Калькуляція дає можливість отримати таку величину як собівартість продукції, робіт та надання послуг.
На сьогоднішній день визначеної методики для складання калькуляції не існує. Є лише рекомендації, які саме статті витрат суб’єкт господарювання може включати для розрахунку собівартості.
Це «творчіть» бухгалтера, економіста, фінансиста.
Нормативні документи, які можу допомогти в роботі:
Кожна окрема галузь має свої особливі рекомендації, проте і кожен суб’єкт господарювання самостійно формує свою собівартість на підставі самостійно сформованих статей калькуляції, а також їх наповнення.
У Методрекомендаціях №373 визначено, що калькуляція – це представлений у табличній формі бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці виробу або партії виробів, а також на виконання робіт і послуг.
Тобто, це не документ. А якщо це не документ, то ми формуємо собівартість на підставі розрахунку.
Методику цього розрахунку підприємство визначає самостійно.
Тобто підприємство не зобов’язане визначати, яким чином формується калькуляція, які статті вкладаються у калькуляцію в своїй обліковій політиці. Оскільки в обліковій політиці воно може визначити лише принципи, методи та процедури.
Оскільки калькуляція собівартості — це бухгалтерський розрахунок і не є первинним документом, тому і немає надаватись при перевірці контролюючим органам.