Енергоефективність та енергоємність національної економіки

Про розвиток штучного інтелекту в Україні
07.12.2020
Мінімальна пенсія з 1 січня 2021 року – 2400 грн!
20.12.2020
Show all
Енергоефективність та енергоємність національної економіки

Пошук / Search

Енергоефективність та енергоємність національної економіки

Єдина фіксована ціна на електричну енергію для побутових споживачів в 2021 році

Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі

Сильна енергетика — це сильна економіка.

Енергетика — сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передавання і розподілу енергії.

Енергетичні ресурси — гідроенергія, геотермальна, ядерна, сонячна енергія, вітроенергія, енергія морських припливів і відпливів, енергія біомаси та енергія, вироблена іншими нетрадиційними джерелами (сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі).

Реформування енергетичного сектора відкриє для України дуже привабливі перспективи:

  • зростання економіки,
  • приплив інвестицій,
  • помітне зниження енергоємності ВВП,
  • зниження залежності від зовнішніх джерел енергоресурсів.

Потрібно почати з основного:

  1. Забезпечення повної енергетичної безпеки.
  2. Зниження енергоємності ВВП.
  3. Створення конкурентних прозорих ринків виключно в інтересах споживачів.

Пріоритетом розвитку української енергетики на найближчі 20 років — ядерна енергетика.

Без цього виду енергії економіка країни не зможе нормально розвиватися. Ядерна енергетика більш сприяє досягненню цілей декарбонізації порівняно з вугільним сектором.


Україна усвідомлює важливість поглиблення стратегічного партнерства з ЄС в сфері енергетики, про що свідчить проведена активна робота з оновлення енергетичного Додатка XХVII до Угоди про асоціацію з ЄС.

Одним із пріоритетів Міненерго є співпраця з Європейською Комісією в рамках «Європейської зеленої угоди».

Міненерго здійснює заходи для реалізації цілей «Європейської зеленої угоди» – напрацьовуються пропозиції щодо оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та ведеться підготовка Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року:

— здійснено розробку Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних цілей з енергоефективності. Документ розроблено відповідно до Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність, та спрямовано на досягнення національної мети з енергоефективності;

— завершується розроблення Концепції реформування вугільної галузі, яка стане однією із складових Концепції трансформації вугільних регіонів та може бути включеною до дорожньої карти заходів із реалізації актуальних для України цілей Європейського зеленого курсу.

Проведено низку випробувань генеруючого обладнання електричних станцій для моделювання та валідації систем збудження та систем регулювання частоти та потужності з метою приєднання ОЕС України до ENTSO-E.

Режим роботи газового ринку синхронізовано з Європою шляхом переходу на добове балансування.  Майже півтора року працює ринок добового балансування, який впроваджує європейські норми.


Започаткування нового енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною в серпні 2020 року стало початком нового рівня діалогу та співпраці у галузі енергетики

Серед основних напрямів співпраці:

  • декарбонізація,
  • енергоефективність,
  • відновлювана енергетика,
  • воднева енергетика,
  • трансформація вугільних регіонів.

Енергоємність національної економіки є дуже високою. Ми використовуємо утричі більше енергії на одиницю ВВП, ніж Німеччини. Якщо ми хочемо, щоб економіка працювала, щоб бізнес був конкурентоспроможний та успішний, щоб країна не знала енергетичної бідності, треба займатися зеленим переходом, декарбонізацією і крос-секторальним розвитком енергоефективності. І Німеччина – наш ключовий партнер та взірець у цьому.

Працюючи над законодавством, імплементацією директив ЄС, механізмами підтримки  енергоефективності у різних секторах, Держенергоефективності у своїй роботі має тісні ділові зв’язки із німецькими партнерами:  Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), Фондом ім. Ф. Еберта, Фондом  ім. Г. Бьолля, Німецьким енергетичним агентством (DENA).

Серед важливих ініціатив – запровадження ринку зелених облігацій. Цьому також сприяє GIZ.

Завдяки випуску зелених облігацій муніципалітети можуть залучити довгострокове та дешеве фінансування на масштабні проекти з енергоефективності, «чистої» енергетики і, таким чином, стимулювати соціально-економічний розвиток громад.

Кожен муніципалітет може розробити місцеву програму з енергоефективності і для її реалізації випустити зелені облігації. Таким чином, можна інвестувати в утеплення дитсадків, лікарень, у модернізацію об’єктів теплокомуненерго тощо.

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), український ринок зелених облігацій оцінюється у понад 36 млрд євро інвестицій до 2030 року.

Також за підтримки Німеччини здійснюється робота щодо імплементації вимог законодавства ЄС щодо показової ролі з підвищення енергоефективності урядових будівель, проведення енергетичних аудитів та сертифікації енергоаудиторів, запровадження систем енергоменеджменту на  муніципальному рівні, в бюджетних установах та промисловості, створення Мереж енергоефективних підприємств та багато іншого.

Держенергоефективностю спільно з Міненерго та міжнародними партнерами підготовлено базовий законопроект «Про енергоефективність», проект Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблено концепцію 5-річної програми з енергоефективності, законопроекти щодо відновлення ЕСКО-закупівель, запуску Фонду декарбонізації тощо.

Аналізуючи сучасний стан електроенергетики необхідно звернути увагу на потребу модернізації енергосистеми та зменшення технологічних втрат у мережах, що дозволить значно менше спалювати вугілля на ТЕС, а відповідно, сприятиме зменшенню викидів СО2.

Є сподівання, що впровадження з наступного року стимулюючого тарифоутворення дозволить збільшити обсяг інвестицій у модернізацію електромереж та поступово зменшувати втрати електроенергії в мережах. Враховуючи високу енергоємність економіки України та значні потенціали для її зменшення, важливим є також розширення пріоритетів політики енергоефективності та застосування міжсекторального підходу в підвищенні енергоефективності економіки України.


Фінансові інструменти досягнення належного рівня енергоефективності – ініціація створення Фонду декарбонізації.

Це інструмент з гарантованим джерелом фінансування для впровадження масштабних енергоефективних заходів:

  • нові технології на підприємствах (в тому числі, електрогенеруючих);
  • енергомодернізація комунальної інфраструктури;
  • розвиток муніципального електротранспорту;
  • стимулювання біоенергетики.

Також важливим кроком є впровадження енергоменеджменту та ЕСКО-механізму: на сьогодні понад 220 місцевих органів влади впровадили енергоменеджмент у бюджетних установах. Це дає змогу досягти до 15% економії енергоспоживання без додаткових інвестицій. Завдяки реалізації ЕСКО-договорів середня річна економія на оплаті енергоносіїв складає близько 35%.

Враховуючи високу енергоємність економіки України та значний потенціал для її зменшення, важливим є розширення пріоритетів політики енергоефективності та застосування міжсекторального підходу в підвищенні енергоефективності економіки України. За рахунок економічно доцільних дій з підвищення енергоефективності можна досягти більш ніж 30-відсоткове скорочення споживання енергії в промисловості.

Також важливо в умовах кризи, спричиненої COVID-19, шукати варіанти підтримки підприємств на їх шляху до підвищення енергоефективності: підтримати участь українського бізнесу у програмах ЄС для мінімізації наслідків COVID-19 та стимулювання до впровадження енергоефективних заходів.


Перед енергетичним комплексом України зараз стоїть багато складних та комплексних викликів:

  • синхронізація енергосистем,
  • практична реалізацію Європейського зеленого курсу,
  • реформа вугільної галузі,
  • належний розвиток відновлюваних джерел енергії та їх інтеграція в енергосистему,
  • створення водневої економіки.

Подолання цих викликів має супроводжуватись належним рівнем енергетичної безпеки та кібер-безпеки критичної енергетичної інфраструктури.


14 січня 2021 року на офіційному вебпорталі Кабінету міністрів України опублікована інформація про прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі», яку було розроблено спільно з Міністерством енергетики України та Проектом Європейського Союзу «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги».

Одним із ключових завдань постанови є створення правових та організаційних механізмів реалізації положень Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» у частині здійснення оцінки допустимості державної допомоги у вугільній галузі.

Постанова визначає критерії оцінки допустимості державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання у вугільній галузі на такі цілі:

  • закриття (ліквідацію) вугледобувних підприємств або їх відокремлених підрозділів;
  • покриття виняткових витрат;
  • забезпечення доступу до запасів вугілля;
  • заходи з технічного переоснащення та модернізації вугледобувних підприємств;
  • покриття поточних витрат.

Впровадження запропонованого підходу щодо оцінки державної допомоги у вугільній галузі захищає в першу чергу інтереси держави, суспільства та суб’єктів господарювання від спотворення конкуренції та неефективного функціонування товарних ринків внаслідок неефективного та безконтрольного надання такої державної допомоги у вугільній галузі.

Відсутність критеріїв оцінки допустимості державної допомоги у вугільній галузі призведе до втрати одного з інструментів ефективного державного втручання у сектори економіки.


Важливим кроком посилення спільної взаємодії з НОТО є підписання відповідної Технічної угоди, яка вже пройшла внутрішньодержавну процедуру погодження, що дозволяє керівництву Міністерство енергетики України підписати її при першій нагоді.

Переваги використання “чистої” енергії

За останні кілька років стрімко зросла кількість родин, які перейшли на електроенергію з енергії сонця. Станом на кінець 30 листопада 2020 р. в країні налічується більше 27 тис. таких родин. Вони встановили домашні СЕС загальною потужністю понад 700 МВт.

Понад півмільярда євро інвестовано родинами у власні сонячні панелі. Завдяки СЕС усі ці сім’ї стають фактично незалежними з точки зору платіжок за електроенергію, оскільки генерують її самостійно і використовують на власні потреби, а надлишок цієї електроенергії реалізують в мережу, повертаючи свої інвестиції.

Він також акцентував увагу на тому, що домогосподарства, які встановили в себе СЕС, є більш енергоефективними, тому що розуміють, що кожен збережений кіловат енергії можна заощадити з користю для себе.

На державному рівні є різні програми, які надають підтримку усім, хто хоче менше сплачувати за комірне і ставати енергонезалежним. Наприклад, на встановлення твердопаливного котла надається 20% відшкодування за «теплим кредитом». Цією програмою скористалося понад 27 тис. домогосподарств.

Також Держенергоефективності розробило концепцію нової 5-річної цільової програми з енергоефективності. Вона передбачатиме підтримку не лише на «негазові» котли, а й, наприклад, на встановлення систем накопичення енергії, вирощування енергокультур.

Особливої уваги заслуговує біоенергетика. Її максимальний розвиток дасть можливості замістити 34 млрд м3 газу в Україні. «Використавши лише половину цього потенціалу, ми можемо повністю відмовитися від того імпорту газу і заощадити 3 млрд доларів у рік. Адже кожна гривня, сплачена за енергію з місцевих видів палива, залишається в регіонах, створюючи робочі місця, збільшуючи місцеві бюджети і покращуючи економічний стан країни.


Річний звіт про впровадження реформ в енергетичній сфері країн-учасниць Енергетичного Співтовариства Європейського Союзу

За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Україна досить вдало виконує зобов’язання, передбачені Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства. Однак існують прогалини в головних секторах енергетики, які вимагають швидких та якісних рішень.

Інтеграція енергетичних ринків має важливе значення для України не лише з точки зору міжнародних зобов’язань, але і для підвищення безпеки галузі та покращення макрофінансового стану країни.

Галузь має шанс на те, щоб бути збалансованою і працювати надійно. Лише за умови прозорих правил гри та конкуренції в роботі ключових учасників ринку буде досягнено поставлених цілей.


За інформацією на 15 грудня 2020 року Фонд енергоефективності спрощує умови участі у програмі «Енергодім»

Планує запровадити поетапну виплату ґрантів для всіх проектів Фонду за пакетом «Легкий». Це дозволить зменшити фінансове навантаження на ОСББ, особливо на перших етапах реалізації проектів програми «Енергодім».

«Фонд енергоефективності здатен та повинен реалізовувати передові та найскладніші проекти з комплексної модернізації житлових будинків в Україні, забезпечуючи найвищі показники скорочення обсягів споживання енергоресурсів на 40% і більше», — зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час шостого засідання Координаційної ради донорів Фонду енергоефективності.

Для більш ефективної реалізації проектів, Мінрегіон запропонував Раді донорів Фонду енергоефективності розширити пакет «Легкий» заходами з теплоізоляції дахового перекриття, підвалу, зовнішніх стін цоколя, а також заміни віконних блоків.

Пакет «Легкий» більш доступний за заходами та у декілька разів дешевший за пакет «Комплексний». Отже, такі зміни підвищать інтерес ОСББ до співпраці з Фондом енергоефективності. До того ж з 2021 року програма «теплих кредитів» буде поширюватися виключно на підтримку індивідуальних домогосподарств, що теж має підвищити зацікавленість ОСББ до роботи з Фондом.

Наразі статутний капітал Фонду складає понад 2,7 млрд гривень. Станом на 8 грудня 2020 року Фонд енергоефективності отримав 282 заявки від ОСББ на участь в програмі «Енергодім». За попередніми підрахунками, загальна вартість цих проектів складає 1,9 млрд грн, з яких ґрантова частина — близько 1,35 млрд грн.

Нагадаємо, що програма «Енергодім» передбачає  надання ґрантів для ОСББ з часткового відшкодування витрат на заходи з енергетичної ефективності у багатоквартирному будинку. Програма передбачає два пакети заходів «Легкий» та «Комплексний», які відрізняються між собою обсягом робіт з енергетичної ефективності у будинку.


Концепція нової цільової програми на 2022-2026 роки – підвищення енергоефективності національної економіки

Держенергоефективності веде роботу щодо удосконалення проекту Концепції Державної цільової економічної програми з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії на 2022-2026 роки.

Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Держенергоефективності у зв’язку з необхідністю прийняття нової цільової програми енергоефективності на наступний п’ятирічний період на заміну існуючої програми, строк дії якої закінчується.

Ціль – створення умов для підвищення рівня енергоефективності національної економіки в частині зменшення споживання енергоресурсів та підвищення енергетичної незалежності шляхом використання місцевих видів енергетичної сировини з відновлюваних джерел енергії.


Проектом Концепції передбачається стимулювання:

  • населення до впровадження енергоефективних заходів, встановлення сонячних колекторів та теплових насосів;
  • підприємств до реалізації енергоефективних заходів;
  • розвитку ринку енергосервісу для термомодернізації на об’єктах державної та комунальної форми власності;
  • проведення санації будівель органів державної влади та забезпечення енергетичної ефективності таких будівель на рівні не нижчому, ніж встановлено мінімальними вимогами щодо енергетичної ефективності будівель;
  • розвитку інфраструктури зарядних станцій для електромобілів;
  • розвитку біоенергетики (зокрема, виробництво електроенергії з біогазу, вирощування енергетичних рослин).

28 грудня 2020 року на офіційному вебпорталі Кабінету міністрів України повідомлено, що на останньому засіданні 2020 року встановлено єдину фіксовану ціну на електроенергію для побутових споживачів на 2021 рік.

Схвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 р. № 483», якою подовжено строк дії Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО) та визначено єдину фіксовану ціну на електричну енергію для побутових споживачів – 1,68 грн/кВт год.

Постанову прийнято з метою уникнення стрімкого зростання тарифу для населення: термін дії чинного механізму ПСО спливає 01.01.2021 і у разі неприйняття запропонованих змін ціна на електроенергію для побутових споживачів мала б формуватися на ринкових умовах, що призвело б до різкого, більш ніж в 2,5 рази, зростання тарифу на електричну енергію для населення (до близько 3.30 грн/кВтгод).

Відповідно, зазначеною постановою визначено єдину фіксовану ціну на електричну енергію для побутових споживачів – 1,68 грн/кВт год. Фактично, тариф для населення до 31.03.2021 збережено на поточному рівні (не враховуючи пільгову ціну за перші 100 кВт год/міс).

Водночас  збережено і залишено без змін коефіцієнти дво- та тризонного обліку електричної енергії. Тому у разі встановлення, до прикладу, двозонного обліку електричної енергії, її ціна у нічний час буде на 50% меншою.

Зміни в ПСО також дозволять забезпечити фінансову стабілізацію ринку електричної енергії протягом січня – березня 2021 року та сталу роботу енергетичних підприємств, на яких покладені спеціальні обов’язки із забезпечення загальносуспільних інтересів (НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», НЕК «Укренерго»).

Поряд з тим Міненерго спільно з НКРЕКП та іншими учасниками ринку електричної енергії протягом наступного місяця планує напрацювати удосконалений сценарій фінансового збалансування ринку електричної енергії у 2021 році, на підставі якого Уряду буде запропонована оновлена редакція ПСО.

Читайте також за тематикою:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *