Ще 16 вересня 2020 року відбулося засідання робочої групи в режимі відео-конференції з опрацювання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстр. №3663) за головуванням Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайла Цимбалюка.
Система соціального страхування щорічно потерпає від дефіциту коштів на забезпечення соціальних гарантій громадянам. З року в рік держава компенсує дефіцит Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду України. Один з шляхів зменшення відповідних витрат з Державного бюджету України – зміна системи управління фондами.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхуванням здійснюється за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Економія страхових коштів за рахунок скорочення адміністративних видатків орієнтовно становитиме 2-3 млрд. гривень на рік за рахунок об’єднання споріднених функцій, посилення контролю над ефективністю використання коштів, інформатизації системи страхування та продажу надлишкового майна.
Автор законопроекту №3663, народний депутат України Михайло Папієв, зазначив, що адміністративні витрати Пенсійного Фонду України та Фонду соціального страхування, що у свій час був утворений через об’єднання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, фінансуються за рахунок коштів єдиного соціального внеску. За рахунок коштів, які б мали йти на майбутню пенсію людям, утримуються ці фонди. Також за рахунок ЄСВ фінансується Державний центр зайнятості. Так не має бути. Всі три фонди із розгалуженою мережею по всій країні мають фінансуватися із Державного бюджету України. Наразі потрібно провести оптимізацію витрат фондів та спрямувати вивільнені кошти на підвищення соціальних виплат людям.
Учасники робочої групи узгодили необхідність доопрацювати законопроект з урахуванням постатейних пропозицій, які мають надати міністерства, фонди та інші стейкхолдери автору законодавчої ініціативи у десятиденний строк.
Голова робочої групи Михайло Цимбалюк підсумував, що доопрацьований усіма сторонами процесу законопроект можна буде винести на розгляд парламенту і рекомендувати прийняти у першому читанні. Ідеологічно законопроект дуже важливий, особливо враховуючи те, що мова йде про кошти населення. Потрібно дбати про кожну копійку, що надходить до державі від її громадян.
На думку Голови Комітету Галини Третьякової, об’єднання адміністративних структур Пенсійного фонду України та вищевказаних фондів не лише скоротить видатки на їх діяльність, а й підвищить якість та виконання основних завдань, пов’язаних із соціальними виплатами, таких як: допомога на випадок тимчасової непрацездатності, допомога по вагітності та пологах та інше.
Наразі велика кількість громадян скаржиться на 2-3 місячні затримки у виплатах «лікарняних» та «декретних». Втім жодного разу правління Фонду соціального страхування не зверталося до держави з приводу того, що їх недофінансовано. Більше того, вони не дають прогнозної величини витрат Фонду на наступний рік. Враховуючи величезну соціальну відповідальність, реорганізація фонду має відбутися якнайшвидше.
Презентовано організацію роботи органів фонду в частині обслуговування фізичних та юридичних осіб, можливості обробки та збереження інформації про них, а також забезпечення безпеки та технічного захисту інформації про клієнтів фонду.
Пенсійний фонд України обслуговує 11,1 млн пенсіонерів, а також адмініструє даними про 12,8 млн застрахованих громадян, які в процесі своєї трудової діяльності формують єдиний соціальний внесок, за рахунок якого здійснюється діяльність ПФУ, ФСС та Фонду на випадок безробіття. При цьому, в Реєстрі застрахованих осіб наявна інформація про трудові відносини за періоди починаючи з 2000 року.
Загальна сума видатків Пенсійного фонду України у 2020 році склала 479,3 млрд. грн, з них на виплату пенсій – 466,9 млрд. грн. Водночас, в минулому році Пенсійний фонд забезпечив виплату допомоги у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 для 9,9 млн. пенсіонерів у розмірі 1000 гривень, а також виплату одноразової допомоги 450,8 тис застрахованим особам, які втрачали частину заробітної плати чи доходу через запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, у розмірі 8000 гривень, за рахунок коштів Державного бюджету.
Варто зазначити, що у листопаді 2020 році введено в експлуатацію Моніторинговий центр ПФУ, який цілодобово забезпечує моніторинг функціональних процесів, безпековий контроль за станом інформаційних потоків, апаратного та мережевого обладнання, кіберзахист інформаційних технологій.
Крім того, Пенсійний фонд України забезпечив просту та швидку взаємодію з громадянами. Зокрема, в 2020 році були впроваджені нові сервіси: «Пенсійний калькулятор», «Електронна трудова книжка», «Автоматичне призначення пенсії», а також мобільний додаток «Пенсійний фонд», що надає доступ громадянам до електронних сервісів ПФУ з мобільних пристроїв (телефона та планшета) з використанням КЕП, BankID або попередньої реєстрації на веб-порталі. За допомогою цього додатку можна повноцінно користуватися особистим електронним кабінетом, звертатися до Пенсійного фонду та отримувати відповіді, без відвідування фонду.
Контакт – центр Пенсійного фонду України щодня опрацьовує в середньому близько 2,5 тисяч дзвінків громадян. З січня 2020 року при центрі створено можливість звернення за консультацією для людей з порушеннями слуху із застосуванням сучасних IT-технологій.
За підсумками робочої наради народні депутати України-члени Комітету обговорили варіанти законодавчого вирішення питання об’єднання фондів та гарантування своєчасного та повного загальнодержавного страхового захисту громадян України.
Така взаємодія дозволить удосконалити прогнозування потреб ринку праці у професіях та кваліфікаціях.
Сторони домовились, що Пенсійний фонд України надаватиме Агентству знеособлені дані щодо статево-вікової структури застрахованих осіб, професійної назви роботи, посади та стажу роботи застрахованих осіб тощо.
Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування – унікальний державний інформаційний ресурс, єдине джерело інформації для реалізації соціального страхування за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Реєстр містить інформацію, що дозволяє формувати її за кодом Класифікатора професій у загальнодержавному та регіональних розрізах , проводити аналіз зайнятості в розрізі видів економічної діяльності страхувальника, розмірів середніх заробітних плат застрахованих осіб.
Читайте також: