Про “Економічний паспорт”, “Економічний паспорт українця” та “Фонд майбутніх поколінь”: усі деталі

Електронні послуги стануть обов’язковими для реєстрації ПДВ в 2022 році
29.12.2021
Зміни Бюджетного кодексу України за Економічним паспортом та Фондом майбутніх поколінь
05.01.2022
Show all
Про “Економічний паспорт”, “Економічний паспорт українця” та “Фонд майбутніх поколінь”: усі деталі

Пошук / Search

Про “Економічний паспорт”, “Економічний паспорт українця” та “Фонд майбутніх поколінь”: усі деталі

Про “Економічний паспорт українця” заговорили давно.

Ще на початку 2020 року, а саме 16 січня 2020 року Верховною Радою України зареєстровано Законопроект під номером 2754 “Про економічний паспорт українця

Метою було підвищення економічного рівня життя громадян України задля припинення відтоку українців за кордон, забезпечення фінансової стабільності держави, створення ефективної та дієвої системи соціального захисту населення шляхом створення «Фонду майбутнього» — Фонду, який займатиметься відрахуванням на особисті рахунки українців, народжених в Україні після 1 січня 2021 року, та які проживали на території України упродовж 18 років, 1%  від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України.

За даними Державної прикордонної служби України, з часу минулого перепису населення (2001 рік) з України поїхали і не повернулися 6,3 мільйона громадян. До них належать емігранти, які, можливо, ще повернуться; українці, які отримали громадянство інших країн, та українці, які живуть за кордоном на інших правових підставах або нелегально.

З метою подолання негативних тенденцій відтоку українців закордон та формування цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення та зменшення масштабів бідності в країні, виникає необхідність в пошуку шляхів підвищення рівня життя населення. Одним з варіантів виходу з ситуація, що склалась, постає відрахування на особисті рахунки українців 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України. Така система вже давно діє в Об’єднаних Арабських Еміратах, де кожен араб отримує від держави свій відсоток від продажу нафти. Як показує практика ОАЕ, таке рішення є дієвим і забезпечує гідний рівень життя громадянам.

Прийняття законопроекту забезпечило б врегулювання правових та організаційних засад діяльності «Фонду майбутнього».

Проект Закону України доступний для завантаження:

Майже через 2 роки після реєстрації Верховною радою України та усвідомлення сутності поняття “економічного паспорту українця”, президент України зареєстрував в парламенті як невідкладний Законопроект за номером 6394 від 06 грудня 2021 року “Про економічний паспорт”.

Проект Закону України “Про економічний паспорт” (далі – проект Закону) розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні питання підвищення економічного рівня життя громадян України, а саме створення Фонду майбутніх поколінь (далі – Фонд), який матиме статус неприбуткової організації та формуватиметься з державних внесків, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України, які надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Кошти будуть нараховуватися українцям, народженим в Україні після 1 січня 2019 року, та виплачуватимуться їм після досягнення ними 18 років.

Світовий досвід показує, що ідею підвищення рівня життя населення реалізувати таким шляхом можливо. У світі є різні механізми створення накопичувальних фондів майбутніх поколінь, кошти яких розподіляються серед громадян. Частина з них формується за рахунок доходів від видобутку корисних копалин (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія та Кувейт).

Рентна плата за користування низкою надр в Україні є занизькою порівняно з багатьма країнами. Спроби підвищити цю плату зазвичай стикаються зі спротивом бізнесу. Головним аргументом стає те, що бізнес не розуміє, як саме використовуються їхні податки. Використання ренти для наповнення Фонду дасть бізнесу впевненість, що ці платежі використовуються на визначені цілі.

Метою проекту Закону є підвищення економічного рівня життя громадян України, припинення відтоку українців за кордон, формування ефективної системи соціального захисту населення шляхом створення Фонду, який буде здійснювати накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів.

Фонд зможе стати потужним гравцем на фінансових ринках, що дозволить збільшити пропозицію “довгих грошей”. Це сприятиме зниженню відсоткових ставок за кредитами та іншими інвестиційними інструментами. Концентрація у Фонді значних фінансових ресурсів дозволить більш ефективно розміщувати ресурси в економіці за умови, що система управління Фондом буде спроможною. Держава зможе створити механізми для розміщення ресурсів у великі довгострокові інвестиційні проекти.

Проектом Закону визначаються особливості функціонування системи економічного паспорта, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду та забезпечує здійснення виплат таким учасникам.

Згідно з проектом Закону Фонд є юридичною особою, створеною Кабінетом Міністрів України, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства) та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду.

Фонд формується з державних внесків, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України, які надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Активи Фонду зберігаються в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів (далі – зберігач Фонду).

Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленому законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється відповідний державний внесок.

Державні внески здійснюються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Фонду у зберігача Фонду щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.

Адміністрування діяльності Фонду здійснюється адміністратором Фонду, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів та є юридичною особою, 100 відсотків акцій (часток) якої належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Управління активами Фонду, які формуються за рахунок державних внесків, інвестиційного доходу, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду, штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду, здійснюється компанією з управління активами, яка діє на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами.

Накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку державних внесків здійснюється у Єдиному соціальному реєстрі.

Адміністратор Єдиного соціального реєстру визначається Кабінетом Міністрів України та діє на підставі положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Компанія з управління активами та зберігач Фонду обираються Радою Фонду за результатами конкурсу та укладають договір з Радою Фонду.

Управління Фондом та контроль за його діяльністю здійснює Рада Фонду, до складу якої входять п’ять осіб, які обираються за результатами конкурсу.

Для проведення конкурсного відбору Кабінет Міністрів України утворює комісію з конкурсного відбору, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, призначає голову та секретаря комісії з конкурсного відбору.

Учасником Фонду є громадянин України, народжений з 01 січня 2019 року, який має право на отримання виплати.

Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення учасником Фонду 18 років учасник повинен бути громадянином України та постійно проживати на території України протягом останніх п’яти років.

Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, у будь-який час до досягнення 18 років.

Здійснення виплат учасникам Фонду у сумі, облікованій на їхніх індивідуальних рахунках, але не меншій від загальної суми державних внесків, сплачених до Фонду на користь таких учасників, гарантується державою.

Державне регулювання та нагляд у системі економічного паспорта здійснюється наглядовим органом відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків”, цього Закону та інших актів законодавства.

Сплата державних внесків системи економічного паспорта здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок таких надходжень:
  • 70 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році – 35 % зі щорічним збільшенням на 5 % до досягнення 70 %);
  • 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату ( у 2023 році – 47,5 % зі щорічним збільшенням на 5 % (крім останнього року, у якому збільшується на 2,5 %) до досягнення 95 %);
  • рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році 50 % зі щорічним збільшенням на 5 % до досягнення 100 %).
Зазначені надходження передбачені у проекті державного бюджету на 2022 рік та складають 69 млрд гривень.
Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд грн з розрахунку 2 розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 грн) та прогнозної статистики народжуваності. На момент перших виплат у 2037 році сума коштів фонду становитиме 1 832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з розрахунку 626 125 грн на одного учасника Фонду.

Реалізація положень Закону України “Про економічний паспорт” створить додаткові стимули для розвитку економіки, а також сприятиме формуванню цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення.

З моменту, коли Фонд почне здійснювати перші виплати, збільшиться попит на ринку нерухомості, а також на інструменти інвестування у пенсійні фонди. Це буде потужним поштовхом для розвитку ринку нерухомості та накопичувальної пенсійної системи.

Фонд стане інструментом для реалізації структурних реформ на ринку освіти. Ресурси, які зможуть отримати молоді люди для оплати свого навчання, дадуть їм більше гнучкості у виборі освітньої траєкторії. Освітні можливості та перспективи молодих людей на ринку праці менше залежатимуть від фінансового стану їхніх батьків.

Ринок освіти буде більш конкурентним та прогнозованим. Освітні установи зможуть будувати довгострокові стратегії для інвестування у розвиток освітніх продуктів та прогнозувати попит на свої послуги.

Оскільки у молоді з’явиться можливість інвестувати у свою освіту самостійно, держава зможе скоротити видатки на фінансування вищої освіти з бюджету.

Можливість використовувати кошти на лікування допоможе дітям з тяжкими хворобами покрити (хоча б частково) необхідні витрати. При цьому батьки зможуть самостійно обрати заклад, де можна отримати таку допомогу. Це спрятиме розвитку відповідних медичних послуг та формуванню лікарнями довгострокових стратегій розвитку таких послуг.

Визначення цілей, на які молодь зможе використовувати кошти, дасть чіткі сигнали ринкам та інвесторам про пріоритети держави та конкретні інструменти їх реалізації.

Інфографіка до Законопроекту 6394 “Про економічний паспорт”
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до Проекту Закону України “Про економічний паспорт” (Запропонована редакція) поріняно з чинним Законом України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” (Чинна редакція)
Чинна редакціяЗапропонована редакція
Стаття 4. Ринки капіталу 1. Ринки капіталу – це фондовий ринок, ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок. … 2. Учасники ринків капіталу – це учасники фондового ринку, учасники ринку деривативних фінансових інструментів та учасники грошового ринку. Учасники фондового ринку – це емітенти, у тому числі іноземні, або особи, які видали неемісійні цінні папери, особи, які надають забезпечення, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на цінні папери, адміністратори, професійні учасники ринків капіталу, особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, об’єднання професійних учасників ринків капіталу. Учасники ринку деривативних фінансових інструментів – це емітенти деривативних цінних паперів, інвестори у фінансові інструменти, які є сторонами деривативних контрактів, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на деривативні цінні папери, професійні учасники ринків капіталу, особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, об’єднання професійних учасників ринків капіталу, а також юридичні особи, які провадять діяльність, зазначену в частині шістнадцятій статті 44 цього Закону. Учасники грошового ринку – це емітенти інструментів грошового ринку, особи, які видали неемісійні інструменти грошового ринку, особи, які надають забезпечення, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на інструменти грошового ринку, професійні учасники ринків капіталу та особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками. Емітент – це юридична особа, територіальна громада в особі представницького органу місцевого самоврядування, держава в особі уповноважених нею органів державної влади, міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов’язання за такими цінними паперами перед їх власниками. Іноземний емітент – це створена відповідно до законодавства іншої держави юридична особа, що здійснює емісію цінних паперів на території України, або юридична особа, цінні папери якої зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави та допуск до обігу на території України яких надано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до Закону України “Про санкції” можуть бути заборонені або обмежені емісія та обіг цінних паперів емітента, створеного відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України”, та/або який прямо чи опосередковано контролюється особами, які є резидентами зазначеної держави. Особа, яка видала неемісійний цінний папір, – це фізична особа, у тому числі фізична особа – іноземець, або юридична особа, у тому числі іноземна юридична особа, яка від свого імені видає (заповнює) сертифікат (бланк) неемісійного цінного паперу та бере на себе зобов’язання за таким цінним папером перед його власником. Інвестори у фінансові інструменти – це фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи – іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів. Інституційні інвестори – це інвестори у фінансові інструменти, які є інститутами спільного інвестування (пайовими та корпоративними інвестиційними фондами), інвестиційними фондами, взаємними фондами інвестиційних компаній, недержавними пенсійними фондами, фондами банківського управління, страховими компаніями, іншими фінансовими установами, що здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок таких осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів.         Особливості інвестування інституційними інвесторами визначаються законом. Кваліфіковані інвестори у фінансові інструменти (професійні клієнти) (далі – кваліфіковані інвестори) – це інвестори у фінансові інструменти, які володіють вміннями, досвідом та знаннями в галузі ринків капіталу, достатніми для прийняття ними самостійних інвестиційних рішень та оцінки ризиків щодо вчинення правочинів щодо фінансових інструментів. Кваліфікованими інвесторами є особи, визначені статтею 6 цього Закону. Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу – це об’єднання професійних учасників ринків капіталу, що відповідає вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Професійні учасники ринків капіталу – це юридичні особи, що функціонують в організаційно-правовій формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що провадять на ринках капіталу професійну діяльність, види якої визначені законом. Центральний депозитарій цінних паперів має статус професійного учасника ринків капіталу. Національний банк України провадить професійну діяльність на ринках капіталу відповідно до закону. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України може встановлювати особливості провадження Національним банком України професійної діяльності на ринках капіталу. Професійним учасником ринків капіталу не може бути юридична особа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв: 1) юридична особа створена відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України”; 2) до юридичної особи застосовані санкції відповідно до Закону України “Про санкції”; 3) юридична особа включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; 4) юридична особа підконтрольна особам, зазначеним у пунктах 1 – 3 цієї частини, або має таких осіб серед власників істотної участі; 5) юридична особа не відповідає вимогам, встановленим законодавством до професійних учасників ринків капіталу. 3. Торгівля фінансовими інструментами здійснюється на організованих ринках капіталу та поза ними. …  Стаття 4. Ринки капіталу 1. Ринки капіталу – це фондовий ринок, ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок. … 2. Учасники ринків капіталу – це учасники фондового ринку, учасники ринку деривативних фінансових інструментів та учасники грошового ринку. Учасники фондового ринку – це емітенти, у тому числі іноземні, або особи, які видали неемісійні цінні папери, особи, які надають забезпечення, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на цінні папери, адміністратори, професійні учасники ринків капіталу, особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, об’єднання професійних учасників ринків капіталу. Учасники ринку деривативних фінансових інструментів – це емітенти деривативних цінних паперів, інвестори у фінансові інструменти, які є сторонами деривативних контрактів, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на деривативні цінні папери, професійні учасники ринків капіталу, особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, об’єднання професійних учасників ринків капіталу, а також юридичні особи, які провадять діяльність, зазначену в частині шістнадцятій статті 44 цього Закону. Учасники грошового ринку – це емітенти інструментів грошового ринку, особи, які видали неемісійні інструменти грошового ринку, особи, які надають забезпечення, інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на інструменти грошового ринку, професійні учасники ринків капіталу та особи, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками. Емітент – це юридична особа, територіальна громада в особі представницького органу місцевого самоврядування, держава в особі уповноважених нею органів державної влади, міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов’язання за такими цінними паперами перед їх власниками. Іноземний емітент – це створена відповідно до законодавства іншої держави юридична особа, що здійснює емісію цінних паперів на території України, або юридична особа, цінні папери якої зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави та допуск до обігу на території України яких надано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до Закону України “Про санкції” можуть бути заборонені або обмежені емісія та обіг цінних паперів емітента, створеного відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України”, та/або який прямо чи опосередковано контролюється особами, які є резидентами зазначеної держави. Особа, яка видала неемісійний цінний папір, – це фізична особа, у тому числі фізична особа – іноземець, або юридична особа, у тому числі іноземна юридична особа, яка від свого імені видає (заповнює) сертифікат (бланк) неемісійного цінного паперу та бере на себе зобов’язання за таким цінним папером перед його власником. Інвестори у фінансові інструменти – це фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи – іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів. Інституційні інвестори – це інвестори у фінансові інструменти, які є інститутами спільного інвестування (пайовими та корпоративними інвестиційними фондами), інвестиційними фондами, взаємними фондами інвестиційних компаній, недержавними пенсійними фондами, фондами банківського управління, страховими компаніями, іншими фінансовими установами, що здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок таких осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів. До інституційних інвесторів також належить Фонд майбутніх поколінь, створений відповідно до Закону України Про економічний паспорт. Особливості інвестування інституційними інвесторами визначаються законом. Кваліфіковані інвестори у фінансові інструменти (професійні клієнти) (далі – кваліфіковані інвестори) – це інвестори у фінансові інструменти, які володіють вміннями, досвідом та знаннями в галузі ринків капіталу, достатніми для прийняття ними самостійних інвестиційних рішень та оцінки ризиків щодо вчинення правочинів щодо фінансових інструментів. Кваліфікованими інвесторами є особи, визначені статтею 6 цього Закону. Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу – це об’єднання професійних учасників ринків капіталу, що відповідає вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Професійні учасники ринків капіталу – це юридичні особи, що функціонують в організаційно-правовій формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що провадять на ринках капіталу професійну діяльність, види якої визначені законом. Центральний депозитарій цінних паперів має статус професійного учасника ринків капіталу. Національний банк України провадить професійну діяльність на ринках капіталу відповідно до закону. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України може встановлювати особливості провадження Національним банком України професійної діяльності на ринках капіталу. Професійним учасником ринків капіталу не може бути юридична особа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв: 1) юридична особа створена відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України”; 2) до юридичної особи застосовані санкції відповідно до Закону України “Про санкції”; 3) юридична особа включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; 4) юридична особа підконтрольна особам, зазначеним у пунктах 1 – 3 цієї частини, або має таких осіб серед власників істотної участі; 5) юридична особа не відповідає вимогам, встановленим законодавством до професійних учасників ринків капіталу. 3. Торгівля фінансовими інструментами здійснюється на організованих ринках капіталу та поза ними. …  

Президетський Законопроект “Про економічний паспорт” викликав чималу дискусію та реєстрацію Верховною радою України трьох альтернативних Законопроектів:

  1. № 6394-1 Законопроект України “Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь” від 21.12.2021 року.
  2. № 6394-2 Законопроект України “Проект Закону про економічний паспорт” від 22.12.2021 року.
  3. № 6394-3 Законопроект України “Проект Закону про економічний паспорт юного українця” від 22.12.2021 року.
Усі Законодавчі акти категоричні у відношенні до президетського Законопроекту. Розглянемо їх детально.

№ 6394-1 Законопроект України “Про систему фінансової підтримки майбутніх поколінь” від 21.12.2021 року

Метою альтернативного проекту Закону є створення неризикового, безвитратного механізму використання доходів, отриманих від ренти за користування надрами загальнодержавного значення, які будуть спрямовані на надання фінансової підтримки особам, яким виповниться 18 років, починаючи з 2023 року.
Реалізація проекту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті України значних ВІЛЬНИХ фінансових ресурсів.

Законопроектом пропонується:
  • запровадити механізм розподілу коштів від сплати ренти за користування надрами загальнодержавного значення у відповідному календарному році між особами, яким у такому ж календарному році виповниться 18 років (або для лікування особам до 18 років, або спадкоємцям особи, яка померла до 18 років);
  • створити Єдиний державний реєстр фінансової підтримки майбутніх поколінь, як інформаційно-телекомунікаційну систему, розпорядником якої буде Міністерство фінансів України, а адміністратором реєстру – державне підприємство у складі Мінфіну, яке сьогодні супроводжує програмно-технічні комплекси бюджетних фінансових установ;
  • належні до виплати кошти фінансової підтримки зберігати на казначейському рахунку Мінфіну;
  • облік належних до виплати коштів здійснювати на особових рахунках осіб в Реєстрі, а фактичну виплату коштів здійснювати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, відкриті особам в банках України;
  • дозволити формування коштів фінансової підтримки за рахунок благодійних внесків та пожертвувань, інших надходжень, не заборонених законодавством;
  • кошти фінансової підтримки можна буде використати на навчання, придбання власного новозбудованого житла, лікування чи спрямувати на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення;
  • першу виплату фінансової підтримки здійснити у 2024 році за рахунок коштів, акумульованих протягом 2023 року.
Прийняття законопроекту забезпечить стартові фінансові можливості молоді для отримання якісної освіти в Україні, сприятиме частковому зменшенню трудової міграції українців за кордон, запровадить додаткові механізми для розвитку окремих галузей економіки України.
Проект Закону України 6394-1 та Пояснювальна записка з детальним обгрунтуванням доступні для завантаження:

№ 6394-2 Законопроект України “Проект Закону про економічний паспорт” від 22.12.2021 року.

Даний Законодавчий акт є альтернативним до однойменного Законопроекту № 6394 від 06.12.2021 р., ініційованого Президентом України.
Метою проекту Закону є підвищення економічного рівня життя громадян України, припинення відтоку українців за кордон, формування ефективної системи соціального захисту населення шляхом створення Фонду, який буде здійснювати накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів.

Погоджуючись і розділяючи ідею необхідності врегулювання на законодавчому рівні питання підвищення економічного рівня життя громадян України шляхом створення Фонду майбутніх поколінь, альтернативний законопроект вносить ряд уточнень, що полягають у наступному:

  1. Низку питань викликає визначене в законопроекті № 6394 джерело надходжень коштів у Фонд, а саме внесків, що надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому, зазначеним законопроектом передбачається виплата 18-річним українцям суми у розмірі 630 тис. грн., що на даний момент еквівалента сумі на рівні 10 тисяч доларів США.
  2. Виходячи із положень, передбачених статтею 7 Бюджетного кодексу України бюджет на система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості, що полягає у тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.
  3. Однак треба взяти до уваги, що надходження від ренти залежать від того, якими є світові ціни на газ, нафту, руду. За останні роки показники цін на зазначені корисні копалини не є стабільними: цього року ці можуть доходи перевищувати заплановані надходження через високі ціни на сировину, то у наступні роки вони можуть різко скоротитися через падіння цін. Так, дійсно, в деяких країнах (Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія та Кувейт) існують програми, за якими держава виплачує кошти дітям та молоді за рахунок доходів від експорту нафти та інших корисних копалин. Проте ці держави мають значні доходи від корисних копалин, профіцитні бюджети та стабільну національну валюту. На відміну від них, Україна не має таких значних доходів від видобутку корисних копалин. В нашій державі видобутком та продажем корисних копалин займаються в основному приватні компанії, які перераховують державі лише ренту. Від ренти щороку Україна отримує приблизно 40-45 млрд грн, що недостатньо для виплат сум, передбачених законопроектом 6394. Саме з цих причин альтернативний законопроект пропонує започаткувати бюджетний механізм, який по суті гарантуватиме безперебійне надходження на рахунки Фонду виплат незалежно від кон’юнктури ринку корисних копалин.
  4. Окрім того, альтернативним законопроектом розширюється спектр можливого використання українцями належних їх коштів: отримані від Фонду кошти можуть бути інвестовані у започаткування молодим поколінням власного бізнесу або ж використане як джерело інвестицій у житловий фонд, оскільки молоде покоління з об’єктивних причин не завжди має достатньо коштів для придбання житла на підставі договору купівлі-продажу.
  5. З метою забезпечення об’єктивності відбору для обрання членів Ради Фонду розширено склад конкурсної комісії до 9 членів із залученням представників міжнародних та всеукраїнських молодіжних громадських організацій, а також уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  6. Окрім того, альтернативний законопроект передбачає більш жорсткі вимоги до публічності діяльності Фонду та проведення аудиту.

Проектом Закону визначаються особливості функціонування системи економічного паспорта, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду та забезпечує здійснення виплат таким учасникам.
Джерелом формування Фонду майбутніх поколінь є кошти Державного фонду майбутніх поколінь. Джерелом формування безпосередньо Державного фонду майбутніх поколінь є не менще 5 відсотків доходів загального фонду Державного бюджету України.
Активи Фонду зберігаються в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів (далі – зберігач Фонду).
Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленому законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється відповідний державний внесок.

Державні внески здійснюються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Фонду у зберігача Фонду щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.
Управління Фондом та контроль за його діяльністю здійснює Рада Фонду, до складу якої входять одинадцять осіб, які обираються за результатами конкурсу.
Для проведення конкурсного відбору Кабінет Міністрів України утворює комісію з конкурсного відбору, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, призначає голову та секретаря комісії з конкурсного відбору.
Учасником Фонду є громадянин України, народжений з 01 січня 2019 року, який має право на отримання виплати.
Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення учасником Фонду 18 років учасник повинен бути громадянином України та постійно проживати на території України протягом останніх п’яти років.
Виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання, купівлю власного житла на території України або використання виплат на фінансування будівництва житлових об’єктів згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність», створення на території України суб’єктів підприємництва, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, у будь-який час до досягнення 18 років.

Сплата державних внесків системи економічного паспорта здійснюватиметься за рахунок відрахування 5% коштів загального фонду державного бюджету.

Реалізація положень Закону України “Про економічний паспорт” створить додаткові стимули для розвитку економіки, розвитку бізнесу, а також сприятиме формуванню цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення.
З моменту, коли Фонд почне здійснювати перші виплати, збільшиться попит на ринку нерухомості, а також на інструменти інвестування у пенсійні фонди. Це буде потужним поштовхом для розвитку ринку нерухомості та накопичувальної пенсійної системи.
Фонд стане інструментом для реалізації структурних реформ на ринку освіти. Ресурси, які зможуть отримати молоді люди для оплати свого навчання, дадуть їм більше гнучкості у виборі освітньої траєкторії. Освітні можливості та перспективи молодих людей на ринку праці менше залежатимуть від фінансового стану їхніх батьків.
Ринок освіти буде більш конкурентним та прогнозованим. Освітні установи зможуть будувати довгострокові стратегії для інвестування у розвиток освітніх продуктів та прогнозувати попит на свої послуги.
Оскільки у молоді з’явиться можливість інвестувати у свою освіту самостійно, держава зможе скоротити видатки на фінансування вищої освіти з бюджету.
Можливість використовувати кошти на лікування допоможе дітям з тяжкими хворобами покрити (хоча б частково) необхідні витрати. При цьому батьки зможуть самостійно обрати заклад, де можна отримати таку допомогу. Це спрятиме розвитку відповідних медичних послуг та формуванню лікарнями довгострокових стратегій розвитку таких послуг.
Визначення цілей, на які молодь зможе використовувати кошти, дасть чіткі сигнали ринкам та інвесторам про пріоритети держави та конкретні інструменти їх реалізації.

Проект Закону України 6394-2 та Порівняльна таблиця доступні для завантаження:

№ 6394-3 Законопроект України “Проект Закону про економічний паспорт юного українця” від 22.12.2021 року.

Ціль та завдання проекту акта – підвищення економічного рівня життя юних українців шляхом забезпечення за рахунок держави умов для отримання ними якісної освіти, якісного лікування, а також житла для найменш захищених категорій дітей.

На відміну від проекту № 6394 альтернативним проектом “Про економічний паспорт юного українця” передбачено:
  1. Створення Фонду розвитку та підтримки дитинства, який буде функціонувати без залучення потенційно корупційних приватних структур.

2. Джерелами формування активів Фонду визначаються:

  • державні внески від рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
  • фінансові внески та допомога від урядів, агентств та установ іноземних держав, міжнародних фінансових організацій;
  • добровільні внески підприємств, установ, організацій України, фізичних осіб та інші внески, не заборонені законодавством.

3. Активи Фонду спрямовуються на такі цілі:

  • повне покриття вартості медичних послуг і лікування всіх дітей до досягнення 18-річного віку;
  • повне покриття вартості перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку всіх дітей до досягнення 14-річного віку;
  • повне покриття витрат на здобуття позашкільної освіти для всіх дітей до досягнення 18-річного віку;
  • оплата 50 відсотків вартості навчання дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараховані на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
  • придбання житла для дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

4. З метою створення додаткових умов для підтримки сімей з дітьми пропонується відновити скасовану з 1 липня 2014 року диференціацію допомоги при народженні дітей та встановити її на рівні: 50 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років при народженні першої дитини, 70 і 120 прожиткових мінімумів при народженні другої і третьої дитини відповідно.

5. Також пропонується відновити скасовану з 1 липня 2014 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши її гарантований розмір на рівні 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

6. Встановити гарантований розмір допомоги на дітей одиноким матерям на рівні не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з одночасним скасуванням додаткових умов отримання цієї допомоги.

7. Запровадити систему економічного паспорта юного українця та відповідно реальну державну підтримку дітей через 6 місяців з дня набрання чинності законом, а не через 15 років.

Сплата державних внесків системи економічного паспорта юного українця здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок таких надходжень:
  • 70 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році – 35% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
  • 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році – 47,5% зі щорічним збільшенням на 5% (крім останнього року, у якому збільшується на 2,5%) до досягнення 95%);
  • рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році 50% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).

Зазначені надходження передбачені у законі про державний бюджет України на 2022 рік та складають 69 млрд. гривень.

Прийняття закону дозволить створити механізм реальної підтримки з боку держави всіх дітей України за рахунок рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Внаслідок його прийняття буде досягнуто підвищення економічного рівня життя юних українців шляхом забезпечення умов для отримання ними якісної освіти, якісного лікування, а також житла для найменш захищених категорій дітей. Все це сприятиме посиленню соціально-економічної підтримки дітей і юнацтва, скороченню дитячої бідності та поступовому подоланню негативних демографічних тенденцій в Україні
Законодавчий акт доступний для завантаження:

Окрім цього, Президентом 06 грудня 2021 року зареєстровано у Верховній Раді України супутні Законопроекти до Законопроекту №6394:

  1. Проект Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта ” за номером 6395 від 06.12.2021 року
  2. Проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь” за номером 6396 від 06.12. 2021 року.

Дані Законопроекти також мають альтернативні.


Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *