Цифрова економіка в Україні: високотехнологічні продукти та послуги, детінізація доходів та зростання податкової культури

Запровадження єдиного механізму надання електронних послуг
19.05.2021
Ваш “Радник у сфері публічних закупівель”: все для закупівель на одному веб-порталі
25.05.2021
Show all
Цифрова економіка в Україні: високотехнологічні продукти та послуги, детінізація доходів та зростання податкової культури

Пошук / Search

Цифрова економіка в Україні: високотехнологічні продукти та послуги, детінізація доходів та зростання податкової культури

Cтворення робочої групи з питань інноваційного розвитку економіки

14 травня 2021 року в Верховній Раді України зареєстровано Законопроект України за номером 5376 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, який стимулюватиме детінізацію доходів та підвищить податкову культуру громадян.

Даний Законодавчий Акт тісно переплітається із

Законопроектом 4303 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (Законом України 1164-ІХ  від 02.02.2021)

Головною метою Законопроекту є формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни до 10 відсотків.

Законопроект спрямований на надання податкових стимулів ІТ індустрії України, разом із проектом Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюючи комплексну систему заходів, необхідну для розвитку цифрової економіки в Україні.

Останні світові тенденції в умовах економічної кризи демонструють посилення конкуренції між країнами за збереження існуючого бізнесу та залучення нових іноземних і локальних інвесторів в економіку, та, відповідно, пошуки державами шляхів збереження та підвищення своєї конкурентоздатності на світовому ринку.

Ключову роль у сучасній світовій економіці відіграють технології та інновації. Саме представники технологічної сфери є найбільш фінансово успішними компаніями сьогодення. З огляду на це країни – члени Європейського Союзу та інші держави докладають якомога більше зусиль для стимулювання розвитку цифрової економіки.

Створення конкурентних умов розвитку цифрової економікив Україні полягає, насамперед, у вирішенні поточних проблем цієї галузі у питаннях оподаткування та оформлення трудових відносин з працівниками ІТ компаній. Наразі неконкурентне податкове навантаження витримується ІТіндустрією переважно за рахунок використання кваліфікованих фахівців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Разом з тим, система єдиного податку забезпечила певний розвиток ІТ аутсорсингу, але не забезпечила розвиток ІТ напрямків, які передбачають використання штатних працівників, таких як створення програмного забезпечення з реєстрацією інтелектуальних прав власності в Україні та напрямок досліджень та розробок. 

За даними звіту «Informationtechnologyindustryin Ukraine» Україна знаходиться на 7 місці за якістю та ефективністю фріланс-працівників у діджитал-середовищі та на 24 місці у топ-55 найбільш привабливих країн для аутсорсингу.

Тринадцять українських ITкомпаній потрапили у топ-100 постачальників послуг з аутсорсингу: EPAM, Ciklum, ELEKS, Luxoft, N-iX, Miratech, Intetics, SoftServe, Softjourn, SigmaSoftware, TEAM InternationalServices, Program-Ace і Softengi.

Згідно з даними платіжного балансу України, експорт ІТ послуг у 2020 році зріс на 853 млн доларів США, тобто на понад 20% за рік, і уперше перевищив 5 млрд доларів США на рік.

Водночас, забезпечення поточних темпів росту на тлі гострої світової конкуренції за таланти потребує перегляду існуючих моделей оподаткування, що будуть адаптовані під потреби ІТ індустрії. 

Довготривале існування складних умов ведення бізнесу для української ІТ індустрії, розвитку інноваційного і технологічного бізнесу знижує конкурентоспроможність України у порівнянні з іншими державами.

У зв’язку з цим, Законопроектом закладаються передумови для збільшення інвестиційної привабливості України та очікується посилення конкурентоспроможності України на світовому ринку ІТ послуг.

Законодавчим Актом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТіндустрії, а саме запровадження:
  • спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті– ІТ компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки;
  • спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників резидентів Дія Сіті та залучених ними гіг-спеціалістів (фахівців, які виконують роботи (надають послуги) в рамках здійснення резидентами Дія Сіті їх господарської діяльності на підставігіг-контрактів, укладених відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:
  1. виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих в державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
  2. надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі – неплатнику податку або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або пов’язаній юридичній особі – неплатнику податку чи непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців (крім окремих випадків);
  3. безоплатне надання майна не платнику податку (крім окремих випадків);
  4. виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
  5. придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
  6. виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.
Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістіврезидентів Дія Сіті передбачає:
  1. оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5%:
  2. заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;
  3. винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті;
  4. авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
  5. сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:
  6. мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті;
  7. 22 відсотки від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом – для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.

Проектом Закону пропонується провести одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх отримання оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Пропонується оподатковувати незадекларовані раніше доходи за ставками 2,5, 5 та 9% в залежності від виду активу та обраного способу виконання податкового обов’язку, а також 18% – у разі встановлення порушення декларантом деяких вимог щодо умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Прийняття Законопроекту підвищить рівень конкурентоспроможності цифрової економіки України.
Вже у 2021-2022 роках завдяки запровадженню стимулюючих заходів, передбачених Законопроектом, очікується:
  • створення близько 80 000 нових робочих місць;
  • до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до 11,8 млрд доларів США (в 2019 році він становив 6,2 млрд доларів США).
Порівняльна таблиця
до Законопроекту України №5376 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” доступна для завантаження:
Сам текст Законопроекту України №5376 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” також доступний для завантаження:

11 серпня 2021 року Президент України створив робочу групу з питань інноваційного розвитку економіки та затвердив її персональний склад за розпорядженням №521/2021-рп

Дану робочу групу створено з метою формування комунікаційної платформи для обговорення та напрацювання пропозицій щодо прискорення інноваційного розвитку економіки.
Керівникові робочої групи дозволено вносити в разі потреби зміни до її персонального складу і залучати в установленому порядку до роботи в ній представників органів виконавчої влади, наукових установ, громадських об’єднань, незалежних експертів.
Складу робочої групи доручено вносити пропозиції щодо: 
  • першочергових заходів для розвитку цифрової трансформації економіки, впровадження технологічних інновацій у виробничі процеси;
  • напрямів реалізації інноваційних проектів для активізації найбільш перспективних сфер економічної діяльності, впровадження новітніх підходів та стандартів здійснення діяльності у відповідних сферах;
  • створення умов для реалізації пріоритетних для держави інноваційних проектів та розвитку технологічних компаній.

Розпорядження набирає чинності з дня його опублікування.

До складу робочої групи увійшли:
  • Андрій Єрмак – керівник Офісу президента, голова робочої групи;
  • Анатолій Амелін – співзасновник громадської організації “Український інститут майбутнього” (за згодою);
  • Олександр Борняков – заступник міністра цифрової трансформації;
  • Юлія Діденко – народний депутат, голова підкомітету з питань оподаткування доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших нарахувань на фонд оплати праці Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики (за згодою);
  • Дарія Зарівна – радник керівника Офісу президента, секретар робочої групи;
  • Павло Карташов – директор Фонду розвитку інновацій (Український фонд стартапів) (за згодою);
  • Тимофій Милованов – радник керівника Офісу президента, виконуючий обов’язки генерального директора державного підприємства “Національний фонд інвестицій України”;
  • Ірина Новіква – заступник міністра економіки;
  • Олександр Носов – член наглядової ради державного концерну “Укроборонпром” (за згодою);
  • Роксолана Підласа – народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку (за згодою);
  • Юлія Свириденко – заступник керівника Офісу президента;
  • Андрій Сибіга – заступник керівника Офісу президента;
  • Вікторія Тігіпко – засновниця товариства з обмеженою відповідальністю “ТА Венчурс”, член наглядової ради Фонду розвитку інновацій (Український фонд стартапів) (за згодою);
  • Михайло Федоров – віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації.
Актуально за темою:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *