту ним публічну оферту або договір як одні з доказів у суді. Прийнята публічна оферта як доказ використовується сьогодні, наприклад, у сфері електронної комерції.

Також інвестор розуміє, що порушення його прав і заволодіння його майном є шахрайством. Знаючи, що шахрайство кримінально переслідуване в Україні, він подає заяву в правоохоронні органи, а також користується можливістю подати цивільний позов у ​​кримінальному провадженні для отримання відшкодування збитків у розмірі 100 тисяч доларів.

При цьому інвестор може використовувати будь-який з двох зазначених вище варіантів.

5. Право учасників ринку віртуальних активів самостійно обирати ціни віртуальних активів, за якими здійснюються операції з ними, призведе до заниження податкового зобов’язання

Найперше потрібно зазначити, що таке право учасників ринку віртуальних активів повністю відповідає принципу свободи договору, передбаченому Цивільним кодексом України, згідно з яким сторони мають право вільно укладати договір, вибирати контрагента та визначати умови договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Питання податкового декларування доходів будуть вирішені в наступному законопроєкті про внесення змін до Податкового кодексу України, розробка і прийняття якого також можливі тільки за умови прийняття базового закону України “Про віртуальні активи”.

Державна податкова служба України на підставі загальних положень Податкового кодексу може довести заниження податкового зобов’язання, так само, як і з акціями, предметами мистецтва, одягом, коштовностями та ін. У законопроєкт не потрібно додавати спеціальних інструментів. Таким чином, в законопроєкт немає необхідності додавати спеціальні норми, адже відповідні положення вже існують і функціонують у правовому полі України.

Національний банк України продовжує вивчати можливість випуску цифрового еквівалента гривні.

Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко. Для цього регулятор ініціював законопроект «Про платіжні послуги», що містить визначення цифрових валют центробанку (CBDC) і закріплює право НБУ на їх випуск. В середині листопада документ внесли до Верховної Ради України.

Про це ми писали тут:

Законопроект 4365 «Про платіжні послуги» на заміну застарілому Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

За словами Кирила Шевченка, НБУ робить упор на розробку правової бази, яка наділить CBDC статусом законного платіжного засобу, чого немає у криптовалюти.

Регулятор визначив кілька можливих варіантів використання електронної гривні.

Запуск е-гривні передбачає створення платіжної інфраструктури для учасників ринку.

Також НБУ вивчає потенційний вплив е-гривні на макроекономічну і фінансову стабільність країни – обсяг інвестицій буде залежати від того, для яких цілей буде призначена електронна гривня.

Нагадаємо, перші кроки по впровадженню е-гривні були зроблені ще в кінці 2016 року. Тоді НБУ спільно з провідними українськими блокчейн-фахівцями приступив до вивчення міжнародного досвіду, ризиків і переваг існуючих технологічних рішень для фінансової екосистеми країни.

Регулятор визначив новий актив як фіатную валюту в електронному вигляді, яка повинна обмінюватися на готівку або безготівкові кошти в співвідношенні 1: 1.

Пілотне тестування інноваційного платіжного рішення стартувало в червні 2017 року. В ході тестування НБУ випустив монети на суму близько 5000 гривень. Робочі групи оцінили можливості створення і поповнення електронного гаманця, а також можливості технології блокчейн для випуску CBDC.

У січні 2018 року НБУ уточнив, що е-гривня буде не «криптовалюта від Нацбанку», а звичайним платіжним токеном.

У лютому 2020 року НБУ спільно з блокчейн-компанією Distributed Lab представив мінімально життєздатний продукт системи цифрової гривні. Тоді ж підсумки тестування е-гривні були презентовані представникам десяти центробанків.

Дослідження світового криптопростору проводив Кембриджський Університет та звітував про збільшення користувачів криптовалюти на 189% у 2020 році.

Що стосується світового ринку, то криптовалютними гаманцями володіють 101 млн осіб, при цьому самих гаманців налічується 191 млн. У 2016 році криптовалютою користувалося лише 5 млн осіб, а кількість гаманців на той момент становило 45 млн.

За останній рік кількість користувачів криптовалюти збільшилася на 189%, а ось кількість гаманців лише на 37%. Це говорить про те, що нові користувачі заводять лише один гаманець.

Також відзначили зростання інфраструктури стабільних криптовалют.

З 2018-го по 2020 рік кількість постачальників послуг, які приймають для оплати Tether, збільшилася з 4% до 32%. Підтримка інших стейблкоінов збільшилася з 11% до 55%.При цьому зростання кількості співробітників криптовалютних компаній, що працюють на повну ставку, сповільнилося на 29% в 2019 році.

Також аналітики порахували, що 39% електроенергії для роботи майнінгового обладнання береться з відновлюваних джерел. В основному для живлення ферм використовується енергія, що виробляється гідроелектростанціями.

За оцінками аналітиків компанії Million Insights ринок блокчейн-технологій перевищить $ 57 млн ​​уже до 2025 року і буде збільшуватися в середньому на 69,4% щорічно.

Аналітики компанії Million Insights підготували звіт, згідно з яким вже до 2025 року ринок блокчейн-технологій перевищить $ 57 млн ​​і буде стрімко рости з кожним роком. Основними споживачами блокчейн послуг стануть такі сектори, як охорона здоров’я, фінанси, міжнародні розрахунки, медіа, логістика та державне управління.

Також аналітики впевнені, що технології блокчейн будуть активно впроваджуватися на підприємствах малого та середнього бізнесу. У цьому сегменті буде спостерігатися максимальне зростання на рівні 70,7% в рік. Лідерами по впровадженню технологій блокчейн стануть країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а найбільшого поширення блокчейн отримає в сфері фінансів, включаючи рішення для обміну валют, електронних платежів, запозичення і кредитування і інші.

Зараз найактивніше новою технологією користуються компанії, які спеціалізуються на наданні послуг у сфері ідентифікації особистості, кріптовалютной торгівлі, електронних платежів, розробки смарт-контрактів, а також в області логістики і відстеження ланцюжків поставки.

Мінцифри України підписало Меморандум із фінансовою організацією Stellar Development Foundation (SDF) про розробку криптовалюти.

На офіційному вебпорталі Міністерства цифрової трансформації України 04 січня 2021 року повідомлено про підписання Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, в рамках якого працюватимуть над розробкою стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні.

В рамках Меморандуму сторони працюватимуть над розвитком сучасної інфраструктури для ринку віртуальних активів та зміцнюватимуть статус України як інноваційної цифрової країни на фінансовому полі Східної Європи.

Меморандумом передбачається співпраця за такими напрямами:

  • розвиток ринку віртуальних активів в Україні;
  • надання підтримки проєктам, які спеціалізуються на віртуальних активах;
  • імплементація та врегулювання обігу стейблкоїнів в Україні;
  • сприяння розвитку цифрової валюти Національного банку в Україні.

Stellar Development Foundation офіційно розпочне свою діяльність в Україні в серпні 2021 року.

Сторони повідомили:

  1. «Продовжуємо працювати над створенням правового середовища для розвитку віртуальних активів в Україні. Зокрема, співпраця зі Stellar Development Foundation сприятиме розвитку індустрії віртуальних активів в Україні та її інтеграції у світову фінансову екосистему. Ще одним важливим аспектом цієї співпраці є внесок у розвиток інфраструктури для української національної цифрової валюти. Більшість провідних країн світу розробляють власні національні цифрові валюти. Національний банк України займається розробкою і вивченням випуску національної цифрової валюти з 2017 року.  Це свідчить про те, Україна рухається у напрямку однієї з найважливіших фінансових тенденцій. У Міністерстві ми прагнемо забезпечити адаптивність нашої країни до технологічних змін та конкурентоспроможність на фінансовому ринку Східної Європи».

Олександр Борняков,
заступник Міністра цифрової трансформації

2. «Вважаємо, що віртуальні активи та національні цифрові валюти є однією з найважливіших інновацій у нашому житті, і ми раді долучитися до розбудови інфраструктури ринку віртуальних активів в Україні. Мінцифра продемонструвала свою позицію щодо створення середовища інновацій для цифрової економіки. Ми з нетерпінням очікуємо співпраці з Міністерством та іншими зацікавленими сторонами, залучених до розвитку віртуальних активів та нових фінансових інструментів, що базуються на платформі Stellar, для населення і бізнесу, та надання нових можливостей партнерства в Україні для підприємницької діяльності в екосистемі Stellar».

Денелль Діксон
генеральний та виконавчий директор Stellar Development Foundation.

Читайте також про:

Mastercard створить інновацію для криптопростору

Законодача ініціатива ЄС про ринок криптоактивів відновить економіку після Covid-19

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *