6 липня стартувала оновлена модель автоматизованого арешту банківських рахунків

Індивідуальний інвестиційний рахунок в Україні з юридичною компанією “VigoLex”: це Ваше перше вірне інвестиційне рішення
23.06.2021
Готель “Едем” у самому серці Львова для Вашої найкращої подорожі до міста Лева
21.07.2021
Show all
6 липня стартувала оновлена модель автоматизованого арешту банківських рахунків

Пошук / Search

6 липня стартувала оновлена модель автоматизованого арешту банківських рахунків

Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021  р. №1061/5 “Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року №1203/5”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 березня 2021 року за № 397/36019, набрав чинності 6 квітня 2021 року.

06 липня 2021 року система автоматизованого арешту банківських рахунків запрацювала.

Державному підприємству «Національні інформаційні системи» разом з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності наказом вжити заходів для забезпечення реалізації цього наказу.

Інфографіка у 5 кроків від Міністерства юстиції України:

Порядок прийняття до виконання банками вимог органів державної виконавчої служби / приватних виконавців на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника

1. Виконавець за допомогою АСВП створює вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника (далі – вимога), яка має відповідати вимогам, встановленим частиною другою статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809 (далі – Правила).

Приватний виконавець після створення вимоги накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі – кваліфікований електронний підпис).

Державний виконавець після створення вимоги накладає на неї кваліфікований електронний підпис та за допомогою АСВП передає її для подальшого підписання керівнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Керівник відповідного органу державної виконавчої служби після перевірки вимоги підписує її шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису. У разі негативного результату перевірки, керівник органу державної виконавчої служби повертає вимогу державному виконавцю на доопрацювання.

Вимоги стають доступними для завантаження банками у день їх підписання уповноваженими особами.

2. Інформаційні системи банків (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності вимог для їх виконання.

3. Після отримання вимоги ІСБ негайно:

  • формує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП;
  • інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.

4. Не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в ІСБ формується повідомлення, в якому зазначається інформація стосовно наявності та стану рахунків боржника, передбачена абзацом другим пункту 3.10 глави 3 Правил. Зазначене повідомлення негайно відправляється до АСВП.


Так, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
  • виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
  • судові накази;
  • ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
  • виконавчих написів нотаріусів;
  • посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
  • постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
  • постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  • рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
  • рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
  • рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Порядок визначає механізм прийняття до виконання банками:
  • вимог виконавців на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
  • постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа;
  • постанов виконавця про зняття арешту з коштів у формі електронного документа.

Якщо хтось заборгував вам кошти (в тому числі аліменти на утримання дитини) – спочатку ви маєте довести це у суді. Маючи на руках відповідне рішення ви все одно так і не можете домогтись у боржника повернення коштів – до справи береться Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони, зокрема, можуть домогтися списання грошей з банківських рахунків боржника. Саме процедуру взаємодії між виконавцями та банками і було спрощено.


Станом на кінець березня в Україні діяли 73 банки. І у кожному з них той чи інший боржник міг мати рахунок. Тож, виконавець (державний чи приватний) перш за все мав сформувати та направити вимоги на отримання відповідної інформації до всіх банківських установ країни.

Але і це ще не все. Адже після цього виконавець стикався з «банківською таємницею»: неправильно трактуючи положення деяких законів України, банки нерідко відмовляються надавати виконавцям інформацію про номери рахунків боржника та суми коштів, які наявні на них.

Та й навіть якщо банк таки надає інформацію про рахунок із зазначенням суми коштів на рахунку боржника – обмін такою інформацією відбувається засобами поштового зв’язку.

Якщо ж на самому початку виконавець направив запити не до всіх банків – був ризик взагалі не знайти рахунок боржника і кошти на ньому.


Перш за все, ще у лютому вдалося домогтися змін до Правил розкриття банківської таємниці. Нацбанк зобов’язав установи надати інформацію про реквізити рахунків боржника та суму коштів на них на вимогу виконавця.

Але сама процедура отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників-фізичних осіб так і залишалась доволі тривалою, допоки Мін’юст не ухвалив відповідні зміни до наказу, що передбачають запровадження електронної взаємодії між виконавцями і банками, а не тільки поштовим зв’язком.

Для цього використовуватимуть вже апробовану Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Тобто, тепер ця система працюватиме не лише по автоматизованому арешту коштів, а й по отриманню виконавцями інформації про номери рахунків боржників-фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках.


Якщо ви боржник – для вас оновлена модель автоматизованого арешту коштів не надто добра новина, адже відтепер набагато більше шансів, що виконавець знайде кошти на ваших рахунках та арештує необхідну суму.

Якщо ж винні не ви, а вам – для вас це однозначно добра новина, адже ви зможете швидше втілити рішення суду та стягнути кошти з боржника.


Для того, щоб в автоматизованому режимі здійснювати не лише арешт, а й списання коштів на рахунках боржника, важливо, щоб усі банківські установи підключились до системи автоматизованого арешту. Вже у квітні до неї було підключено 7 банків, 44 – підключені до тестового середовища, на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища перебувають ще 11 банків. Тобто, найближчим часом описану в нашій інфографіці модель роботи підтримуватимуть 62 банки із 73, які мають банківську ліцензію в Україні.


У разі відмови у наданні інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника в ІСБ формується повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.


Таким чином, виконавці можуть автоматично накладати арешт на кошти осіб, що знаходяться на їх банківських рахунках, якщо такі особи потрапили до Єдиного реєстру боржників (систематизованої бази даних про боржників, що є складовою АСВП та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна).

Після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а й їх номери та суми залишків на них

Про автоматичне списання коштів мова не йдеться, лише про блокування та розголошення залишку.

Відповідно до реалізації наказу Мінюсту від 23.03.2021 р. №1061/5, яким внесено зміни до наказу від 16.04.2019 р. №1203/5 «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів», постанови про арешт/зняття з арешту коштів на рахунках боржників державні та приватні виконавці мають можливість направляти до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) без обмежень за категоріями стягнення.

Тобто, з набранням чинності цього наказу було реалізовано технічні зміни інформаційної взаємодії виконавців із банками за допомогою АСВП. Раніше така процедура була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному вигляді, а не тільки поштовим зв’язком.

Разом із тим, державне підприємство «Національні інформаційні системи» на сьогоднішній день проводить роботи з доопрацювання програмного забезпечення АСВП у напрямку запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника, що передбачено положеннями Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках.

Після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їх номери та суми залишків на них. Тобто, з’явиться можливість накладати арешт винятково на 1 рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися.

Усе це можливо тільки у разі відкриття виконавчого провадження!

Втім, аби арешт коштів не став для вас неприємним сюрпризом – існує кілька платформ, на яких можна самостійно перевірити, чи маєте ви борги:

  • Єдиний реєстр боржників;
  • портал Онлайн-будинок юстиції;
  • електронний сервіс державних послуг Дія;
  • Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП).
Читайте також про:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *