Економічне виробництво сучасності

ТОП-10 рейтинг якості вищої та бізнес-освіти за 2021 Global MBA Ranking
28.09.2020
Нові критерії для небанківського фінансового сектору: положення НБУ
29.09.2020
Show all
Економічне виробництво сучасності

Економічне виробництво сучасності

Економіка — це наука про рушійні сили та виробничі відносини.

Економіст, як професіонал — це в першу чергу аналітик, який здійснює економічний аналіз фінансово-господарської діяльності організації, розробляє заходи щодо забезпечення режиму економії, підвищення ефективності виробництва та послуг, виявлення резервів, попередження втрат і непродуктивних витрат, більш раціонального використання всіх видів ресурсів. Виконує розрахунки по матеріальним, трудовим і фінансовим витратам, які необхідні для виробництва та надання послуг, досліджень і розробок в освоєнні нової техніки і технології.

Завдання економістів виробничої сфери (виробництво), невиробничої сфери (надання послуг) та економістів бюджетних і комунальних установ значно різняться.

Виробництво — це більш капіталомістка галузь, яка має об’єднувати вольових, сильних духом професіоналів. Тобто, це синергія рішучості та розуму.

Саме тому саме поняття «економічне виробництво» є результатом роботи професійного фахівця «економіста виробничої сфери».

Економічне виробництво — це виробництво, де немає збитків та є повага до людей.

Відповідно до основної філософії економічного виробництва, виробнича система має бути чітко організована та очищена від непотрібних функцій, які її перевантажують. Безперервне навчання і повага до персоналу є передумовами для досягнення цілей економічного виробництва.

Економічне виробництво — це діяльність, що здійснюється під контролем та відповідальністю інституційної одиниці, яка використовує витрати праці, капіталу, товарів та послуг для виробництва продукції чи послуг.

Виробництво в економіці — це процес створення будь-якого продукту, специфічно людський тип обміну речовин між людиною і природою, або, точніше — процес активного перетворення людьми природних ресурсів в будь-який продукт.

З точки зору мікроекономіки, компанія, яка діє ефективно, повинна отримати глибокі знання про свій загальний продукт, граничний продукт і середній товар. На практиці компанії повинні використовувати цифри — кількость одиниць, що випускаються за певний проміжок часу — як показники для прийняття кращих операційних рішень.

Теорія економічного виробництва в економічній науці — намагання пояснити принципи, за якими комерційна фірма вирішує, скільки з кожного товару, який вона продає вона вироблятиме, і скільки кожного виду праці, сировини, товару основного капіталу тощо, який в використовує буде використовувати.

Включає один з найбільш фундаментальних принципів економіки — взаємозв’язок між цінами на товари та цінами (або заробітною платою чи орендною платою) виробничих факторів, що використовуються для виробництва.

Фактори виробництва — це економічний термін, який описує ресурси, що використовуються у виробництві товарів або послуг з метою отримання економічного прибутку. Сюди входить будь-який ресурс, необхідний для створення товару чи послуги.

До факторів виробництва належать:

  • земля — має широке визначення та може набувати різних форм;
  • праця — зусилля, витрачені особою на виведення товару на ринок;
  • капітал — придбання товарів, зроблених за гроші у виробництві;
  • підприємництво — результат синегрії перших трьох факторів: землі, праці, капіталу.

Наприклад,

Starbucks Corporation (SBUX) — роздрібна кавова мережа — потребує всіх чотирьох факторів виробництва: землі (основна нерухомість у великих містах для її кавового ланцюга), капіталу (велика техніка для виробництва та видачі кави) та робочої сили (працівників у своїх роздрібних заставах для обслуговування). Засновник компанії Говард Шульц був першою людиною, яка зрозуміла, що існує ринок такої мережі, і з’ясувала зв’язок між іншими трьома факторами виробництва.

Стан технічного прогресу може впливати на сукупні фактори виробництва та враховувати будь-яку ефективність, не пов’язану з чотирма типовими факторами.

Мова буде йти про роль технології у виробництві.

Хоча «технологія» безпосередньо не вказана як фактор, проте відіграє важливу роль у впливі на виробництво. У цьому контексті технологія має досить широке визначення і може бути використана для позначення програмного, апаратного забезпечення або їх поєднання, що використовується для впорядкування організаційних або виробничих процесів. Все частіше технології відповідають за різницю в ефективності між фірмами. З цією метою технологія, як і гроші, є стимулюючим фактором виробництва. Впровадження технології в процес праці або капіталу робить її більш ефективною. Наприклад, використання роботів у виробництві має потенціал для підвищення продуктивності та випуску продукції. Подібним чином використання кіосків у ресторанах самообслуговування може допомогти фірмам скоротити витрати на оплату праці.

Як правило, низька залишкова або загальна факторна продуктивність, яка вимірює залишковий випуск, який залишається не врахованим з чотирьох факторів виробництва, збільшується, коли до виробництва застосовуються технологічні процеси або обладнання.

Економісти вважають» технологію» головним фактором, що сприяє економічному зростанню країни. Чим більше загальний фактор продуктивності фірми чи країни, тим більше її зростання.

Економічні показники виробництва, які використовуються для відстеження продукції:

  1. Загальний продукт — це загальна кількість одиниць продукції, яку компанія виробляє за одиницю часу.
  2. Граничний продукт — це кількость додаткових одиниць, які можуть бути вироблені, коли компанія має доступ до однієї додаткової одиниці певного фактора виробництва. Таким чином, граничний продукт дається з точки зору фактору виробництва, який він описує. Наприклад, якби ми аналізували, на скільки збільшиться випуск, коли б компанія використовувала одну додаткову одиницю праці (одного додаткового працівника), ми б вимірювали Граничний продукт праці.
  3. Середній продукт — це загальний продукт, поділений на кількість одиниць певного фактора виробництва. Як і граничний продукт, середній продукт виражається для певного фактора виробництва. Наприклад, якби ми вимірювали загальний продукт, поділений на працю, ми б вимірювали середній продукт праці.

Отож, успіх виробництва — постійний аналіз та синергія ключових факторів.

Як саме стиль керівництва впливає на корпоративну культуру компанії читайте у наступній статті:

Вплив стилю керівництва на ефективність ведення бізнесу та використання кадрового потенціалу

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *