Аналіз Проектів Закону України “Про авторське право і суміжні права”: 5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4

Нове Законодавство про захист персональних даних: Законопроект 5628
14.06.2021
Продовжуємо реформувати прожитковий мінімум в Законопроектах 3515 та 5654
15.06.2021
Show all
Аналіз Проектів Закону України “Про авторське право і суміжні права”: 5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4

Пошук / Search

Аналіз Проектів Закону України “Про авторське право і суміжні права”: 5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4

24 травня 2021 року в Верховній Раді України зареєстровано основний Законопроект України за номером 5552 “Про авторське право і суміжні права, який спрямовано на регулювання відносин, пов’язаних з виникненням прав на об’єкти авторського права та об’єкти суміжних прав, використанням таких об’єктів, розпорядженням майновими правами і захистом майнових і немайнових прав на ці об’єкти

А вже 09 червня 2021 року Верховною Радою України зареєстровано альтернативні Законопроекти України за номерами 5552-1, 5552-2, 5552-3 та 5552-4

Розглянемо особливості кожного Законопроекту.

За пояснювальною запискою до основного Законодавчого акту за номером 5552, розроблено його з метою правового врегулювання питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав, серед яких:
  • приведення положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» у відповідність до норм комунітарного законодавства Європейського Союзу щодо охорони й захисту авторського права та суміжних прав;
  • усунення недоліків положень окремих законів у сфері авторського права і суміжних прав та узгодження положень чинного законодавства між собою;
  • вирішення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого визначення.

Протягом останніх двадцяти років в Україні спостерігаються проблеми з правовим регулюванням охорони авторського права й суміжних прав. Цей факт підтверджується й тим, що Україна черговий рік не може вийти з переліку пріоритетних держав у так званому Списку 301, що щорічно складається Офісом Торгового представника Сполучених Штатів Америки й зазначає перелік країн, де порушуються права інтелектуальної власності.

Чинний Закон України «Про авторське право і суміжні права», прийнятий у новій редакції 11 липня 2001 р., не враховує цілий пласт правових механізмів охорони авторського права й суміжних прав, упроваджених за цей час в країнах Європейського Союзу. Реалізація зазначеного чинного Закону виявляє низку послідовних проблемних питань, що варто врегулювати законодавчо.

Україна взяла на себе обов’язок з імплементації норм права Європейського Союзу щодо охорони авторського права і суміжних прав  і в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (надалі – «Угода про асоціацію»). З урахуванням технологічного розвитку суспільства імплементація цих положень є чим далі тим актуальнішою.

Даний законопроект розроблено на виконання статей 157-192 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Розділу IV Угоди про асоціацію й передбачає імплементацію в національне законодавство комунітарних актів законодавства Європейського Союзу таких як:

  1. Директиви 93/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 1993 року про узгодження деяких положень авторського права і суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції;
  2. Директиви 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 1996 року про правову охорону баз даних;
  3. Директиви 2001/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві;
  4. Директиви 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва;
  5. Директиви 2004/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року про захист прав інтелектуальної власності;
  6. Директиви 2006/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року про право оренди, позички та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності;
  7. Директиви 2009/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про правову охорону комп’ютерних програм;
  8. Директиви 2012/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року про окремі випадки дозволеного використання сирітських творів;
  9. Директиви 2014/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку; Директиви 2019/790 Європейського Парламенту та Ради від 07 квітня 2019 р. про авторське право і суміжні права в цифровому єдиному ринку.
Проект Закону передбачає:
  • викладення у новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
  • внесення змін до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України «Про видавничу справу»;«Про кінематографію»,«Про захист економічної конкуренції», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про театри і театральну діяльність», «Про електронну комерцію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Законопроектом пропонується визначити:
  • перелік об’єктів авторського права;
  • перелік творів, які не є об’єктами авторського права;
  • строк чинності авторського права;
  • перелік об’єктів суміжних прав;
  • строк чинності суміжних прав.
Законопроектом передбачено врегулювати:
  • механізми охорони об’єктів авторського права;
  • питання, пов’язані з виникненням і здійсненням авторського права;
  • особливості авторського права на службові твори;
  • особливості авторського права на твори, створені за замовленням;
  • особливості авторського права на аудіовізуальні твори, музичні недраматичні твори, складені твори, похідні твори, комп’ютерні програми, бази даних;
  • випадки та особливості вільного використання творів;
  • перехід авторського права у спадщину;
  • визнання творів та об’єктів суміжних прав сирітськими;
  • перехід творів і об’єктів суміжних прав у суспільне надбання;
  • випадки та особливості вільного використання об’єктів суміжних прав;
  • особливості здійснення авторами права на частку від суми продажу оригіналу твору мистецтва (право слідування);
  • особливості здійснення авторського права і суміжних прав права на  винагороду;
  • особливості здійснення майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав;
  • передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав;
  • механізми захисту авторського права і суміжних прав;
  • порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
  • особливості укладання договорів щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або суміжного права та договорів у сфері колективного управління майновими правами на об’єкти авторського права і (або) суміжних прав;порядок збирання, розподілу і виплати організаціями колективного управління винагороди на користь правовласників.
Також законопроектом зокрема пропонується:
  • вдосконалити механізм спадкування майнових авторського та суміжних прав,
  • подовжити строк правової охорони суміжних прав відповідно до положення актів комунітарного законодавства Європейського Союзу,
  • вдосконалити норми чинного законодавства щодо здійснення колективного управління правами правовласників на об’єкти акторського права і об’єкти суміжних прав організаціями колективного управління.

Проект Закону визначає механізми врегулювання проблемних питань у сфері авторського права і суміжних прав, що базуються на практиці застосування чинних норм законодавства, а також враховують міжнародний досвід. Прийняття проекту Закону є важливим кроком на шляху виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Прийняття проекту Закону дозволить привести національне законодавство до положень законодавства Європейського Союзу, що регулює відповідні правовідносини; запровадити дієві механізми посилення охорони та захисту прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав, узгодити національні акти законодавства між собою, що сприятиме ефективнішій охороні та захисту авторського права і суміжних прав, збереженню та розвитку ринків, пов’язаних зі створенням і використанням об’єктів авторського права й суміжних прав.

Проект Закону 5552 та Попівняльна таблиця доступні для завантаження:

За пояснювальною запискою до основного Законодавчого акту за номером 5552-1, необхідне внесення відповідних змін у чинне законодавство, зокрема з метою ведення обліку оригінальних цифрових творів. Проблеми, що виникають на практиці в сфері управління авторськими та суміжними правами, а також неможливість забезпечення реалізації деяких з таких прав, наприклад права слідування, потребує додаткового правового регулювання та запозичення в українське законодавство передового досвіду зарубіжних країн.

Крім цього, законодавство про авторське право і суміжні права потребує свого оновлення в аспекті взятих Україною зобов’язань з імплементації норм права ЄС щодо авторського права і суміжних прав відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони.

З урахуванням викладеного представлений проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – проект Закону) розроблено на виконання статей 157-192 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Розділу IV Угоди про асоціацію з метою удосконалення положень чинного законодавства України щодо забезпечення надійної правової охорони авторського права і суміжних прав.

Проект Закону передбачає імплементацію в національне законодавство наступних актів законодавства ЄС:
  1. Директива 93/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 1993 року про узгодження деяких положень авторського права і суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції (Офіційний вісник ЄС, L 248, 6 жовтня 1993 р., с. 15-21);
  2. Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 1996 року про правову охорону баз даних (Офіційний вісник ЄС, L 77, 27 березня 1996 р., с. 20-28);
  3. Директива 2001/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві (офіційний вісник ЄС, L 167, 22 червня 2001 р., с 10-19);
  4. Директива 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва (Офіційний вісник ЄС, L 272, 13 жовтня 2001 р., с. 32-36);
  5. Директива 2006/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року про право оренди, позички та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності (Офіційний вісник ЄС, L 376, 27 грудня 2006 р., с. 28-35);
  6. Директива 2009/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про правову охорону комп’ютерних програм (Офіційний вісник ЄС, L 111, 5 травня 2009 р., с. 16-22);
  7. Директива 2012/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року про окремі випадки дозволеного використання сирітських творів;
  8. Директива 2014/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку (Офіційний вісник ЄС, L 84/72, 20 березня 2014 р.).
Проект Закону розроблений з метою удосконалення правового регулювання питань стосовно здійснення та захисту особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав, серед яких:
  • гармонізація положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» до норм законодавства Європейського Союзу в частині, що стосується забезпечення надійної правової охорони авторського права та суміжних прав;
  • усунення прогалин в чинному законодавстві, що перешкоджають реалізації окремих положень чинного законодавства, зокрема в частині забезпечення здійснення права слідування;
  • удосконалення чинного законодавства в частині вирішення питань, що виникають на практиці та пов’язані зі здійсненням та захистом авторських та суміжних прав.
Цей проект Закону спрямований на регулювання відносин щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських і (або) суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права і (або) суміжних прав.
Проект Закону передбачає:
  1. викладення в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
  2. внесення змін до таких актів:
    1. Закон України «Про видавничу справу»;
    2. Закон України «Про кінематографію»;
    3. Закон України «Про гастрольні заходи в Україні»;
    4. Закон України «Про театри і театральну справу»;
    5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;
    6. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»;
    7. Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;
    8. Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»;
    9. Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;
Закон установить:
  • перелік об’єктів авторського права, суміжних прав та творів, які не є об’єктами авторського права з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу;
  • реєстри щодо окремих видів об’єктів авторського права і суміжних прав, зокрема сирітських творів, творів, оригінальних художніх творів, щодо яких поширюється дія права слідування тощо;
  • суб’єктів авторського права та суміжних прав, у тому числі на окремі види об’єктів з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу;
  • строк чинності авторського права та суміжних прав;
  • особливості здійснення авторських та суміжних прав та їх захисту.
Закон регулюватиме:
  1. відносини, пов’язані з виникненням авторських та суміжних прав;
  2. питання, пов’язані з веденням реєстру окремих видів творів, зокрема сирітських творів, творів, щодо яких діє право слідування;
  3. особливості авторського права на службові твори;
  4. особливості розподілу прав на твори, створені за договором творчого замовлення, службові твори;
  5. особливості регулювання відносин між авторами аудіовізуальних творів, складених творів, похідних творів тощо;
  6. випадки та умови правомірності вільного використання об’єктів авторського права і суміжних прав;
  7. умови та особливості використання об’єктів авторського права та суміжних прав, які набули статус «сирітських»;
  8. умови визнання об’єктів авторського права та суміжних прав такими, що перейшли у суспільне надбання;
  9. особливості здійснення авторами та спадкоємцями права слідування щодо оригінальних художніх творів;
  10. визначення правил пропорційного розподілу права на справедливу винагороду між суб’єктами, спільною творчою працею яких створено об’єкт авторського права та суміжних прав;
  11. особливості здійснення майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав та розпоряджання правами;
  12. форми, порядок та способи захисту авторського права і суміжних прав у випадку посягання на них, їх оспорення або невизнання, у тому числі з використанням мережі Інтернет.
Проект Закону передбачає посилення відповідальності за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності.
Правовими підставами для розроблення проекту Закону є Угода про асоціацію та Концепція реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 р.  № 402.

Проект Закону визначає механізми врегулювання проблемних питань у сфері авторського права і суміжних прав, що базуються на практиці застосування чинних норм законодавства, а також враховують міжнародний досвід.

Прийняття проекту Закону дозволить гармонізувати законодавство України до положень законодавства Європейського Союзу в частині забезпечення правової охорони об’єктів авторського права і суміжних прав, що регулює відповідні правовідносини; запровадити дієві механізми, що дозволяютьстворити умови для здійснення та захисту прав та інтересів правовласників об’єктів авторського права і суміжних прав, узгодити положення законодавства України в частині охорони та захисту авторського права та суміжних прав.

Проект Закону 5552-1 та Попівняльна таблиця доступні для завантаження:

За пояснювальною запискою до основного Законодавчого акту за номером 5552-2, Законодавчий акт визначає розподіл повноважень в сфері авторського права і суміжних прав між центральними органами виконавчої влади та Національним органом інтелектуальної власності (НОІВ).

Проєкт Закону вдосконалює норми чинного законодавства щодо здійснення колективного управління правами правовласників на об’єкти акторського права і об’єкти суміжних прав організаціями колективного управління, забезпечення умов додаткової акредитації організацій колективного управління та ефективного нагляду за їх діяльністю за участю держави для належного забезпечення інтересів різних категорій та типів правовласників.

Чинний Закон України «Про авторське право і суміжні права»  був прийнятий у 2001 році (у новій редакції).

Протягом останніх 20 років у світі відбулись значні технологічні та інституційні зміни в сфері телекомунікаційних технологій (передусім в частині Інтернет), які на даний час є ключовими галузевими та економічними  чинниками щодо використання різних видів об’єктів авторського права і суміжних прав. У світовій практиці за останні 20 років було розроблено та прийнято значну кількість правових та законодавчих документів, які належним чином втілювали зміну технологічних та суспільно-економічних аспектів розповсюдження та використання контенту, а також пов’язаних з цим моделей стимулювання, компенсацій та інфраструктури для креативних індустрій.

В Україні протягом зазначених 20 років законодавство у сфері авторського права та суміжних прав розвивалось дуже повільними темпами і наразі істотно відстає від світових стандартів.

Потребують узгодження відповідні положення Цивільного кодексу України, що набув чинності в 2004 році, та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Також держава Україна має завдання щодо імплементації норм в сфері авторського права і суміжних прав відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

Запропонований проєкт Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Проєкт Закону) розроблено, зокрема, на виконання статей 157-192 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Розділу IV Угоди про асоціацію.

Проєкт Закону передбачає імплементацію в національне законодавство такихактів законодавства ЄС:
  1. Директива 93/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 1993 року про узгодження деяких положень авторського права і суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції (Офіційний вісник ЄС, L 248, 6 жовтня 1993 р., с. 15-21);
  2. Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 1996 року про правову охорону баз даних (Офіційний вісник ЄС, L 77, 27 березня 1996 р., с. 20-28);
  3. Директива 2001/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві (офіційний вісник ЄС, L 167, 22 червня 2001 р., с 10-19);
  4. Директива 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва (Офіційний вісник ЄС, L 272, 13 жовтня 2001 р., с. 32-36);
  5. Директива 2004/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року про захист прав інтелектуальної власності (Офіційний вісник ЄС, L 157, 30 квітня 2004 р., с. 45-86);
  6. Директива 2006/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року про право оренди, позички та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності (Офіційний вісник ЄС, L 376, 27 грудня 2006 р., с. 28-35);
  7. Директива 2009/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про правову охорону комп’ютерних програм (Офіційний вісник ЄС, L 111, 5 травня 2009 р., с. 16-22);
  8. Директива 2012/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року про окремі випадки дозволеного використання сирітських творів;
  9. Директива 2014/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку (Офіційний вісник ЄС, L 84/72, 20 березня 2014 р.)
  10. Директива 2019/790/ЄС Європейського Парламенту та Ради  від  17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права в рамках єдиного цифрового ринку, з доповненнями Директиви 96/9/ЄC та 2001/29/ЄC (Офіційний вісник ЄС, L 130/92, 17 травня 2015 р.).
Проєкт Закону розроблений з метою законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав, серед яких:
  • приведення положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу щодо охорони і захисту авторського права та суміжних прав;
  • усунення недоліків положень законодавства у сфері авторського права і суміжних прав;
  • вирішення питань інституційного забезпечення в сфері авторського права та суміжних прав, передусім щодо статусу, повноважень та завдань Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ);
  • забезпечення права та механізмів виплати справедливої винагороди авторам різних видів творів, виконавцям, виробникам фонограм та виробникам відеограм; – узгодження відповідних положень чинного законодавства між собою, зокрема норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Проєкт Закону спрямований на регулювання відносини, пов’язаних з виникненням прав на об’єкти авторського права та об’єкти суміжних прав, використанням таких об’єктів, розпорядженням майновими правами і охороною майнових прав на ці об’єкти, а також охороною особистих немайнових прав творців.

Проєкт Закону передбачає:
  1. Викладення в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
  2. Внесення змін до таких актів:
  • Цивільний кодекс України
  • Господарський кодекс України
  • Закон України «Про видавничу справу»
  • Закон України «Про кінематографію»
  • Закон України «Про захист економічної конкуренції»
  • Закон України «Про гастрольні заходи в Україні»
  • Закон України «Про театри і театральну справу»
  • Закон України «Про телебачення і радіомовлення»
  • Закон України «Про Український культурний фонд»
  • Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»
  • Закон України «Про професійнихтворчихпрацівників та творчіспілки»
  • Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»
  • Закон України «Про громадські об’єднання»
  • Закон України «Про архітектурну діяльність»
  • Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»
  • Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»
  • Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»
  • Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
  • Закон України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів»
  • Закон України «Про правову охорону географічних зазначень»
  • Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
Закон установить:
  1. перелік об’єктів авторського права;
  2. перелік творів, які не є об’єктамиавторського права;
  3. строк чинності авторського права;
  4. перелік об’єктів суміжних прав;
  5. строк чинності суміжних прав;
  6. механізми забезпечення майнового права на справедливу винагороду.
Закон регулюватиме:
  1. механізми охорониоб’єктівавторського права;
  2. питання, пов’язані з виникненням і здійсненням авторського права;
  3. особливості авторського права на службові твори;
  4. особливості авторського права на твори, створені за замовленням;
  5. особливості авторського права на аудіовізуальні твори, музичнінедраматичні твори, складені твори,похідні твори,комп’ютерніпрограми, базиданих;
  6. випадки та особливості вільноговикористаннятворів;
  7. перехідавторського права у спадщину;
  8. визнаннятворівта записів сирітськими;
  9. перехідтворіві об’єктів суміжних прав у суспільненадбання;
  10. випадки та особливості вільноговикористанняоб’єктів суміжних прав;
  11. особливості здійснення авторами права на часткувідсуми продажу оригіналутворумистецтва (право слідування);
  12. особливості здійснення авторами і виконавцями права на справедливу винагороду;
  13. особливостіздійсненнямайнових прав на об’єктиавторського права і суміжних прав;
  14. передання (відчуження) майнових прав на об’єктиавторського права і суміжних прав;
  15. порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використання ммережі Інтернет;
  16. особливості укладання договорівщодорозпоряджаннямайновими правами на об’єктиавторського права абосуміжного права та договорів у сфері колективного управління майновими правами на об’єкти авторського права і (або) суміжних прав;
  17. порядокзбору,розподілу і виплати організаціями колективного управління винагороди авторам і виконавцям.
Правовими підставами для розроблення Проєкту Закону є Угода про асоціацію та Концепція реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 402.

Проєкт Закону визначає механізми врегулювання проблемних питань у сфері авторського права і суміжних прав, що базуються на практиці застосування чинних норм законодавства, а також враховують міжнародний досвід.

Прийняття Проєкту Закону дозволить привести національне законодавство до положень законодавства Європейського Союзу, що регулює відповідні правовідносини; запровадити дієві механізми  посилення охорони та захисту прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав, збору та виплати справедливої винагороди; узгодити національні акти законодавства між собою, що сприятиме охороні та захисту авторського права і суміжних прав, збереженню та розвитку інтелектуальної діяльності авторів, виконавців та інших творців.

Проект Закону 5552-2 та Попівняльна таблиця доступні для завантаження:

За пояснювальною запискою до основного Законодавчого акту за номером 5552-3, необхідність прийняття Закону України «Про авторське право і суміжні права» в новій редакції обумовлена, з одного, боку,викликами сучасної економіки знань, заснованої на широкому використанні об’єктів авторського права і суміжних прав та стрімкому розвитку відповідних індустрій, і з іншого боку – застарілістю і неупорядкованістю норм чинного Закону України «Про авторське право і суміжні права», його неузгодженістю із нормами Цивільного Кодексу України, інших законів України, положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, актами acquiscommunautaire.
Проект Закону розроблений з метою законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав, зокрема:
  • приведення положень Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права», інших законодавчих актів у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу щодо охорони і захисту авторського права та суміжних прав;
  • усунення недоліків положень законодавства у сфері авторського права і суміжних прав;
  • вирішення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого визначення; – узгодження відповідних положень чинного законодавства між собою.

Законопроект регулює відносини, пов’язані з виникненням, охороною, здійсненням та захистом майнових і немайнових авторських і суміжних прав. Зокрема, законопроектом передбачено:

  1. упорядкування та оновлення термінології в сфері авторського права і суміжних прав;
  2. встановлення переліку суб’єктів і об’єктів авторського права;
  3. визначення особливостей охорони об’єктів авторського права;
  4. визначення умов виникнення і здійснення авторського права;
  5. виклад положень щодо немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права, унормування інститутів співавторства, спільного володіння майновим правом тощо;
  6. визначення правового режиму службових творів, творів, створених на замовлення, аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних та інших подібних об’єктів;
  7. упорядкування підстав для вільного використання творів;
  8. виклад інших питань, що стосуються авторського права;
  9. встановлення переліку суб’єктів і об’єктів суміжних прав;
  10. визначення умов виникнення і здійснення суміжних прав;
  11. виклад положень щодо немайнових і майнових прав суб’єктів суміжних прав;
  12. визначення випадків вільного відтворення об’єктів суміжних прав;
  13. виклад інших питань, що стосуються суміжних прав;
  14. окреслення умов управління і розпоряджання майновими правами, захисту майнових прав.

Проект Закону усуває суперечності між спеціальним законом та Цивільним Кодексом України. Також уточнюються окремі положення, що стосуються колективного управління майновими правами правовласників – зокрема, шляхом внесення змін і доповнень до Господарського Кодексу України, Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Проект Закону передбачає врегулювання проблемних питань у сфері авторського права і суміжних прав, з огляду на сучасні практики використання об’єктівавторського права і суміжних прав та з врахуванням міжнародного досвіду. Прийняття проекту Закону є важливим кроком на шляху виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Прийняття даного законопроекту дозволить привести національне законодавство до положень законодавства Європейського Союзу, що регулює відповідні правовідносини; усунути прогалини в законодавстві, запровадити дієві механізми посилення охорони, захисту і вдосконалення реалізації прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав та інших учасників авторсько-правових відносин.

Проект Закону 5552-3 та Попівняльна таблиця доступні для завантаження:


За пояснювальною запискою до основного Законодавчого акту за номером 5552-4, існує необхіжність врегулювати відповідні проблемні питання у сфері авторського права і суміжних прав доцільно з огляду на їх регулювання зазначеними директивами Євросоюзу, враховуючи плани України щодо європейської інтеграції.
Необхідність прийняття проєкту Закону спричинена, зокрема, наступними факторами:

1) На сьогодні Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності України на службові твори належать працівникові та юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник спільно. Разом з тим, Закон України “Про авторське право і суміжні права” передбачає, що майнові права на службовий твір належать роботодавцю, якщо інше не визначено договором (контрактом) між працівником, який створив твір та роботодавцем.

У результаті наявності даної колізії роботодавець, якому законодавством надана частина майнових прав на службові твори, не набуває їх на підставі закону чи договору в результаті створення твору, а змушений набувати ці права від працівника з використанням додаткових процедур через певний проміжок часу після створення відповідного твору. Те ж саме стосується замовника щодо творів, створених за замовленням.

Дана ситуація призводить до ускладнення ведення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів авторського права і суміжних прав (особливо комп’ютерних програм та баз даних). Внаслідок відповідної невизначеності щодо належності прав ризики виникнення необґрунтованих претензій з боку працівника (працівників) надзвичайно високі, що може спричинити неможливість добросовісного використання об’єктів права інтелектуальної власності, які були створені як службові твори або твори, створені на замовлення

Також із зазначених вище міркувань є необхідність забезпечення автоматичного набуття органом державної влади прав на твір, створений автором у зв’язку з виконанням трудового договору з органом державної влади

2) Цивільний кодекс України та Закон України “Про авторське право та суміжні права” вимагають укладати ліцензійні договори лише в письмовій формі. При цьому велика кількість об’єктів авторського права і суміжних прав у світі розповсюджується в мережі Інтернет на умовах опублікування пропозиції надати (або отримати) ліцензію, адресовану необмеженому колу осіб, та прийняття такої пропозиції зацікавленою особою. За такою системою функціонує популярний відеосервіс “Ютьюб” (“YouTube”), банки фотографій, вільна он-лайн енциклопедія “Вікіпедія” (“Wikipedia”), спільноти розробників таких комп’ютерних програм як “Лінукс” (“Linux”), “Мозіла фаєрфокс” (“Mozilla Firefox”) та тисячі інших. Натомість українські користувачі і розробники програмного забезпечення не можуть легально користуватись безкоштовним програмним забезпеченням, оскільки договори, укладені не у письмовій формі, як того наразі вимагає українське законодавство, визнаються нікчемними.

При цьому, Директивою ЄС 2003/98/ЄC (змінена Директивою 2013/37/ЄС) про повторне використання публічної інформації (частина друга статті 8) передбачено, що держави-члени мають забезпечити використання ліцензій, які доступні у цифровій формі і можуть надаватись засобами електронного зв’язку;

3) В Угоді про асоціацію між Україною та ЄС вживається термін “фільм”, на який необхідно замінити термін “відеограма”, передбачений чинним законодавством;

4) потребують уточнення майнові права на відтворення, публічне сповіщення, кабельну ретрансляцію та інші, з урахуванням положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, визначення права на кабельну ретрансляцію в чинному законодавстві не відповідає базовим міжнародним договорам у сфері авторського права і суміжних прав і дозволяє суб’єктам господарювання, що здійснюють кабельну ретрансляцію, ухилятися від сплати винагороди за кабельну ретрансляцію українських телеканалів;

5) чинне законодавство передбачає можливість охорони правом особливого роду (sui generis) неоригінальних баз даних, однак, відсутні спеціальні правові норми, що стосуються такої охорони, що ускладнює захист законних інтересів власників неоригінальних баз даних, у створення яких часто вкладаються великі інвестиції. Разом з тим, в епоху інформаційного суспільства та Інтернету стає легко отримати доступ до змісту таких баз даних, здійснювати повторне використання шляхом створення аналогічної бази даних і, таким чином, зменшуючи комерційну вартість бази даних, зміст якої було використано;

6) Закон України “Про авторське право і суміжні права” протягом тривалого часу піддавався критиці через відсутність певних винятків та обмежень у сфері авторського права і суміжних прав, необхідних для суспільства. Наприклад, відсутність у законодавстві так званої “свободи панорами” не дозволяє правомірно розміщувати в онлайн-енциклопедії “Вікіпедія” фотографії творів архітектури, скульптур, розташованих у громадських місцях, за відсутності письмового договору з суб’єктами авторського права. Чинне законодавство у сфері авторського права і суміжних прав не передбачає винятків з права на відтворення, які б дозволяли Інтернет-провайдерам створювати тимчасові копії файлів. Також необхідним є право на використання творів без згоди суб’єкта авторського права у зв’язку з демонстрацією або ремонтом обладнання, перевірка функціонування якого неможлива без використання творів;

7) Право на отримання частки ціни від кожного перепродажу творів мистецтва, що слідує за першим продажем, на аукціонах (право слідування) потребує встановлення диференційованих ставок, у залежності від ціни перепродажу, як це передбачено законодавством Євросоюзу;

8) Необхідно розширити перелік суб’єктів, що можуть вчиняти процесуальні дії щодо захисту авторського права і суміжних прав, включивши до нього організації колективного управління, інші професійні організації щодо захисту авторського права і суміжних прав (наприклад, антипіратські об’єднання правовласників);

9) Встановлені законодавством процедури протидії Інтернет-піратству за допомогою взаємодії правовласників з власниками веб-сайтів та хостинг-провайдерами мають певні недоліки, які необхідно виправити;

10) Необхідно врегулювати питання охорони шрифтів як творів образотворчого мистецтва або комп’ютерних програм;

11) Необхідно передбачити випадки дозволеного використання “сирітських” творів та об’єктів суміжних прав (щодо яких неможливо встановити правовласника), з урахуванням Директиви ЄС 2012/28/;

12) Необхідно забезпечити скасування неактуальної системи маркування примірників об’єктів авторського права і суміжних прав контрольними марками;

13) Необхідно передбачити можливість охорони виражень фольклору правом особливого роду (sui generis) відповідно до рекомендацій Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

14) Потребує доопрацювання Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, з урахуванням виявлених у ньому недоліків та практики застосування норм цього Закону з часу набрання ним чинності у липні 2018 року;

15) Потребує врегулювання питання належності майнових прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту;

16) Необхідно врегулювати відповідальність за розміщення гіперпосилань на об’єкти авторського права і суміжних прав, з урахуванням практики Європейського Суду Справедливості.

Проєктом Закону пропонується, зокрема, такі механізми вирішення проблем правового регулювання сфери авторського права і суміжних прав:
  • Буде забезпечено автоматичне набуття органом державної влади прав на твір, створений автором у зв’язку з виконанням трудового договору з органом державної влади та набуття роботодавцями і замовниками прав на комп’ютерні програми і бази даних, створених як службові твори або в рамках виконання договорів за замовленням. Відповідні норми проєкту Закону посилять позиції ІТ-компаній, яким “за замовчуванням” будуть належати майнові права на комп’ютерні програми і бази даних. Цей підхід відображений в директивах ЄС (Директиви 96/9/ЄС та 2009/24/EC) і буде вітатися як міжнародними, так і українськими ІТ-компаніями;
  • Буде забезпечено законодавче регулювання порядку укладання ліцензійних договорів на основі публічної пропозиції, поширених в мережі Інтернет;
  • Буде замінено термін“відеограма” на термін “фільм” відповідно до Угоди про асоціацію та законодавства Європейського Союзу;
  • Буде уточнено визначення і зміст майнових прав на відтворення, публічне сповіщення, кабельну ретрансляцію, майновий найм, комерційний прокат, інтерактивний доступ (це дозволить уникнути неоднозначного трактування цих прав, що може бути використано з метою ухилення від сплати авторської винагороди);
  • Буде передбачено правову охорону неоригінальних баз даних, що задовольнить інтереси власників так званих “інвестиційних” баз даних, які не є оригінальними, але створення, технічна підтримка та наповнення яких вимагають значних фінансових ресурсів;
  • Для забезпечення балансу інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав та суспільства як користувачів буде розширено перелік винятків з авторського права і суміжних прав: щодо комп’ютерних програм і баз даних; для осіб з обмеженнями зору; щодо використання творів, розміщених в публічних місцях (“свобода панорами”); для демонстрації обладнання; для тимчасового відтворення технологічного характеру (здійснюється провайдерами);
  • Буде встановлено диференційовані ставки винагороди, передбачені правом слідування, в залежності від ціни перепродажу твору мистецтва (імплементуються положення Директиви 2001/84/ЄС про право слідування).
  • Буде розширено перелік суб’єктів, що можуть вчиняти процесуальні дії щодо захисту авторського права і суміжних прав, шляхом включення до нього організацій колективного управління, інших професійних організацій щодо захисту авторського права і суміжних прав (наприклад, антипіратські об’єднання правовласників);
  • Встановлена законодавством процедура протидії Інтернет-піратству за допомогою взаємодії правовласників з власниками веб-сайтів, хостинг-провайдерами, буде доопрацьована і поширена на всі об’єкти авторського права і суміжних прав;
  • Буде врегульовано питання охорони шрифтів як творів образотворчого мистецтва або комп’ютерних програм;
  • Будуть передбачені випадки дозволеного використання “сирітських” творів та об’єктів суміжних прав (щодо яких неможливо встановити правовласника), з урахуванням Директиви 2012/28/ЄС;
  • Буде забезпечено скасування неактуальної системи маркування примірників об’єктів авторського права і суміжних прав контрольними марками, будуть вилучені статті процесуальних кодексів щодо відповідальності за відсутність маркування контрольними марками примірників;
  • Буде передбачено можливість охорони виражень фольклору правом особливого роду (suigeneris) відповідно до рекомендацій Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
  • Буде доопрацьовано Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, з урахуванням виявлених у ньому недоліків та практики застосування норм цього Закону з часу набрання ним чинності у липні 2018 року;
  • Буде врегулювано правом suigeneris питання належності майнових прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту;
  • Буде врегульовано питання відповідальності за розміщення гіперпосилань на об’єкти авторського права і суміжних прав, з урахуванням практики Європейського Суду Справедливості.

При цьому, в проєкті Закону термін “публічне сповіщення” використовується як відповідник терміну “communicationtothepublic”, а термін“інтерактивне надання доступу публіці” використовується як відповідник терміну “makingavailable”в Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом, Договорі ВОІВ про авторське право та Договорі ВОІВ про виконання і фонограми. Термін “публічне сповіщення” включає способи використання, не пов’язані з виготовленням копій об’єктів авторського права і (або) суміжних прав. Серед іншого, до цього терміну включається “інтерактивне надання доступу публіці” – подання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав до загального відома публіки з використанням кабельної мережі чи без неї, в тому числі в мережі Інтернет, і (або) інших інтерактивних мережах, таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до об’єктів авторського права і (або) суміжних прав з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Термін “ефірне мовлення” в проєкті Закону використовується як відповідник терміну “broadcasting”в міжнародному законодавстві.

Необхідно звернути увагу, що у проєкті Закону термін “кабельна ретрансляція” визначений з урахуванням наявності сфери обов’язкового колективного управління “кабельна ретрансляція об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення” відповідно до Закону № 2415. У визначенні цього терміну зазначено, що здійснюється в тому числі ретрансляція творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких програмах організацій мовлення, оскільки у частиною першою статті 8 передбачено, що Держави-члени повинні забезпечити, щоб при ретрансляції програм з інших держав-членів за допомогою кабельної мережі на їх території дотримувалися відповідні авторські та суміжні права, та щоб в основу такої ретрансляції були покладені контрактні договори між власниками авторського права, суміжних прав та операторами кабельної мережі. Разом з тим, зазначення щодо здійснення початкової передачі з іншої держави у терміні “кабельна ретрансляція” діючого Закону України “Про авторське право і суміжні права” ставить в нерівні умови українських та зарубіжних правовласників, оскільки в такому випадку винагорода не сплачується при кабельній ретрансляції українських програм організацій мовлення, на що неодноразово звертали увагу міжнародні експерти США та ЄС.

Зокрема, у Звіті 2021 щодо України Міжнародного альянсу інтелектуальної власності до “Спеціальної доповіді 301” Торгового представника США(https://www.iipa.org/files/uploads/2021/01/2021SPEC301REPORT.pdf) зазначено, що наявне в чинному законодавстві визначення терміну “кабельна ретрансляція” зумовлює порушення міжнародних зобов’язань, оскільки виключає місцеві програми організацій мовлення.

Проєкт Закону був обговорений на міжнародному семінарі з розвитку законодавства у сфері авторського права і суміжних прав (м. Київ, 12-13 вересня 2019 року), проведеному за сприяння Програми розвитку комерційного права (CLDP) Міністерства торгівлі США, за участю представників правовласників, користувачів об’єктів авторського права і суміжних прав, організацій колективного управління майновими правами правовласників, а також  міжнародних організацій у сфері об’єктів авторського права і суміжних прав.

08.11.2019 було отримано фінальний текст рекомендацій учасників міжнародного семінару CLDP, також 03.12.2019 отримано фінальний звіт семінару, за результатами розгляду яких Мінекономіки завершило доопрацювання проєкту Закону.

Проєкт Закону був розміщений на вебсайті Мінекономіки для громадського обговорення, яке тривало з 10.03.2020 до 10.04.2020.

За результатами отриманих зауважень і пропозицій проєкту Закону був доопрацьований у співпраці з експертами у сфері авторського права і суміжних прав і листом від 22.06.2020 № 2301-02/38595-03 направлений на погодження до заінтересованих органів виконавчої влади.

Проєкт Закону не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної.

Проєкт Закону стосується зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, оскільки розроблявся на виконання вимог статей 161-192 частини другої “Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності” Глави 9 Розділу IV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, а також на виконання вимог пунктів 70-106 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 1106.

Метою прийняття проєкту Закону є суттєвий перегляд положень Закону України “Про авторське право і суміжні права” (викладення його у новій редакції), з урахуванням вимог статей 161-192 частини другої “Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності” Глави 9 Розділу IV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), а також інших міжнародних договорів і суспільних тенденцій, що стосуються авторського права і суміжних прав.

Проєкт закону пов’язаний з проєктом Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України стосовно відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав”, яким, зокрема, пропонується посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав та виключення адміністративної та кримінальної відповідальності за відсутність маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

На виконання пункту 3 витягу з протоколу № 15 засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, розвитку громад і територій, освіти, науки та інновацій, охорони здоров’я, захисту довкілля, економічної, фінансової, правової політики та правоохоронної діяльності від 14.05.2021, Мінекономіки доопрацювало проєкт Закону України “Про авторське право і суміжні права”разом з Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевичем В.М. та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів та врахувало їх зауваження, а також частково врахувало зауваження Міністерства юстиції України.

Прийняття проєкту Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – проєкт Закону) обумовлено необхідністю суттєвого перегляду положень чинного Закону України “Про авторське право і суміжні права” та інших законодавчих актів, що стосуються питань авторського права і суміжних прав, з урахуванням вимог статей 161-192 частини другої “Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності” Глави 9 Розділу IV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), а також інших міжнародних договорів і суспільних тенденцій, що стосуються авторського права і суміжних прав.

Чинний Закон України “Про авторське право і суміжні права” прийнятий у 2001 році (у новій редакції). За час дії цього Закону на практиці виявилися проблемні питання, пов’язані з реалізацією його правових норм, що потребують законодавчого врегулювання.

На сьогодні сфера авторського права і суміжних прав  потребує удосконалення з врахуванням норм європейського законодавства.

Чіткі обов’язки з імплементації певних положень права ЄС були взяті на себе Україною при підписанні Угоди про асоціацію.

Крім того, останніми роками в Євросоюзі прийнято нові директиви, положення яких не відображені в Угоді про асоціацію. Ці директиви врегульовують проблемні питання у сфері авторського права і суміжних прав, актуальні в тому числі для України.

Зокрема, було прийнято Директиву ЄС 2012/28/ (щодо використання “сирітських творів”), Директиву ЄС 2017/1564/ (щодо використання творів в інтересах людей з вадами зору, яка у свою чергу відображає положення Марракеського договору ВОІВ), а також нову Директиву ЄС 2019/790 (щодо питань авторського права в інформаційному суспільстві)

  Врегулювати відповідні проблемні питання у сфері авторського права і суміжних прав доцільно з огляду на їх регулювання зазначеними директивами Євросоюзу, враховуючи плани України щодо європейської інтеграції.

Заінтересована сторонаВплив реалізації акта на заінтересовану сторонуПояснення очікуваного впливу
  Правовласники у сфері авторського права і суміжних правНалагодження ефективної взаємодії правовласників з користувачами об’єктів авторського права і суміжних прав та організаціями колективного управління майновими правами правовласників на основі стандартів ЄвросоюзуПрийняття проєкту Закону забезпечить правовласникам у сфері авторського права і суміжних прав обсяг і зміст належних їм майнових і немайнових прав, регулювання договірних відносин з урахуванням стандартів Євросоюзу
Користувачі об’єктів авторського права і суміжних правМожливість легальних користувачів  конкурувати з бізнесом, заснованим на нелегальному контенті, оскільки останній нестиме посилені ризики відповідальностіПрийняття проєкту Закону забезпечить легальним користувачам доступ до розвинутого ринку легального контенту, оскільки нелегальні користувачі нестимуть посилену відповідальність за правопорушення, завдяки чому зменшуватиметься ринок “сірого” контенту
Організації колективного управління майновими правами правовласниківМожливість користування всіма перевагами Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, оскільки користувачам об’єктів авторського права і (або) суміжних прав буде невигідно користуватися нелегальним контентом під загрозою посиленої юридичної відповідальностіПрийняття проєкту Закону забезпечить можливість організаціям колективного управління майновими правами правовласників реалізовувати у повній мірі функції з колективного управління і збирати великі обсяги винагороди з користувачів об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, оскільки нелегальне використання контенту буде невигідним під загрозою посиленої відповідальності
Проект Закону 5552-4 та Попівняльна таблиця доступні для завантаження:
Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *